Весілля-2020: пара з Києва одружувалася у старовинному строї
Євген та Поліна Дмитриченки – креативне та творче подружжя. Вони захоплюються етнографією, фольклорними мандрівками, досліджують українські пастуші мелодії, колекціонують український автентичний одяг, а ще просто веселі та дружні.
На церемонію одруження програміст Євген, який сам родом з Дніпропетрівщини, та художниця Поліна, уродженка Черкащини, приїхали у незвичному одязі. Замість весільних костюма і сукні пара вдягла одяг, який носили українці-міщани сто років тому.
Євген:
– У мене орієнтир на одяг, який носили сто років тому в українських містах. Тобто, це не прямо автентичний, але якщо подивитися на світлини Чернігівщини, Полтавщини, Сумщини до 1940-х років, то там чоловіки вдягнені у брюки-галіфе, або українські штани типу шаровари, чоботи, жилєточка і або сорочка з дуже простою вишивкою, або без вишивки. І картуз!
У Поліни теж реконструкція одягу, який був популярний у наших прабабусь. Але з автентичною вишиванкою.
– Вона не дуже давня, бо на полотні недомотканому. За стилем – Центральна Україна. Я сама звідти, тому сорочка мені здалася такою близькою. Але живемо ми в Києві, то ось сарафан він такий, київський.
Вибір Чернігова, як місця одруження, молодята пояснюють так: подобається місто, мають тут друзів, а ще одружуватися тут значно дешевше, аніж у Києві. Тож весільні фото будуть на тлі Валу.
Та насправді, Чернігів обрали не лише з економічних міркувань. Євген говорить, що з другою половиною об’їздили майже усю область – у фольклорних мандрах.
– Ця сорочка, що на мені – теж з експедиції. Ми її знайшли у покинутій хаті. Чоловічі сорочки дуже рідко трапляються. Вона мінімалістична, без вишивки. Ми її трохи перешили.
Але найбільше творчого Євгена цікавлять нематеріальні культурні зразки Північного Лівобережжя.
– Це спогади про ріжкову музичну традицію. Це дуже рідкісна тема, про яку ніхто не знає. У Росії вона була більш розкрита, а у нас цим мало цікавилися фольклористи початку минулого століття. Тоді орієнтувалися на лірників, на пісні, на бандуристів. А сопілками та пастухами ніхто не переймався. На межі Сумщини та Чернігівщини там є дуже цікава музична традиція – пастухи грали музику, коли пасли корів. Ми їздимо, розпитуємо про це людей старших.
Цікава деталь – на ріжку грали, це була дійсно музика, а не сигнали, зауважує чоловік. Євген говорить, що ця традиція була доволі сталою, бо ще у 1960-х пастухи так пасли корів. У людей збереглися про це спогади.
Комунальне підприємство «Міський Палац культури імені Вячеслава Радченка» Чернігівської міської ради
Останні новини Чернігівщини
Іпотерапія для поранених захисників: психологи поліції Чернігівщини спільно з відомчою медустановою організували реабілітаційний захід 15:29
У Чернігові для бійців, які після поранення потребують фізичної та психологічної реабілітації, організували візит до кінно-спортивного клубу «Казка». Захисники мали змогу проїхатися верхи, погодувати смаколиками та погладити коней.
Як організовано харчування в Чернігівському ліцеї: заклад відвідала Жанна Шерстюк 14:18
Сьогодні заступниця голови ОДА Жанна Шерстюк та начальник Управління освіти і науки ОДА Юрій Музика відвідали Чернігівський ліцей. У фокусі – організація процесу харчування.
Дев’ять дітей із Сосницької громади повернулися з відпочинку в Угорщині 13:35
За підтримки Генерального консульства Угорщини в Ужгороді та Асоціації ім. Ракоці дев’ять дітей із Сосницької громади побували на відпочинку в Угорщині. З 31 серпня до 4 вересня вони перебували у місті Шаторальяуйхей.
Поліція Чернігівщини перекрила канал постачання зброї та боєприпасів 12:43
Поліцейські викрили зловмисника в організації схеми постачання вогнепальної зброї та боєприпасів шляхом створення «схрону». Оплату за «товар» зловмисник отримав на банківську картку. Фігуранту повідомлено про підозру, нелегальный арсенал вилучено.
У Гончарівській громаді запрацював Центр життєстійкості 11:41
У селі Смолин сьогодні відкрили перший в Гончарівській ТГ Центр життєстійкості.
© 2005-2026