ПРО СУБСИДІЇ ТА ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТ – ПРОСТО І ДОСТУПНО

21.10.2016   14:39 — Агенцiя

«Як зберегти тепло в оселі та гроші в кишені» - семінар-тренінг для регіональних і столичних журналістів на цю актуальну тему відбувся в Києві.

Під час прес-конференції, присвяченої питанням енергоефективності та соціального захисту в умовах реформування енергетичного сектору України, взяли участь експерти, зокрема, консультант Світового банку Валентина Войтенко, керівник Київського офісу асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк, координатор житлових програм громадянської мережі «Опора» Тeтяна Бoйко та деякі інші.

Проблематику семінару-тренінгу обрано не випадково: у формуванні порядку денного значну роль відіграли результати опитування, що проводилося серед активістів прес-клубів і незалежних журналістських об’єднань. Саме журналісти визначили пріоритетність питань порядку денного цього заходу. Адже читачеві подеколи непросто зорієнтуватися в інформаційному полі, сповненому не завжди достовірних суджень, а то і відвертих спекуляцій.

Мета семінару-тренінгу - донести компетентну неупереджену інформацію про механізми державної підтримки населення, дієві шляхи підвищення рівня енергоефективності та реального зниження витрат домогосподарств на енергоресурси. Журналісти на реальних прикладах отримали відповіді на найпоширеніші запитання щодо надання житлових субсидій, а також про практику адміністрування цього виду соціальної допомоги на регіональному рівні. Другий тематичний блок висвітлював тему енергоефективності, давав практичні поради з енергозбереження та мінімізації витрат.

Важливість поєднання цих складових доводить успішний досвід найближчих європейських сусідів України. Лише комплексне впровадження реформ у енергетичній та тарифній сферах - єдиний можливий шлях оздоровлення економіки, забезпечення економічного зростання та енергетичної незалежності держави. Звичайно, проведення реформ не мусить завдавати шкоди малозабезпеченим - тому держава гарантує отримання допомоги у сплаті житлово-комунальних послуг кожному, хто її потребує.

Як одержувач субсидії має сплачувати за житлово-комунальні послуги

Держава допомагає оплатити житлово-комунальні послуги, але і накладає обов'язок – певну частину цих послуг одержувач субсидії повинен оплачувати.

Плата за комунальні послуги одержувача субсидії (далі – обов’язкова плата) визначається при призначенні субсидії. Вона розраховується індивідуально для кожного домогосподарства як певний відсоток його сукупного доходу (в середньому 12 – 15%). Розмір обов’язкової плати і розмір призначеної субсидії для кожної послуги зазначається в повідомленні про призначення субсидії, яке видається органом соціального захисту населення кожному одержувачу субсидії.

Щомісячно має сплачуватись вартість фактично використаної послуги за мінусом розміру призначеної субсидії. Якщо вартість спожитої послуги менше, ніж встановлена при розрахунку субсидії обов’язкова частка плати за цю послугу, сплачується фактична вартість послуги за мінусом призначеної субсидії. При цьому, якщо розмір субсидії більше фактичної вартості послуги, на рахунку споживача залишиться частина невикористаних коштів субсидії, які можна в подальшому використати для оплати послуги в наступні розрахункові періоди. Тож економити вигідно!

Якщо одержувач субсидії не сплачує за послуги, організації-надавачі послуг повідомляють про це орган соціального захисту населення. У такому разі надання субсидії може бути припинено, за виключенням випадків, коли несплата за послуги пов’язана із затримкою у виплаті заробітної плати, пенсії тощо. У подальшому субсидія може бути призначена лише тоді, коли громадянин сплатить заборгованість, що утворилася через несплату за послуги в період отримання субсидії.

Приклад сплати за опалення природним газом, використання якого вимірюється лічильником

Опалювана площа будинку – 55 кв. метрів
Соціальна норма газу для опалення цього будинку – 302,5 куб. метрів (55кв. м * 5,5 куб. м)
Вартість соціальної норми газу – 2 080,9 грн. (6,879 грн. * 302,5 куб м)
Обов’язкова плата одержувача субсидії – 1 080,9 грн. (12% сукупного доходу)
Розмір субсидії – 1 000 грн.

У теплі місяці (листопад і березень) вартість використаного газу була менша за розмір призначеної субсидії, тому на рахунку одержувача субсидії виникла переплата (зекономлені кошти субсидії), яку можна використати для оплати послуги у наступні місяці (наприклад, зменшити плату за грудень).
У холодні місяці (як це сталося у лютому) газ використано понад норму, тому сума до сплати (1201,28 грн.) перевищила визначену при розрахунку субсидії обов’язкову плату (1 080,9 грн.).

У грудні і січні газ використовувався економно, фактично менше за норму, тому сума до сплати (відповідно 375,8 грн. і 719,75 грн.) є меншою, ніж визначена при розрахунку субсидії обов’язкова плата (1 080,9 грн.).

Обчислення сукупного доходу для призначення субсидії

Сукупний дохід розраховується на основі нарахованих за попередній календарний рік доходів без ПДФО. Види і джерела доходів кожної із зареєстрованих у житловому приміщенні осіб зазначаються в декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.

Відомості про доходи на запит органів соціального захисту населення надаються:

• - Державною фіскальною службою,
• - Пенсійним фондом,
• - фондами соціального страхування.

ФОП на єдиному податку враховується умовний дохід відповідно до групи платника податку - 2, 3 або 4 прожиткових мінімуми для працездатної особи.

