ДЕСНЯНСЬКА ПРАВДА. Повертаючи щастя бачити

10.10.2015   12:45 — Агенцiя

Численні вдячні пацієнти, яким він допоміг за півтора десятиліття стажу, а також колеги недаремно називають його лікарем від Бога.

Досвідчений та прогресивний 37-річний лікар-офтальмолог відділення мікрохірургії ока Чернігівської обласної лікарні Василь Шевчик використовує найсучасніші медичні досягнення і практики та успішно виконує на новітньому обладнанні по півтисячі операцій за рік, причому на рівні відомих європейських клінік. Серед його незліченних планів щодо розвитку офтальмології – відродження в Чернігові глаукомного центру, а також утілення в життя інших корисних проектів.

 Без альтернативи – в медики

Василь Іванович народився в Сосниці у подружжя лікарів із Чернівців. Батько був лікарем-офтальмологом, але він передчасно пішов із життя в 1991-му, коли синові було лише 12 років. Мати – теж лікар – дерматовенеролог, і нині працює в Сосницькій районній лікарні.

З дитинства хлопець навіть не уявляв собі іншої професії та прагнув стати лікарем. Вступив до Івано-Франківського державного медичного інституту, який на час закінчення навчання (саме на міленіум) отримав статус академії. За направленням приїхав лікувати жителів рідного краю. Кілька років пропрацював в офтальмологічному відділенні Чернігівського військового шпиталю, а з 2003 року й дотепер — на посаді лікаря-офтальмолога відділення мікрохірургії ока Чернігівської обласної лікарні. Там же, до речі, працює і його дружина – теж лікар-офтальмолог, але зараз вона у відпустці по догляду за дитиною.

 В ногу зі світовою наукою

 З 2009 року Василь Шевчик був заочним аспірантом відомого Інституту Філатова в Одесі. А у 2012-му захистив кандидатську дисертацію за тематикою «Особливості надання допомоги хворим з очними травмами». Проходив стажування в німецькому Бремені по хірургії сітківки, де для півсотні стажерів провідні хірурги світу лише раз на рік читають лекції, а молоді – практикуються оперувати на штучному оці. Щоб отримати такий досвід, треба пройти жорсткий відбір з-поміж великої кількості бажаючих туди потрапити. В Шотландії чернігівський лікар проходив престижне стажування з хірургії глаукоми, де в деталях і покроково розбираються всі види сучасних операцій. Отриманий там сертифікат має високе професійне значення й дуже престижний на міжнародному рівні.

А торік наукову працю Василя Шевчика, яка не увійшла до ди­сертації та була розвинена спільно з його науковим керівником, на конкурсі серед молодих науковців визнали найкращою в Україні. Нагородження переможців відбулось у Севастополі (тоді ще не анексованого Криму). Завдяки цій перемозі Василь Шевчик як винагороду за досягнення мав стажування в Голландії. А цьогоріч лікар (єдиний у країні) виграв грант Європейського товариства катарактальних хірургів, отримавши можливість узяти участь у конференції в Туреччині. Нині Василь Шевчик має вже декілька патентів на корисні моделі щодо хірургічної обробки та лікування при проникаючому пораненні ока, ще два – з харчової гігієни. Перший – розробка корисного для очей майонезу з вітамінами, які потрібні для здоров’я сітківки. Можливо, такий невдовзі з’явиться у продажу. Другий – розробка суміші оливкової, соняшникової та амарантової олій, які при повсякденному споживанні допомагають зберегти сітківку і зір пацієнтам.

