Медицина лікує людину, а ветеринарія зберігає людство

09.08.2012   13:56 — Агенцiя

Не кожен знає, що тільки завдяки скрупульозній і постійній роботі фахівців ветеринарної медицини вдається уникнути спалахів таких важких захворювань як бруцельоз, туберкульоз, сибірська виразка.

Тому недаремно говорять, що лікар лікує людину, а ветеринар – все людство. Причому, судячи із зарплат, трудяться наші ветеринари не заради вигоди, а, так би мовити, за ідею. І в наш прагматичний час, коли люди частіше за все піклуються не про покликання і служіння професії, а про особисте благополуччя, це не таке вже часте явище.

Напередодні професійного свята, що ветеринари України і їх численні пацієнти відзначають кожну другу неділю серпня, ми зустрілися з начальником Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, заслуженим працівником ветеринарної медицини Віктором Кульбакою.

– Вікторе Дмитровичу, хто ж ваші пацієнти, кого частіше за все доводиться лікувати лікарям ветеринарної медицини?

– Лікуємо всіх тварин. У селах наші пацієнти – велика рогата худоба, свині, свійська птиця, у містах – собаки, коти, шиншили, хом’яки, морські свинки, черепахи, папужки тощо. До речі, наша область займає 2–3 місце по кількості домашніх тварин. У приватних і колективних господарствах жителів Чернігівщини утримується більше 300 тисяч голів великої рогатої худоби, понад 200 тисяч свиней, близько 5 млн. свійських птахів. Крім того, жителі області у своїх приватних господарствах розводять кроликів, кіз, ондатр, нутрій та іншу живність. Всі ці тварини – наші потенційні пацієнти. Буває, що доводиться лікувати і достатньо екзотичних тварин. Так, одного разу нам довелося надавати допомогу утриманцю Менського зоопарку – ведмедю. Бувають випадки, коли до нас приносять і представників дикої фауни: сов, орлів, білок, лисів. Когось машина збила, хтось потрапив у капкан до браконьєра. Накладаємо шини на перебиті лапки, обробляємо садна… Лікуємо всіх, нікому не відмовляємо в допомозі. У середньому на кожного нашого фахівця, а їх в області працює 1221 чоловік, припадає більше 800 умовних голів різних видів домашніх тварин.

– А яка зараз в області епізоотична ситуація, чи не загрожує жителям області розповсюдження небезпечних хвороб?

– Незважаючи на складну епізоотичну ситуацію у світі та постійний ризик занесення збудників особливо небезпечних хвороб, на території області не допущено виникнення таких небезпечних хвороб як сибірка, бруцельоз, високопатогенний грип птиці, африканська та класична чума свиней, блутанг, губчастоподібна енцефалопатія та інших гостроінфекційних зооантропонозів. Доволі благополучна в нашій області ситуація із захворюванням на туберкульоз та лейкоз домашньої худоби, значно покращилася ситуація із захворюваністю на сказ. Так що на сьогоднішній день епізоотичну ситуацію в області можна вважати стабільною та повністю контрольованою.

– Тобто служба працює, як годинник, і майже повністю виключений ризик виникнення інфекційних захворювань?

– Ризики виникнення інфекційних хвороб існують постійно, тому наша служба працює і вдень і вночі. І проблем вистачає. Наприклад, ситуація зі сказом. Так, дійсно, цього року вона значно покращилася, за півроку випадків захворюваності на сказ поменшало майже у півтора разу. Але при цьому ми маємо зараз 17 неблагополучних пунктів по сказу, і це доволі багато.

– З чим пов’язане таке поширення сказу на території області?

