Зимуватиме 4 родини: на Прилуччині «доживає свого віку» село Покровка

02.12.2021   16:18 — Агенцiя

Переважна більшість жителів села Покровка, яке входить до Нетяжинського старостату Сухополов’янської ОТГ Прилуцького району одинокі літні люди, пише Gorod.cn із посиланням на публікацію в газеті «Прилуччина».

У найкращі часи село налічувало близько 500 жителів. В громаді була тваринницька ферма, кузня, багато коней, магазин, дитячі ясла, початкова школа, телефонний зв’язок. Добратися до Покровки можна було трьома автобусами: рейси Прилуки-Нетяжино, Прилуки - Турівка і Прилуки-Тарасівка, який йшов через все село.
"По п’ятницях у Прилуках у здоровенний ЛіАЗ не можна було втиснутися, щоб доїхати до села, стільки їхало студентів, молоді, дітей до своїх батьків!", - згадує село свого дитинства помічник народного депутата Лідія Шевченко.
"У селі три вулиці. Усі вони були густонаселені. З кожної набиралося людей для роботи в ланці по цілій вантажівці. Окрім ланкових, були в селі й тваринники, у тому числі й моя мама - Надія Василівна Каліш", - згадує жінка.
"Сьогодні, на превеликий жаль, села практично немає",- говорить зі сльозами на очах Лідія Павлівна.
"Одна вивіска, як релікт, бовваніє серед чагарників. На нашій, найбільшій, вулиці залишилося дві людини. Одна з них моя мама. І та вже п’ятий рік зимує у мене в Прилуках. А навесні на свято Явдохи ми веземо її додому в село. Довше утримати її в Прилуках не можна"
Іншій жительці вулиці дев’яносто три роки. Перебиратися до дітей вона категорично відмовляється, тому між їх візитами приймає допомогу від сусідів - родини Васканів. Вони молдавани, котрі переїхали у село, виростили та виховали п’ятеро дітей, один із них воював у зоні антитерористичної операції.
Цієї зими старенька залишиться одна - Васкани придбали у Яблунівці будинок і в листопаді планують перебиратися на нове обійстя.
На середній вулиці живуть Надія Бойко і молоде подружжя. Ще одна сім’я Калішів - Марія Олександрівна та Василь Павлович, живе на крайній вулиці. Вони теж літні люди.
Багато хто з покрівчан розселилися Прилуччиною. Хтось сам виїхав, когось до себе забрали діти. Утім, багато хто повернувся в село, щоб знайти свій вічний спочинок. Так цього літа Покрівка осиротіла ще на двох своїх мешканців.
Коли Покрівка поповнить сумну статистику сіл, що зникли з карти України, вже питання часу.
З давніх - давен люди оселялися там, де була вода: копали криниці, вивершували над ними дерев'яні журавлі. Давно у Покрівці вже не спиняються біля криниць а ні подорожні, а ні місцеві: обміліли джерела, повсихали криниці, а з ними із села пішло й життя. Стоять тепер одинокими круками над старим цямринням осиротілі журавлі, посилаючи в небесну просінь прощальне "скрип".

Фото: "Прилуччина"
priluki.city