– Планую розпочати писати докторську дисертацію – ділиться Василь Шевчик, – обравши між темами травм очей чи харчової медицини в офтальмології. Наші люди вживають нині неякісну їжу, з ГМО, недостатньо їдять м’яса, морської риби. Адже річкова риба взагалі не містить жодних речовин, корисних для сітківки ока (омега-3 жирні кислоти). Вони є не в самій морській рибині, а виробляються з планктону, котрий та їсть. Річкова чи озерна риба, як відомо, планктону не їсть, а отже, вона для очей не корисна, лише для зміцнення кісток, підживлення мозку, покращення розумової діяльності. Найбільше омега-3 жирних кислот у потрібній концентрації, корисній для судин, серця, очей, міститься в червоній рибі. Замало для формування мембран сітківки полінасичених жирних кислот і в нашій соняшниковій олії, а більше їх в оливковій,  іще більше — в амарантовій. Нині розроблена методика, щоби при змішуванні вони не розшаровувалися, мали приємний смак, були безпечними та ефективними для лікування. Але ще потрібен деякий час на проведення певних досліджень.

 У Чернігові – ультрасучасне обладнання

– Нині ми маємо в нашому відділенні обладнання на рівні провідних європейських клінік, яке дозволяє робити не лише повноцінну діагностику, а й успішні операції за світовими стандартами, – розповідає Василь Шевчик. – Воно здебільшого американського виробництва і працює безкоштовно для всіх пацієнтів, котрі оплачують лише необхідні витратні матеріали для операції. Після кількох років використання апаратура за домовленістю з фірмами, які її надають безоплатно, стає власністю лікарні. Тільки з якісним обладнанням ми можемо розраховувати на успішні оперативні втручання. А для цих фірм важливий імідж тих матеріалів (штучних кришталиків, контактних лінз), котрі вони виробляють і постачають по всьому світу. Ми сприяємо цьому, провівши повну діагностику та правильно дібравши кришталик, виписавши після вдалої операції вдячного пацієнта. Перша апаратура від відомої компанії «Бауш енд Ломб» надійшла до нас у 2008 році, відтоді ефективно використовувалася й нині належить лікарні. Згодом ми взяли сучаснішу, зокрема, апарат для покращення зору «Stellaris PC», яких в Україні є лише три чи чотири. Він дозволяє виконувати операції на передньому і задньому відрізках ока. Завдяки цьому можна одночасно оперувати глаукоми й катаракти, за необхідності переходячи на сітківку ока. Крім того ми маємо сучасне діагностичне обладнання, котре дозволяє виявляти дистрофічні вікові захворювання на ранніх стадіях, контролювати процес лікування, його ефективність. Завдяки цьому різко зросла якість послуг, які ми надаємо безкоштовно нашим пацієнтам.

 Півтисячі операцій на рік

 – Моя спеціалізація – хворі з катарактою, глаукомою та дистрофічними змінами сітківки, – розповідає лікар про свою роботу. – Ми використовуємо найсучасніші методи лікування. Завдяки знанню англійської я маю можливість листування з американськими та європейськими фірмами, котрі всіляко підтримують професійний розвиток лікарів в Україні. Щомісяця отримую три-чотири англомовні спеціалізовані журнали у друкованому вигляді, де описується все найновітніше, що робиться в мікрохірургії ока. Це ми можемо застосовувати й у нас у Чернігові. Звісно, де­які сучасні ліки є досить дорогими, але якщо їх використовувати за призначенням – ефект просто вражаючий.

– Ми займаємося переважно дорослими пацієнтами всіх вікових груп та дітьми з травмами очей. Пацієнти — і з Чернігова, і з усієї області. Часто лікарі поліклінік обласного та районних центрів, коли мають якісь сумніви чи потребу в діагностиці, направляють пацієнтів до нас, і ми без черги, коли їм зручно, намагаємося надати допомогу.

