Екологічна психологія як засіб покращення екологічного стану Чернігівщини
Як стимулювати покращення стану навколишнього середовища Чернігівщини вирішували під час ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми екологічної психології: Еколого-психологічні наслідки криз та катастроф» (30 років після Чорнобиля), яка відбулася 12 та 13 травня.
До участі долучилися психологи, екологи, Громадянська мережа ОПОРА та всі, хто небайдужий до екологічного стану Чернігівщини.
Захід проводився в залі засідань Чернігівської міської ради та конференц-залі ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка. Організаторами конференції виступили лабораторія екологічної психології Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (м. Київ) та кафедра екологічної психології та психічного здоров’я ЧНПУ ім. Т. Г. Шевченка (м. Чернігів).
Екологічна психологія займається тим, що вивчає психологічні проблеми взаємодії людини з матеріальним предметно-природним середовищем життя. Вона покликана вирішувати суперечності, які виникають між людиною, штучно створеним середовищем та природою, у зв’язку із погіршенням глобальної екологічної ситуації.
Метою конференція було визначити, як можна впливати на стан навколишнього середовища через екологічну психологію. Саме тому представники ОПОРИ протягом двох днів інформувала учасників про роботу Проекту USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні», який покликаний стимулювати вищевказану ціль через реалізацію низки заходів.
Відтак, місцевий координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Наталія Висіканець наголосила, що однією з цілей Проекту є зниження викидів вуглецю та спонукання до підвищення рівня використання альтернативних джерел енергії. При цьому впливає на цей рівень кожен із нас, що дуже просто прослідкувати через визначення власного екологічного сліду.
Екологічний слід демонструє споживання людьми кількості продукції екосистем. Це складний показник, який включає площу поверхні землі й кількість ресурсів, які потрібні одній людині або цілій країні для нормального існування.
За результатами дослідження організації Global Footprint Network, для того, наприклад, аби забезпечити всі потреби Китаю, потрібно було б 2,7 площі таких самих за розміром країн. Для задоволення потреб італійців щодо природних ресурсів знадобилося б 3,8 площі Італії. Досить високі коефіцієнти «екологічного сліду» також у Швейцарії — 3,5, Єгипту — 3,3, Великої Британії — 3,0, Греції — 2,6, Німеччини — 2,1, Індії — 2,0 та Сполучених Штатів — 1,9.
«Комплексний підхід до впровадження заходів з енергоефективності, вибір якісних матеріалів та обладнання, розуміння важливості цих змін для майбутніх поколінь дадуть можливість зберегти екологію та суттєво підвищити рівень життя. Новітні виклики потребують сучасних рішень. Наша мета – активізувати людей до якнайшвидшого впровадження усіх можливих заходів та сприяння підвищенню рівня екологічної свідомості, а відтак – і підвищенню рівня енергоефективності цілої України», – зазначає Наталія Висіканець.
Останні новини Чернігівщини
З 26 січня у Чернігові змінюється рух тролейбусів №3 та №7А 15:01
З понеділка, 26 січня, у Чернігові тимчасово змінюється схема руху тролейбусних маршрутів №3 та №7А.
Вікімарафон – 2026 у Чернігові: 25 років вільних знань та внесок нашої бібліотеки 14:56
22 січня Чернігівська ОУНБ імені Софії та Олександра Русових учергове стала осередком творення цифрової історії.
Громади Чернігівської області отримають фінансування на 9 проєктів відновлення за підтримки ЄІБ 14:54
Українські громади отримають 740,3 млн грн, для реалізації 119 проєктів відновлення громад, за підтримки Європейського інвестиційного банку.
Внаслідок атаки росіян по Ніжинському району є постраждалі: поліція документує наслідки 14:52
Сьогодні вдень ворожа армія вдарила безпілотниками по території агропідприємства у Вертіївській громаді Ніжинського району.
Коли професія не має статі: історія жінок, які обрали «чоловічу» справу 14:51
У сучасному світі все більше жінок доводять: професія не має статі, а новий старт можливий у будь-якому віці. Яскравий приклад — історія трьох жінок, які наважилися опанувати так звану «чоловічу» професію машиніста-кочегара котельні.