Чернігівські рибоохоронці рятують рибу від задухи
Цьогоріч зима порадувала нас рясним снігом і морозцем, від якого ми вже відвикли протягом декількох останніх років.
Сніжна і морозна зима радує любителів зимових розваг, а от водним біоресурсам непереливки.
Для життя рибам та іншим водним організмам потрібен кисень. Запаси кисню у природних водоймах поповнюються за рахунок розчинення його у воді з повітря та фотосинтезуючої діяльності водоростей. В обох випадках взимку перешкодою є лід та сніг на ньому.
Процеси поглинання кисню у зимових водоймах не припиняються, фотосинтезуюча здатність водоростей мінімальна, за відсутності надходження кисню з повітря акумульовані осінні запаси розчиненого у воді кисню дуже виснажуються, і як наслідок виникає задуха, що може призвести до масової загибелі риби та інших водних живих організмів.
Найбільш простою візуальною ознакою такого негативного явища є скупчення біля поверхні води (в прорубаних ополонках) молоді риби, водних жуків та плаваючих личинок комах. Це вже сигнал на сполох - ситуація критична! У такому разі варто негайно вживати відповідних заходів.
Під час проведення моніторингу зимівлі риби Чернігівським рибоохоронним патрулем встановлене зниження вмісту кисню у воді. Тому було прийнято рішення негайно вийти на водойми області з метою порятунку водних біоресурсів від задухи.
19 лютого 2021 року державні інспектори Чернігівського рибоохоронного патруля, громадські інспектори та працівники сектору водної поліції прорубали більше двадцяти ополонок на оз. Глушець Чернігівської громади. Напередодні подібні заходи були проведені на озерах Остерської громади, і плануються в подальшому. Але своїми силами 14 інспекторів не справляться!
Тому Чернігівський рибоохоронний патруль звертається до всіх рибалок області, орендарів водних об’єктів, користувачів та всіх небайдужих громадян допомогти рибі перезимувати, попередити масову загибель водних живих ресурсів у річках, ставках, озерах, водосховищах області.
Найпоширенішим та найпростішим заходом попередження явищ задухи є прорубування ополонок для забезпечення доступу у водойми атмосферного кисню. Для того, щоб ці ополонки не замерзали та довго слугували джерелом насичення води киснем, в них потрібно вставляти снопи, виготовлені з трубчастих стебел рослин, наприклад, очерету.
Довідкова інформація:
За науковими даними, мінімальний вміст кисню (мгО2/дм3) у воді в зимовий період, необхідний для виживання риб, має різні показники (щука, окунь, плітка, короп, лящ – 4,0; вугор річковий – 3,6; білий амур – 3,0). Найбільш витривалими до вмісту кисню є в’юн (0,8), карась сріблястий (1,0), лин (2,0). При цьому мінімально допустима рибогосподарська норма становить 4,0 мгО2/дм3.
Останні новини Чернігівщини
Чернігівських важкоатлетів та їхніх тренерів відзначили за успіхи на чемпіонаті Європи 16:48
Чернігівські важкоатлети Микита Рубановський та Андрій Ревко успішно виступили на чемпіонаті Європи серед юніорів до 20 років та молоді до 23 років, який відбувся в албанському місті Дуррес.
Чернігівщина поділилася досвідом підтримки ветеранів із представниками партнерських громад 16:27
Днями в Чернігові відбулася зустріч в межах навчального візиту представників партнерських громад до Полтавської та Чернігівської областей. У фокусі – обмін досвідом та пошук ефективних способів підтримки ветеранів з урахуванням потреб кожної громади.
Стабільний інтернет під час знеструмлень: що потрібно знати користувачам 15:15
В умовах регулярних та аварійних відключень електроенергії питання стабільного доступу до інтернету має особливе значення. Під час знеструмлень мобільний інтернет часто залишається першим резервним каналом зв’язку.
Добудова укриття в Сновську, зимова підтримка і матеріальний резерв для прифронтових громад – на нараді з Мінрегіоном і нардепами 15:34
Начальник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус на нараді з Міністерством розвитку громад та територій України й міжфракційним депутатським об’єднанням «Прифронтові території» порушив питання добудови шкільного укриття у Сновську, зимової підтримки жителів прикордоння та додаткового фінансування громад.
© 2005-2026