Вшанували жертв політичних репресій у день їх пам'яті
На 20-у кілометрі Гомельського шосе поблизу с.Халявин Чернігівського району 17 травня пройшов жалобний захід з нагоди вшанування усіх загиблих у роки Великого терору.
До меморіального знаку "Жертвам сталінських репресій 30-40-х – початку 50-х років ХХ ст." прийшли представники влади міста й області.
Серед учасників заходу – заступник голови Чернігівської ОДА Андрій Подорван, заступник Чернігівського міського голови – керуючий справами виконкому Сергій Фесенко, радник голови Чернігівської обласної ради Дмитро Никоненко, керівник апарату Чернігівської РДА Тетяна Куриленко, голова Чернігівської районної ради Олександр Ларченко, представник Українського інституту національної пам’яті Сергій Бутко.
Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих, поклали квіти до пам’ятного знаку та запалили свічки.
Меморіальний знак "Жертвам сталінських репресій 30-40-х – початку 50-х років ХХ ст." встановлений у лісі на території Халявинської сільської ради Чернігівського району в 1989 році. Це місце таємного поховання у 1937–1938 роках жертв політичних репресій комуністичного режиму, яке організувало управління НКВД по Чернігівській області.
За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, були засуджені 198918 осіб, з яких близько дві третини – до розстрілу. Решта в’язнів відправлена до в`язниць та таборів. Це була масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Й.Сталіна. Наслідком комуністичного терору в Україні була ліквідація реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміна національної та соціальної структури суспільства. Також знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.
За інформацією представника Інституту національної пам'яті у Чернігівській області, історика Сергія Бутка, точна кількість похованих людей у лісі поблизу с. Халявин на сьогодні не відома, але орієнтовно можна говорити про понад 4 тис. розстріляних. Загалом за даними протоколів «трійки» при управлінні НКВД по області з 9 серпня 1937 р. до 26 вересня 1938 р. було розглянуто 8108 справ. Із них: до розстрілу було засуджено 4 367 осіб, відправлено до тюрми – 3455 осіб, на дослідування направлено 278 справ. Проте, це не всі жертви репресій в області у той час. За іншими підрахунками, тільки у 1937 р. з Чернігівщини було репресовано майже 9 тисяч осіб. Крім того, ще здійснювалися позапланові страти «зайвих, непотрібних людей», зокрема, це були люди з каліцтвами та похилого віку. Це робилося через те, що в’язниці були переповнені, й просто нікуди було саджати нових заарештованих.
Останні новини Чернігівщини
365 пожеж в природній екосистемі Чернігівщини з початку року: чому виникають та як запобігти 18:11
«До речі, це майже в два рази більше, ніж за аналогічний період минулого року (186 надзвичайних ситуацій), – повідомив на брифінгу в офіційному медіацентрі ОВА Олександр Бобро, заступник начальника Головного управління із запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС України в області. – 356 із них – суха трава та сміття на відкритих територіях, а 9 пожеж – це лісові масиви та насадження».
Бізнес, який постраждав під час ракетних ударів 17 квітня, може отримати грант на відновлення від МОМ 18:08
Міжнародна організація з міграції (МОМ) в рамках проєкту «Життєздатність+ Економічна інтеграція внутрішньо переміщених осіб та постраждалих від війни», що фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) через Банк розвитку KfW, допоможе чернігівським підприємцям.
На Чернігівщині до 11 років позбавлення волі засуджено двох російських військових, які катували та жорстоко поводились з цивільним 18:03
Поліція завершила досудове розслідування та скерували до суду провадження, щодо двох російських військовослужбовців, які 6 березня 2022 року затримали цивільного місцевого мешканця у селі Слобода Чернігівського району. Чоловіка тяжко побили та погрожували спалити живцем.
Майстер–клас для спортивної спільноти Чернігівщини від володаря першої олімпійської медалі на Чернігівщині Олександра Батюка 18:01
Цьогоріч виповнюється сорок років з часу проведення XIV Зимових Олімпійських ігор у місті Сараєво (на той час Соціалістична Федеративна Республіка Югославія). Тоді у далекому 1984 році на цих престижних міжнародних змаганнях наш земляк, відомий український лижник Олександр Батюк виборов срібло у складі команди з лижної естафети 4х10 км.
На Чернігівщині запрацювали одразу дев’ять поліцейських станцій 11:39
Сьогодні в Остерській ТГ та ще у восьми громадах області розпочали роботу нові поліцейські станції. Допомагати, дбати про безпеку і захищати місцевих мешканців відтепер будуть дев’ять поліцейських офіцерів громад.
© 2005-2024