Весілля-2020: пара з Києва одружувалася у старовинному строї
Євген та Поліна Дмитриченки – креативне та творче подружжя. Вони захоплюються етнографією, фольклорними мандрівками, досліджують українські пастуші мелодії, колекціонують український автентичний одяг, а ще просто веселі та дружні.
На церемонію одруження програміст Євген, який сам родом з Дніпропетрівщини, та художниця Поліна, уродженка Черкащини, приїхали у незвичному одязі. Замість весільних костюма і сукні пара вдягла одяг, який носили українці-міщани сто років тому.
Євген:
– У мене орієнтир на одяг, який носили сто років тому в українських містах. Тобто, це не прямо автентичний, але якщо подивитися на світлини Чернігівщини, Полтавщини, Сумщини до 1940-х років, то там чоловіки вдягнені у брюки-галіфе, або українські штани типу шаровари, чоботи, жилєточка і або сорочка з дуже простою вишивкою, або без вишивки. І картуз!
У Поліни теж реконструкція одягу, який був популярний у наших прабабусь. Але з автентичною вишиванкою.
– Вона не дуже давня, бо на полотні недомотканому. За стилем – Центральна Україна. Я сама звідти, тому сорочка мені здалася такою близькою. Але живемо ми в Києві, то ось сарафан він такий, київський.
Вибір Чернігова, як місця одруження, молодята пояснюють так: подобається місто, мають тут друзів, а ще одружуватися тут значно дешевше, аніж у Києві. Тож весільні фото будуть на тлі Валу.
Та насправді, Чернігів обрали не лише з економічних міркувань. Євген говорить, що з другою половиною об’їздили майже усю область – у фольклорних мандрах.
– Ця сорочка, що на мені – теж з експедиції. Ми її знайшли у покинутій хаті. Чоловічі сорочки дуже рідко трапляються. Вона мінімалістична, без вишивки. Ми її трохи перешили.
Але найбільше творчого Євгена цікавлять нематеріальні культурні зразки Північного Лівобережжя.
– Це спогади про ріжкову музичну традицію. Це дуже рідкісна тема, про яку ніхто не знає. У Росії вона була більш розкрита, а у нас цим мало цікавилися фольклористи початку минулого століття. Тоді орієнтувалися на лірників, на пісні, на бандуристів. А сопілками та пастухами ніхто не переймався. На межі Сумщини та Чернігівщини там є дуже цікава музична традиція – пастухи грали музику, коли пасли корів. Ми їздимо, розпитуємо про це людей старших.
Цікава деталь – на ріжку грали, це була дійсно музика, а не сигнали, зауважує чоловік. Євген говорить, що ця традиція була доволі сталою, бо ще у 1960-х пастухи так пасли корів. У людей збереглися про це спогади.
Комунальне підприємство «Міський Палац культури імені Вячеслава Радченка» Чернігівської міської ради
Останні новини Чернігівщини
У Ніжині слідчі поліції скерували до суду обвинувальний акт щодо водія, який спричинив смертельну ДТП 13:17
Слідчі відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Чернігівської області завершили досудове розслідування та скерували до суду обвинувальний акт стосовно 46-річного чоловіка, який здійснив наїзд на двох жінок-пішоходів на пішохідному переході в Ніжині.
Чернігівська політехніка – серед 10 українських університетів, які готуватимуть фахівців із безбар’єрності 12:46
Міністерство розвитку громад та територій затвердило освітні програми підвищення кваліфікації для фахівців із безбар’єрності, які розробили 10 українських університетів.
На Ніжинщині поліцейські затримали підозрюваного, який завдав ножових поранень своєму знайомому 12:15
У Носівці поліцейські затримали чоловіка, який під час конфлікту на ґрунті спільного вживання алкоголю тяжко поранив ножем свого знайомого. Потерпілого госпіталізували, а зловмисника помістили до ізолятора тимчасового тримання.
Поліція розслідує обставини смертельної ДТП у Ніжинському районі 11:34
23 березня, близько 13-ї години, до поліції надійшло повідомлення про те, що на автодорозі Кіпті-Глухів-Бачівськ поблизу села Зруб сталась ДТП.
Дві лікарні Чернігова отримали 44 сучасні ліжка інтенсивної терапії від американських партнерів 10:52
Допомога надійшла в обласну та другу міську лікарні від Міжнародного Благодійного Фонду «Підтримка Лікарень України» (Support Hospitals in Ukraine Foundation, США).
© 2005-2026