Відповідно до рішення Уряду, прийнятого 8 вересня 2016 року, непрацюючим пенсіонерам враховуватиметься не дохід за попередній рік, а лише розмір пенсії за попередній перед зверненням місяць. Раніше ж враховувався дохід за весь попередній рік.

Не враховуються до сукупного доходу: сплачені особою аліменти, доходи від розміщення  депозитів, оплата праці членів виборчої комісії, а також осіб, які залучаються до роботи в комісії, допомога  громадських та благодійних організацій, допомога на поховання, одноразова допомога, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.

Особам, які беруть (брали) безпосередню участь у проведенні АТО, та/або членам їх сімей до сукупного доходу не враховуються: отримані ними у період безпосередньої участі у проведенні АТО грошове забезпечення та інші виплати і види соціальної допомоги, отримана ними у період та/або після безпосередньої участі у проведенні АТО благодійна допомога незалежно від розміру та джерела походження.

Відповідно до рішення Уряду, прийнятого 8 вересня 2016 року, не враховуватимуться також: вартість безоплатно отриманих санаторно-курортних путівок, протезно-ортопедичних виробів, засобів реабілітації, суми, які виплачуються в порядку відшкодування шкоди, заподіяної працівникові за ушкодження його здоров’я, що пов’язане з виконанням ним трудових обов’язків (так звані регресні виплати).

Особливості врахування доходів

Якщо людина працездатного віку не працює, не служить в армії, не вчиться, то з 1 травня 2016 року її дохід розраховується у розмірі двох прожиткових мінімумів — 2 900 грн. на місяць. Водночас серед таких людей є ті, хто насправді перебуває у складних життєвих обставинах. За їх зверненням комісія може призначити субсидію з урахуванням одного, а не двох прожиткових мінімумів.

Повнолітнім студентам денної форми навчання, які не отримують стипендії і не мають інших доходів (або їх доходи менші за прожитковий мінімум), враховується дохід в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуються фактичні розміри:

• •      пенсій,
• •      стипендій,
• •      допомоги при народженні (усиновленні) дитини,
• •      допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
• •      допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам,
• •      допомоги по догляду за інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу,
• •      допомоги особам, які не мають права на пенсію та інвалідам
• •      допомоги по безробіттю.

Доходи неповнолітніх осіб враховуються в їх фактичному розмірі.

Обов'язки та відповідальність одержувачів субсидій

1. Обов’язок: Звертаючись за субсидією, громадяни зобов’язані надати достовірну інформацію про види доходів та джерела їх отримання, а також про здійснення купівлі товарів / оплати послуг на суму більше 50 000 грн. протягом 12 місяців до звернення.
Відповідальність: Якщо громадянин подав недостовірні дані про доходи та майновий стан, внаслідок чого йому була надміру перерахована сума субсидії, - надання субсидії припиняється з місяця, в якому виявлено порушення.
Суму надміру нарахованої субсидії доведеться повернути. У разі коли громадянин добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму субсидії, питання про її стягнення вирішується у судовому порядку.

2. Обов’язок:  у період одержання субсидії громадяни зобов’язані протягом місяця  поінформувати про зміни:

• -   складу зареєстрованих осіб (орендарі  -  про фактично проживаючих),  
• -   їх соціального статусу (зміна джерел доходів),  
• -  переліку отримуваних житлово-комунальних послуг,  
• -  умов їх надання,
• -   виконавців житлово-комунальних послуг,
• -   купівлю товарів або оплату послуг на суму більше 50 тис. гривень.

Відповідальність: Якщо громадянин  вчасно не повідомив про зміни, і це призвело до надмірного нарахування коштів допомоги, - надміру нараховану суму субсидії доведеться повернути.

3. Обов’язок: Держава допомагає оплатити житлово-комунальні послуги, але і накладає обов'язок – певну частину цих послуг одержувач субсидії повинен оплачувати.

Щомісячно має сплачуватись вартість фактично використаної послуги за мінусом розміру призначеної субсидії. Якщо вартість спожитої послуги менше, ніж встановлена при розрахунку субсидії обов’язкова частка плати за цю послугу, сплачується фактична вартість послуги за мінусом призначеної субсидії. При цьому, якщо розмір субсидії більше фактичної вартості послуги, на рахунку споживача залишиться частина невикористаних коштів субсидії, які можна в подальшому використати для оплати послуги в наступні розрахункові періоди. Тож економити вигідно!

Відповідальність: Якщо одержувач субсидії не сплачує за послуги, організації-надавачі послуг повідомляють про це орган соціального захисту. У такому разі надання субсидії може бути припинено, за виключенням випадків, коли несплата за послуги пов’язана із затримкою у виплаті заробітної плати, пенсії тощо.

У подальшому субсидія може бути призначена лише тоді, коли громадянин сплатить заборгованість, що утворилася через несплату за послуги в період отримання субсидії. Тож кожен громадянин України має право звернутися по допомогу від держави у разі необхідності, - наголошувалося на семінарі. 

До інформації:

• 1. Десять запитань про тарифи і субсидії;
• 2. Міфи про субсидії;
• 3. Субсидії (міфи та реальність);
• 4. Підтримка енергозбереження для власників квартир;
• 5. Енергоощадність та термомодернізація;
• 6. Підтримка енергозбереження для ОСББ.

 Медіа-центр «Моє місто»