Афганський біль і з часом не минає
Макошинці Микола Михайленко, Віктор Ніколаєць, Володимир Бай і Володимир Супрун донині не можуть без хвилювання розповідати про перебування на пекучій афганській землі, хоча з часу виведення радянських військ із Республіки Афганістан спливло 28 літ.
МОЛИЛИСЯ МАТЕРІ Й КОХАНІ
На недавній зустрічі в селищній бібліотеці вони теж відмовилися від виступу. Гіркі спогади про полеглих бойових побратимів, невимовний біль втрати ніби клубком перекривали їм дихання. Це вже згодом, поміж собою, перемовлятимуться і згадуватимуть полеглих у страшному «інтернаціональному пеклі».
Миколі Михайленку було дев’ятнадцять, коли в статусі автомобіліста він виконував військовий обов’язок. А загалом на тій, як сьогодні прийнято говорити, «чужій війні» побувало десятеро жителів селища Макошине, що в Менському районі. Всім пощастило всім вціліти й повернутися додому живими.
Мабуть, за словами настоятеля місцевої Свято-Покровської церкви Олександра Тарасенка, за них рідні й друзі щиро молилися.
Одні воїни повернулися, хтось вічним сном спить у далекому краї, інші в цинкових домовинах вернулися в рідну землю. Та біль втрати гірчить полином, і матері й досі оплакують синів. Сліз доволі пролилося, бо третина воїнів – інтернаціоналістів були українцями. За десять років вони густо скропили кров’ю афганські гори й піски.
«ДОСІ У МЕНЕ В КИШЕНІ…»
Бібліотекар Вікторія Мідько передала спектр цих почуттів бентежними віршами воїна – інтернаціоналіста із села Дягови, що на Менщині, Олега Павленка, рідного брата (на жаль, вже покійного).
«Афганський лабіринт» - таку образну назву має збірочка Олегових поезій. У кожному слові, в кожному рядку – відгомін тих подаленіли подій.
Читати спокійно й сама не можу:
«Досі у мене в кишені
Куля з Афгану лежить.
Її я стискаю у жмені,
Коли душа заболить…».
Україна марилась у снах нашим хлопцям, як і матері, сестри, кохані.
«Надолго остануться в памяти всех
И эти окопы, и эти палатки,
Куда мы пришли не для детских потех:
Мы знали – здесь будет не сладко…».
Їм, справді, було несолодко. Чи не тому учасники зустрічі так багато говорили про мир, про неоціненну його важливість, про любов до України і вірність присязі.
Очільники району – Олександр Мисник і Валерій Щукін, голова районної організації партії «Наш край» Володимир Булавка, селищний голова Роман Коваленко наголошували, що з часом не зміліла печаль і не стали менше цінуватися відвага й мужність афганців, чимало яких і сьогодні сміливо захищають Вітчизну в зоні АТО.
«Афганці» - мужчини особливі, і братство й дружба в них найвищого ґатунку, і пам'ять нічого не стерла з роками:
«Це було неначе вчора
Душа, як раніше хвилюється.
Видно памяті комора
Вже не розграбується…».
Ольга Чернякова.
Фото автора
Останні новини Чернігівщини
На Чернігівщині зареєстрували індустріальний парк «Носівські господарства» 10:13
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про включення індустріального парку «НОСІВСЬКІ ГОСПОДАРСТВА» до Реєстру індустріальних (промислових) парків. Парк створено строком на 30 років на території міста Носівка Ніжинського району. Ініціатором виступає Носівська міська рада.
Надзвичайні ситуації в області за минулу добу 10:11
Протягом минулої доби зареєстровано 3 небезпечні події, а саме: 2 дорожньо-транспортні пригоди та 1 пожежу. Внаслідок цих подій 2 особи постраждали.
12 грудня: цей день в Україні і світі 10:05
День 1388 Російська агресія - Day 1388 Russian aggression
На Чернігівщині видалено понад 20 тонн безхазяйних пестицидів 11:43
У листопаді на території області проведено комплекс робіт з видалення безхазяйних та непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР). За результатами заходів утилізовано понад 20 тонн отруйних речовин.
© 2005-2025