Весілля-2020: пара з Києва одружувалася у старовинному строї
Євген та Поліна Дмитриченки – креативне та творче подружжя. Вони захоплюються етнографією, фольклорними мандрівками, досліджують українські пастуші мелодії, колекціонують український автентичний одяг, а ще просто веселі та дружні.
На церемонію одруження програміст Євген, який сам родом з Дніпропетрівщини, та художниця Поліна, уродженка Черкащини, приїхали у незвичному одязі. Замість весільних костюма і сукні пара вдягла одяг, який носили українці-міщани сто років тому.
Євген:
– У мене орієнтир на одяг, який носили сто років тому в українських містах. Тобто, це не прямо автентичний, але якщо подивитися на світлини Чернігівщини, Полтавщини, Сумщини до 1940-х років, то там чоловіки вдягнені у брюки-галіфе, або українські штани типу шаровари, чоботи, жилєточка і або сорочка з дуже простою вишивкою, або без вишивки. І картуз!
У Поліни теж реконструкція одягу, який був популярний у наших прабабусь. Але з автентичною вишиванкою.
– Вона не дуже давня, бо на полотні недомотканому. За стилем – Центральна Україна. Я сама звідти, тому сорочка мені здалася такою близькою. Але живемо ми в Києві, то ось сарафан він такий, київський.
Вибір Чернігова, як місця одруження, молодята пояснюють так: подобається місто, мають тут друзів, а ще одружуватися тут значно дешевше, аніж у Києві. Тож весільні фото будуть на тлі Валу.
Та насправді, Чернігів обрали не лише з економічних міркувань. Євген говорить, що з другою половиною об’їздили майже усю область – у фольклорних мандрах.
– Ця сорочка, що на мені – теж з експедиції. Ми її знайшли у покинутій хаті. Чоловічі сорочки дуже рідко трапляються. Вона мінімалістична, без вишивки. Ми її трохи перешили.
Але найбільше творчого Євгена цікавлять нематеріальні культурні зразки Північного Лівобережжя.
– Це спогади про ріжкову музичну традицію. Це дуже рідкісна тема, про яку ніхто не знає. У Росії вона була більш розкрита, а у нас цим мало цікавилися фольклористи початку минулого століття. Тоді орієнтувалися на лірників, на пісні, на бандуристів. А сопілками та пастухами ніхто не переймався. На межі Сумщини та Чернігівщини там є дуже цікава музична традиція – пастухи грали музику, коли пасли корів. Ми їздимо, розпитуємо про це людей старших.
Цікава деталь – на ріжку грали, це була дійсно музика, а не сигнали, зауважує чоловік. Євген говорить, що ця традиція була доволі сталою, бо ще у 1960-х пастухи так пасли корів. У людей збереглися про це спогади.
Комунальне підприємство «Міський Палац культури імені Вячеслава Радченка» Чернігівської міської ради
Останні новини Чернігівщини
Патрульні перевірили повідомлення щодо ймовірно озброєного чоловіка 17:43
Сьогодні, близько 12-ї години, на лінію 102 надійшло повідомлення від громадянки про те, що вулицею Олега Міхнюка рухається чоловік, який тримає у руках предмет, схожий на зброю.
Менеджмент та партнерство: новий вектор розвитку професійної освіти 17:11
Сучасні виклики ринку праці спонукають освіту трансформуватися та ефективно взаємодіяти з міжнародними партнерами та провідними роботодавцями.
Неправдивий виклик — не розвага 16:35
Учора, близько 20-ї години, до нас надійшло повідомлення про вбивство на вулиці Слобідській — чоловік заявив, що вбив водія таксі.
9 років ув’язнення за незаконний збут психотропних речовин: апеляційний суд залишив вирок без змін 16:13
За публічного обвинувачення прокурорів Чернігівської обласної прокуратури апеляційний суд залишив без змін вирок суду першої інстанції, яким визнано винним раніше судимого 25-річного мешканця міста Бахмач у придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечних психотропних речовин в особливо великих розмірах (ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України).
Регіональний план управління відходами: про розвиток в області інфраструктури сортування та переробки сміття – на брифінгу в ОВА 15:18
Реалізація Регіонального плану управління відходами дозволить громадам Чернігівщини розвивати інфраструктуру сортування та оброблення відходів. Це значно зменшить навантаження на довкілля.
© 2005-2026