– У мене немає поліклінічного прийому. Я працюю на півставки у травмцентрі на базі нашого відділення, надаючи допомогу вечорами пацієнтам із травмами очей чи гострими захворюваннями, і ще на півставки працюю лікарем у стаціонарі мікрохірургії ока, де висока інтенсивність роботи: у нас пацієнти не лежать тижнями, а 3-5 днів, максимум до семи днів. Тому у лікаря пацієнтів може бути два десятка одночасно. Всі наші лікарі – вищої категорії, тож усі незрозумілі випадки по області доручають діагностувати й лікувати нам. За кожним лікарем закріплені райони області. За мною: три – Новгород-Сіверський, Бобровицький та Ніжинський. Там також є нормальна апаратура, і ми, окрім консультацій, іще проводимо хірургічні втручання на місцях. Це здебільшого стосується інвалідів 1-2-ї груп, котрі фізично не можуть приїхати до Чернігова. Ділимося досвідом проведення операцій з лікарями в районних центрах. За місяць зазвичай виконуємо 10-15 операцій, надаємо 20-25 консультацій. Як кандидат наук консультую пацієнтів, колег – до речі, абсолютно безкоштовно. Сам проводжу до 500 операцій на рік, здебільшого — катаракту. З кожним роком їх кількість росте, і чим більше зроблено, тим якіснішим є результат.

— Працюю також провідним хірургом у приватній офтальмологічній клініці «Ленс», яка вже близько двох із половиною років надає медичні послуги в Чернігові. Про неї ще мало хто знає, але там проводиться достатня кількість операцій. Умови — амбулаторної хірургії, тож пацієнти не лежать у клініці цілодобово. Є своя сучасна діагностична апаратура та операційна. Пацієнти, хто може й готовий платити, щоби заощадити свій час, приймаються за записом.

 Ціна питання і результат

 – Оперування глаукоми коштує повністю, з медикаментами, близько 2 тисяч гривень. Якщо порівняти з краплями, за які хворі платять 300 гривень на місяць, то рік їх використання обходиться дорожче. Проте при глаукомі операція не вирішує всіх проблем, а лише дозволяє зберегти той зір, який залишився. Також відбувається пришвидшення розвитку катаракти, що потім вимагає додаткового оперативного втручання. Тому у світі застосовується оперативне лікування глаукоми лише тоді, коли пацієнт або не може капати, або не хоче, або краплі йому не допомагають. Рішення про операцію приймається, якщо на краплі алергія, а ще є такі вікові пацієнти, котрі фізично не можуть влучити краплею в око.

В обласній лікарні ціна операцій  з приводу катаракти становить  6800 гривень, завдяки безкоштовній апаратурі для пацієнта. Стільки у нас коштує американський штучний кришталик. Такий же самий кришталик у столичному центрі мікрохірургії ока чи інших клініках у ціні стартує від 15 тисяч гривень. Пацієнт там оплачує додатково і вартість апаратури, й вартість перебування у клініці. Всі штучні кришталики мають бути офіційно зареєстровані в Україні. Серед таких є дешевші українсько-американські кришталики, є ще дешевші – індійські, але, чесно кажучи, їх якість «бажає кращого».

Свій кришталик в оці людини 5-6 міліметрів завтовшки і 12 міліметрів у  діаметрі, а штучний, м’який, має тільки 0,5 міліметра товщини й 10-12 міліметрів діаметру. Розріз, який ми робимо стандартно на операції для його встановлення – лише 2 міліметри. Кришталик спеціальними інструментами скручується в тоненьку трубочку і встромляється в око. Ми можемо провести операцію навіть через розріз в 1,4 міліметра, але при цьому використовуються дорожчі витратні матеріали: Операція обійдеться вже не в 6800 гривень, а близько 10 тисяч гривень. Українсько-американські кришталики вимагають розрізу щонайменше у 2,5 міліметра. Хоча нині ми ведемо наукову роботу серед пацієнтів геріатричних центрів: безкоштовно оперуємо їм катаракту, імплантуючи жорсткий кришталик, який колись винайшов і розробив для вітчизняного виробництва відомий український офтальмолог Микола Маркович Сергієнко.  Незважаючи на те, що цей кришталик є жорстким і вимагає проведення великого розрізу  (до 6 мм)  та накладання швів, він має й деякі переваги  над сучасними  м’якими кришталиками. Років із десять він був забутий і незатребуваний, коли всі офтальмологи перейшли на м’які штучні кришталики.

