Весілля-2020: пара з Києва одружувалася у старовинному строї
Євген та Поліна Дмитриченки – креативне та творче подружжя. Вони захоплюються етнографією, фольклорними мандрівками, досліджують українські пастуші мелодії, колекціонують український автентичний одяг, а ще просто веселі та дружні.
На церемонію одруження програміст Євген, який сам родом з Дніпропетрівщини, та художниця Поліна, уродженка Черкащини, приїхали у незвичному одязі. Замість весільних костюма і сукні пара вдягла одяг, який носили українці-міщани сто років тому.
Євген:
– У мене орієнтир на одяг, який носили сто років тому в українських містах. Тобто, це не прямо автентичний, але якщо подивитися на світлини Чернігівщини, Полтавщини, Сумщини до 1940-х років, то там чоловіки вдягнені у брюки-галіфе, або українські штани типу шаровари, чоботи, жилєточка і або сорочка з дуже простою вишивкою, або без вишивки. І картуз!
У Поліни теж реконструкція одягу, який був популярний у наших прабабусь. Але з автентичною вишиванкою.
– Вона не дуже давня, бо на полотні недомотканому. За стилем – Центральна Україна. Я сама звідти, тому сорочка мені здалася такою близькою. Але живемо ми в Києві, то ось сарафан він такий, київський.
Вибір Чернігова, як місця одруження, молодята пояснюють так: подобається місто, мають тут друзів, а ще одружуватися тут значно дешевше, аніж у Києві. Тож весільні фото будуть на тлі Валу.
Та насправді, Чернігів обрали не лише з економічних міркувань. Євген говорить, що з другою половиною об’їздили майже усю область – у фольклорних мандрах.
– Ця сорочка, що на мені – теж з експедиції. Ми її знайшли у покинутій хаті. Чоловічі сорочки дуже рідко трапляються. Вона мінімалістична, без вишивки. Ми її трохи перешили.
Але найбільше творчого Євгена цікавлять нематеріальні культурні зразки Північного Лівобережжя.
– Це спогади про ріжкову музичну традицію. Це дуже рідкісна тема, про яку ніхто не знає. У Росії вона була більш розкрита, а у нас цим мало цікавилися фольклористи початку минулого століття. Тоді орієнтувалися на лірників, на пісні, на бандуристів. А сопілками та пастухами ніхто не переймався. На межі Сумщини та Чернігівщини там є дуже цікава музична традиція – пастухи грали музику, коли пасли корів. Ми їздимо, розпитуємо про це людей старших.
Цікава деталь – на ріжку грали, це була дійсно музика, а не сигнали, зауважує чоловік. Євген говорить, що ця традиція була доволі сталою, бо ще у 1960-х пастухи так пасли корів. У людей збереглися про це спогади.
Комунальне підприємство «Міський Палац культури імені Вячеслава Радченка» Чернігівської міської ради
Останні новини Чернігівщини
На Прилуччині поліцейські повідомили про підозру двом місцевим мешканцям за незаконну порубку лісу 17:35
Слідчі Прилуцького районного відділу поліції під процесуальним керівництвом Прилуцької окружної прокуратури оголосили про підозру двом зловмисникам, які за попередньою змовою випиляли у лісосмузі Ічнянської громади дерев на понад 100 тисяч гривень.
Масажі, лімфодренаж, індивідуальна робота з психологами та багато іншого можуть отримати чернігівські військові, ветерани та члени їхніх родин 17:25
Зазвичай після закінчення терміну лікування у закладах охорони здоров’я військовослужбовці та ветерани, як правило, потребують певного відновлення.
За матеріалами СБУ винесено вирок організаторці псевдореферендуму на тимчасово окупованих територіях Луганщини 15:18
За матеріалами Служби безпеки України до 15 років позбавлення волі заочно засуджено організаторку псевдореферендуму на тимчасово окупованих територіях Луганщини.
Мешканця м.Чернігова засуджено за збут амфетаміну 15:16
Прокурором Чернігівської окружної прокуратури в судовому засіданні доведено вину 36-річного місцевого жителя в придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті психотропних речовин (ч.ч.1, 2 ст.307 КК України).
На загальноміській нараді говорили про наслідки ракетних ударів по місту та їх ліквідацію 15:13
Загальноміську нараду цього вівторка почали з обговорення ліквідації наслідків ракетних ударів, яких завдали військові російської федерації по Чернігову 17 квітня.
© 2005-2024