– Це проблема не тільки нашої області, а загальносвітова. Зараз пік захворюваності на сказ не тільки в Україні, а й у Росії, Білорусі та інших країнах. Це пов’язано з низкою факторів, у тому числі зі значним збільшенням популяції диких м’ясоїдних тварин, зокрема, лисиць, єнотоподібних собак, бобрів. Якщо зазвичай їх не більше 1 на 1000 гектарів, то зараз 4–5. В основному збудник сказу циркулює в популяції диких м’ясоїдних тварин, від яких заражаються тварини свійські. У зв’язку з цим хочу попередити, що не можна приносити додому, брати на руки, гратися з дикими тваринами, навіть такими маленькими як їжаки або ж кроти. До речі, останній випадок захворюваності на сказ, що стався два місяці тому, пов’язаний саме з кротом, якого приніс додому житель одного з сіл Борзнянського району. Щодо міста, то тут головною причиною розповсюдження сказу є бродячі собаки і коти, які заполонили Чернігів. Це доволі серйозна проблема, що потребує комплексного вирішення. З одного боку, знищення або суттєве зменшення популяції бродячих тварин, з іншого – стовідсоткове щеплення всіх домашніх тварин, у тому числі й умовно домашніх, адже бездомні коти та собаки, по суті, теж тварини домашні. Окрім того, у місті треба налагодити чіткий облік тварин, а також посилити відповідальність господарів тварин за їх утримання, адже ні для кого не секрет, що деякі так звані любителі тварин викидають своїх утриманців на вулицю, де вони поповнюють лави безхатченків. Все, що залежить від нас, ми робимо: стовідсотково щепимо домашніх тварин, каструємо та щепимо бездомних тварин, яких до нас доставляють комунальні служби або ж волонтери. У нас для цього є кадри, необхідні медикаменти та устаткування, вакцина проти сказу. Але ми не можемо самі відловлювати безпритульних тварин, це не наша функція. Сподіваюсь, що Програма з регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами в місті на 2011–2015 роки, що прийнята минулого року міською радою, згодом запрацює і хоча б частково вирішить проблему з безпритульними тваринами та зменшить загрозу поширення сказу в місті.

– А яка зараз ситуація із захворюваністю на африканську чуму свиней?

– На жаль, африканська чума вже прийшла в Україну. 30 липня був зафіксований випадок захворюваності на африканську чуму в одному із приватних господарств Запорізької області. У зв’язку з цим приймаємо всі необхідні заходи з недопущення занесення на територію нашої області збудника африканської чуми: щепимо свиней проти класичної чуми, запроваджуємо закритий режим утримання тварин, ставимо завдання прикордонникам забезпечити недопущення завезення сировини з неблагополучних районів Російської Федерації. Спільно зі співробітниками УМВС України працюємо над проблемою заборони ввезення в Чернігівщину тварин та сировини з території Запорізької області.

– Нещодавно Кабінет Міністрів України істотно розширив повноваження ветеринарної служби і надав вам повноваження щодо контролю з безпечності та якості всіх харчових продуктів. Наскільки готові ви до виконання нових функцій?

– Дійсно, після внесення змін до Закону України “Про якість та безпеку харчових продуктів” та відповідно до постанови уряду, ветеринарна служба буде повністю контролювати виробництво і реалізацію харчових продуктів за принципом “від поля до столу”. У зв’язку з цим йде реформування нашої служби. До нашої структури по Україні буде передано 1450 посад лікарів з гігієни харчування, з них 58 будуть працювати в Чернігівській області. У складі Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області буде створений відділ безпечності харчових продуктів, окрім того, у кожному районі, місті та області у складі нашої служби будуть працювати по 2 лікарі з гігієни харчування. Так що, сподіваюсь, ми справимося з покладеними на нас завданнями стовідсотково.

– І наостанок. Що б ви побажали своїм колегам напередодні професійного свята – Дня працівника ветеринарної медицини?

– Я хотів би подякувати спеціалістам і працівникам ветеринарної медицини Чернігівської області, а також ветеранам служби за ту роботу, яку ми робимо разом. Від щирого серця вітаю вас з нашим професійним святом! Бажаю вам щастя, міцного здоров’я, плідної праці, успіхів та благополуччя! Нехай благословенними будуть ваші дороги, нехай завжди супроводжують успіхи, радують друзі, колеги, надихають нові справи, окриляє любов, зігріває родинне тепло!

Газета “Чернігівські відомості”,8 серпня 2012 року