Весілля-2020: пара з Києва одружувалася у старовинному строї
Євген та Поліна Дмитриченки – креативне та творче подружжя. Вони захоплюються етнографією, фольклорними мандрівками, досліджують українські пастуші мелодії, колекціонують український автентичний одяг, а ще просто веселі та дружні.
На церемонію одруження програміст Євген, який сам родом з Дніпропетрівщини, та художниця Поліна, уродженка Черкащини, приїхали у незвичному одязі. Замість весільних костюма і сукні пара вдягла одяг, який носили українці-міщани сто років тому.
Євген:
– У мене орієнтир на одяг, який носили сто років тому в українських містах. Тобто, це не прямо автентичний, але якщо подивитися на світлини Чернігівщини, Полтавщини, Сумщини до 1940-х років, то там чоловіки вдягнені у брюки-галіфе, або українські штани типу шаровари, чоботи, жилєточка і або сорочка з дуже простою вишивкою, або без вишивки. І картуз!
У Поліни теж реконструкція одягу, який був популярний у наших прабабусь. Але з автентичною вишиванкою.
– Вона не дуже давня, бо на полотні недомотканому. За стилем – Центральна Україна. Я сама звідти, тому сорочка мені здалася такою близькою. Але живемо ми в Києві, то ось сарафан він такий, київський.
Вибір Чернігова, як місця одруження, молодята пояснюють так: подобається місто, мають тут друзів, а ще одружуватися тут значно дешевше, аніж у Києві. Тож весільні фото будуть на тлі Валу.
Та насправді, Чернігів обрали не лише з економічних міркувань. Євген говорить, що з другою половиною об’їздили майже усю область – у фольклорних мандрах.
– Ця сорочка, що на мені – теж з експедиції. Ми її знайшли у покинутій хаті. Чоловічі сорочки дуже рідко трапляються. Вона мінімалістична, без вишивки. Ми її трохи перешили.
Але найбільше творчого Євгена цікавлять нематеріальні культурні зразки Північного Лівобережжя.
– Це спогади про ріжкову музичну традицію. Це дуже рідкісна тема, про яку ніхто не знає. У Росії вона була більш розкрита, а у нас цим мало цікавилися фольклористи початку минулого століття. Тоді орієнтувалися на лірників, на пісні, на бандуристів. А сопілками та пастухами ніхто не переймався. На межі Сумщини та Чернігівщини там є дуже цікава музична традиція – пастухи грали музику, коли пасли корів. Ми їздимо, розпитуємо про це людей старших.
Цікава деталь – на ріжку грали, це була дійсно музика, а не сигнали, зауважує чоловік. Євген говорить, що ця традиція була доволі сталою, бо ще у 1960-х пастухи так пасли корів. У людей збереглися про це спогади.
Комунальне підприємство «Міський Палац культури імені Вячеслава Радченка» Чернігівської міської ради
Останні новини Чернігівщини
Чоловіка, який вчинив розбій і заволодів 500 тис. грн, засуджено до 11 років 6 місяців позбавлення волі – задоволено апеляційну скаргу прокурора 17:49
За публічного обвинувачення прокурорів Чернігівської обласної прокуратури Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу прокурора на вирок Деснянського районного суду міста Чернігова, яким 34-річного жителя Київщини визнано винним у розбої, вчиненому за попередньою змовою групою осіб у особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 187 КК України).
Чернігівщина на екваторі І етапу олімпіадних змагань 17:12
Упродовж 25 – 26 жовтня 2025 року на Чернігівщині відбувся І етап Всеукраїнських учнівських олімпіад із хімії, німецької мови та географії, що стали екватором в графіку проведення олімпіад.
Рівень захворюваності на ГРВІ залишається нижчим за епідемічний поріг на 56,0%. 16:31
Рівень захворюваності на ГРВІ залишається нижчим за епідемічний поріг на 56,0%.
Ворогом здійснено чергову атаку на енергосистему області. 16:09
Вчора ворог здійснив чергову атаку на енергосистему Чернігівської області.
Водій з ознаками спʼяніння намагався втекти від патрульних 15:33
Сьогодні, близько 2-ї години, патрулюючи автодорогою М-01 (Київ — Чернігів — Нові Яриловичі), поблизу села Трисвятська Слобода, інспектори помітили автомобіль Chevrolet Lacetti, який рухався без державного номерного знаку.
© 2005-2025