Хто і як створює Національну стратегію безбар’єрного простору України
До роботи над Національною стратегією зі створення безбар’єрного простору долучилося вже понад 150 експертів з усієї України.
Вони працюють в тематичних групах за шістьма напрямками, охоплюючи різні сфери безбар’єрності: від фізичної до цифрової. Пакет експертних пропозицій стане основою проєкту Нацстратегії безбар’єрності.
Імпульсом до створення Національної стратегії безбар’єрності стала “Велика розмова про безбар’єрність”, яку ініціювала перша леді Олена Зеленська.
Відповіді учасників опитування, проведеного в межах цього проєкту, показали, що проблема бар’єрів турбує українців, адже стосується майже кожного.
Наприклад, студенту або літній людині важко влаштуватися на роботу, батьки з дитячим візком або людина з інвалідністю не завжди можуть потрапити у магазин, а дитина на селі не має можливості навчатися дистанційно через відсутність інтернету. Все це бар’єри, які перешкоджають не лише окремим людям, але й розвитку країни загалом – переконані експерти. Тому виникла необхідність створення державної стратегії, яка буде націлена на комплексне розв'язання цих питань.
Розробка Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору відбувається в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської та на виконання Указу Президента України. Її мета – зробити безбар’єрність новою суспільною нормою.
Координує роботу над Стратегією міжвідомча робоча група Кабінету Міністрів України під головуванням Міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова. До групи входять 11 міністрів, народні депутати України, представники Офісу Президента України, державних органів влади, Національного інституту стратегічних досліджень, громадськості та експертної спільноти.
До розробки стратегії також долучилися вже понад 150 експертів з різних регіонів країни. Вони працюють над конкретними пропозиціями у тематичних групах за шістьма основними напрямками:
- соціальна безбар’єрність,
- освітня безбар’єрність
- економічна безбар’єрність
- громадянська безбар’єрність
- цифрова безбар’єрність
- фізична безбар’єрність
У роботі тематичних груп беруть участь представники органів державної влади, експертного середовища, профільних громадських організацій, благодійних фондів, бізнесу, а також науковці з різних регіонів України, які мають експертизу в обговорюваних темах.
Аналітичну та технічну підтримку надають Центр економічного відновлення, ІСАР Єднання та ГО «Безбар'єрність» за сприяння проєкту ПРООН «Права людини для України».
Вже 4 березня проєкт Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору, сформований за напрацюваннями експертних груп, презентуватимуть на засіданні міжвідомчої робочої групи Кабінету Міністрів України.
Потім стартує процес широкого громадського обговорення проєкту Національної стратегії безбар’єрності, до якого зможе долучитися кожен.
Фіналізований та погоджений зі всіма дотичними органами державної влади документ буде переданий на розгляд та затвердження Кабінетом Міністрів України. Засідання КМУ, на якому планується затвердити Національну стратегію створення безбар’єрного простору в Україні, заплановане на середину квітня 2021 р. Після цього розпочнеться її повномасштабна реалізація.
Останні новини Чернігівщини
7 січня: цей день в Україні і світі 08:56
День 1414 Російська агресія - Day 1414 Russian aggression
Засуджено п’ятьох учасників ОЗГ, які налагодили виготовлення психотропів у власній лабораторії на Чернігівщині 12:46
Засуджено організовану наркогрупу за виготовлення, збут психотропів і легалізацію коштів.
Надзвичайні ситуації в області за минулу добу 11:45
Протягом минулої доби зареєстровано 8 небезпечних подій, а саме: 8 пожеж. Внаслідок цих подій загинула 1 особа.
Ветеранська політика: підсумки роботи за 2025 рік 11:24
У Чернігівській області за минулий рік 57 ветеранів отримали можливість придбати житло завдяки державній підтримці. 26 із них зустріли Новий рік у нових оселях.
Вимога щодо обов’язкового використання платіжних терміналів для певних категорій торговців відтермінована 10:58
Відтерміновано строки обов’язкового забезпечення безготівкових розрахунків, у тому числі через електронні платіжні засоби, застосунки та платіжні пристрої, для окремих торговців.