— Українсько-американська фірма, котра їх виробляє за досягнутою нами домовленістю, надала нам ці кришталики безкоштовно, і ми маємо можливість дарувати зір цій групі пацієнтів, а головне – наші дослідження підтверджують, що у принципі майбутнє – в оперуванні катаракти саме за таким типом кришталиків (за формою). А за якістю — треба дещо поміняти його концепцію, аби розріз на оці був меншим. Це ще раз підтверджує вислів, що все нове — то добре забуте старе. У нас уже шість пацієнтів, котрі після операції мають хороший зір і задоволені результатом. Із мінусів – те, що прооперованій людині півроку не можна піднімати важке, нахилятися десь на городі, але для підопічних геріатричних закладів ці обмеження не критичні для життєдіяльності. Цей кришталик зареєстрований і дозволений до використання.

 Амбітні плани – в життя

 – Наступного року буде велика конференція в Одесі, де ми плануємо представити відео цих операцій, УЗ-дослідження, фото кришталиків, встановлених в оці тощо. Хочемо показати лікарям, що є великі плюси щодо використання саме такої форми жорсткого кришталика. А надалі з професором Сергієнком спробуємо вдосконалити і його матеріал.

А ще у нас є цікава на перспективу ініціатива щодо відродження в Чернігові так званого глаукомного центру. Як відомо, хворі на глаукому повільно сліпнуть. Це захворювання у них триває все життя й розвивається дуже поступово, непомітно для пацієнта.  Часто люди приходять до лікарів, коли вже повністю сліпі. А от раніше, ще в радянські часи, після сорока років усіх примушували вимірювати очний тиск кожні чотири роки. Групам ризику міряли раз на два роки, а то й частіше. Та й ліки при Союзі таким хворим видавалися безкоштовно за рецептами, або коштували копійки. А нині ефективні ліки, що дають хороший результат, не обмежуючи пацієнта в життєдіяльності (тобто коли краплі використовуються раз чи двічі на день, а не вісім разів, як деякі), досить дороговартісні. Коштують вони до 500 гривень на місяць. Наші пацієнти часто не можуть дозволити собі таких витрат, нехай і на кращі ліки. До того ж  для якісного обстеження пацієнта потрібно не менше 20-30 хвилин, що в наших реаліях неможливо. Навантаження на лікаря поліклініки – близько 40 осіб на день. Ми хотіли би зробити такий кабінет, який би безкоштовно проводив повне обстеження цих пацієнтів, зацікавивши їх періодично приходити для безкоштовного отримання якісних індивідуально дібраних ліків (раз на три місяці). Щоби знову отримати високоякісні ліки, пацієнт буде змушений прийти на повторний огляд, де лікар перевірить ефективність і достатність лікування чи вирішить провести операцію.

Спільно з головним лікарем Чернігівської обласної лікарні Андрієм Михайловичем Жиденком ми маємо повне розуміння того, що це треба робити. І вже є попередня домовленість із благодійними фондами, які допоможуть фінансово – не під якісь там вибори, а на постійній основі. Тоді ми (а це 2-3 лікарі) за записом могли би ретельно оглядати щодня до двадцяти пацієнтів. Завдяки цьому можемо знизити ризик інвалідності через глаукому, яка займає перше місце як у Чернігівській області, так і в Україні в цілому. В області тільки виявлених близько 8,5 тисячі хворих на глаукому, а тих, що не звертаються, втрачаючи час, набагато більше. Люди кажуть: навіщо ми будемо приходити в лікарню, якщо не маємо грошей на ліки? Безкоштовна ж допомога таким хворим має виправити ситуацію на краще. Сподіваюся, що це нам удасться. Ось-ось вийдемо на фінішну пряму щодо втілення цього проекту. Корінь проблеми в лікуванні та профілактиці глаукоми – відсутність коштів у людей і контролю з боку лікарів. Іноді, наприклад, треба провести лазерну чи хірургічну операцію, не витрачаючи час, сили й кошти пацієнта на малоефективне лікування.

