У Тютюнниці зник останній у селі колодязь

27.08.2012   15:17 — Агенцiя

У селі Тютюнниці, що за лічені кілометри від Корюківки, добре упорядкована центральна вулиця Богдана Хмельницького.

Але на ній,  і  на усіх  інших, ви практично не помітите  колодязів, як це можна бачити у багатьох селах  нашого району. Це тому що, починаючи з  дев’яностих років,  у ряді дворів ставили станції подачі води зі свердловин. У кількох  є водозабірні колонки. І так склалося, що на усе село  лишився один­єдиний колодязь. Та й до нього якийсь невідомий негідник виявив неповагу ­ майже два тижні тому, серед ночі  вилив  відро мазуту чи то відпрацьованого моторного масла.

 Жителька Тютюнниці Наталія Печак не може зрозуміти, як це могло статися: « Колодязь – громадський, біля мого двору. І таке зробити… Можна припустити, що хтось таким чином помстився мені, але я нікому нічого поганого не зробила, навіть не висловлювалася критично на чиюсь адресу. Та бачите, все ж знайшлась людина, здатна на таке.»

   Колодязь дуже давній. Його копав дід Степан, родич Печаків, ще років вісімдесят тому. Не відразу знайшов місце для нього – на пошуки пішли тижні. А коли викопали, дісталися смачної джерельної водиці, яка була однією з найкращих на усю Тютюнницю. На інших вулицях колодязі засипали  з різних причин: або вода була каламутна, або  взагалі зникла. Дехто за допомогою пристосувань вручну бурив свердловини, а інші жителі ходили по воду  до найближчих колодязів. Тривалий час люди користувалися колодязем на вулиці Богдана Хмельницького, який неподалік від фельдшерського пункту. Воду з нього охоче пили  ті жителі, які не мають вдома колонок.

Сусідка Наталії Печак, її родичка Ольга додала: „Знаєте, цей колодязь справді був найкращий у селі, і навіть тоді, коли  діяв колгосп «Нива», та й до нього. Коли возили воду жниварям у поле, то найчастіше її набирали саме у ньому. Вона за смаковими якостями переважала інші води ­ неначе з  джерел, що вирували серед поля, у лісі, біля річок. Село наше перетинає пожвавлена траса Мена – Корюківка, яка проходить якраз по вулиці Богдана Хмельницького. Отже, частенько водії автопоїздів, легковиків зупиняють машини, п’ють водицю, а також набирають до фляг і везуть із собою. Таке помічала не тільки я одна. А тепер  фактично зник останній у селі колодязь…”

"Маяк"