У жовтні на конференції я робитиму доповідь про ефективність різноманітних ліків та їх вплив на якість життя пацієнтів із глаукомою. Чи дотримуються хворі наших призначень? У реальності людина не може витримати закапування очей із трьох флаконів по певній кількості разів на день. Вона заплутується, витримує курс тиждень чи місяць, а далі капає як попало і продовжує сліпнути. Напрацювання, як виправити це, у нас є, як і надія на їх швидке втілення в життя. До речі, у світі нині використовується технологія «однієї пляшечки» із сумішшю ліків, аби пацієнт капав очі лише раз на день. Якщо цих крапель недостатньо, згідно з висновками Американської асоціації глаукоматологів, другі чи треті ліки не дають очікуваного від них ефекту. Краще провести лазерну чи хірургічну операцію, щоби зберегти зір, котрий іще є, не чекаючи кілька років до повної сліпоти.

 Ідеальний колектив

 – Із нещодавно призначеним  керівником обласної лікарні Андрієм Жиденком відчуваються нова енергія та розуміння проблем, що, безсумнівно, сприятиме покращенню наших можливостей якісно допомогти пацієнтам. Ми зацікавлені у перспективах подальшого розвитку та активно шукаємо шляхи для того. Це пошук альтернативних джерел фінансування. У скрутний економічний час у країні сподіваємося на допомогу пацієнтам з боку меценатів, благодійних фондів. Вигідніше витрачати кошти на профілактику та лікування захворювань на початковій стадії, аніж потім платити гроші на інвалідність, на реабілітацію абсолютно непрацездатних людей.

Усе нове й хороше, що започатковано у нас, відбувалося з подачі завідувачки  відділення мікрохірургії ока Ірини Іванівни Биховець, яка є і обласним окулістом. Дивовижно, як у неї вистачає енергії на всіх нас. Ірина Іванівна дуже активна, завжди бере участь у міжнародних конференціях, сприяє розвитку та вдосконаленню наших лікарів, усіляко підтримує наші різноманітні ініціативи, теж їздить у райони оперувати складних пацієнтів. У відділенні, очолюваному нею, можна сказати, ідилія у плані повсякденної роботи й наукової медичної творчості.

 Захоплення для душі і тіла

 Окрім роботи, що поглинає більшість часу, Василь Шевчик, який має зріст 1 метр 97 сантиметрів,  серйозно та системно займається волейболом. Захоплюється ним іще зі школи. Потім відточував майстерність в інституті. Оскільки йому вже за далеко за тридцять, вважає себе ветераном у цьому спорті і з такими ж ветеранами-любителями активно займається волейболом. У їхній команді волейболісти від 30 до 60 років, із різних фахових сфер. Усі ці люди живуть волейболом і не уявляють без нього гарного дозвілля.

Бізнесмени-волейболісти винаймають собі залу для тренувань та змагань, а влітку завжди грають на пляжі. Торік чернігівська команда ветеранів-волейболістів виграла все, що тільки можна: чемпіонат Чернігова серед любительських команд вищої ліги, відкритий кубок Ніжина, відкритий міжнародний турнір із ветеранськими командами з Білорусі, Лігу з волейболу в гостях у Житомирі.

Рік і за фаховими, і за спортивними досягненнями у лікаря був успішним та насиченим. Це його чи не єдине та основне хобі, котре займає багато часу, оскільки у вихідні тривають постійні змагання і тренування, що дозволяють підтримувати фізичну форму одного з кращих лікарів-офтальмологів Чернігівщини. Для нього це дуже важливий аспект.

Ярослав КАРАНДА