1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, а в Україні це також і День ветерана

01.10.2015   09:43 — Агенцiя

Україна, як повноправний член ООН, підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і з 1991 року приєдналася до святкування цього дня.

Мета відзначення цього дня – нагадати кожному  про обов’язок бути турботливими та  милосердними до найповажнішої частини  суспільства.

На Чернігівщині, де третину населення становлять громадяни віком після 60-ти років,  людьми такої категорії  опікується КЛПЗ «Обласний госпіталь для  інвалідів та ветеранів Великої Вітчизняної війни». За словами головного лікаря закладу Володимира Товчиги, щорічно госпіталь надає  медичну та реабілітаційну допомогу понад 2 тис. чоловіків та жінок переважно  похилого віку.

«У нашому закладі працює два відділення – реабілітаційно-терапевтичне та реабілітаційно-неврологічне, де широко застосовуються  фізіотерапевтичні методи лікування, масаж, лікувальна фізкультура, тренажери, тобто, весь комплекс, який  можна призначати людям в  залежності від їхнього стану. Приємно, що про нас ніколи не забуває як обласна, так  і міська  влада. Завдяки їхній турботі, а також  уваги з боку  спонсорів, наш заклад має все необхідне для того, щоб  пацієнти почувалися  тут, як вдома. Немає проблем із  медикаментами, харчуванням, проведенням дозвілля  для  наших  стареньких. В нас працює злагоджений  і турботливий  персонал, які  –  від молодшої  медичної сестри і до  завідувачів відділень – докладають неабияких зусиль, щоб  громадяни  похилого віку повною мірою відчували  жагу до життя. На щастя, нам вдається  підтримувати заклад в належному  стані – маленькі, затишні  палати на  4-2 ліжка, оснащені всім  необхідним для людей з обмеженими фізичними можливостями, є візочки, ходунки, інше засоби для пересування. Одночасно можемо приймати на лікування до 100 пацієнтів», – наголошує Володимир  Товчига.


Умовами перебування у закладі задоволені і його пацієнти.
 
80-річний  житель Корюківки розповідає: «Я вже понад 10 років  майже постійно  лікуюся тут і знаю – лише  завдяки  медичному персоналу госпіталю, мені вдається не тільки  порівняно нормально  себе почувати, а і  займатися вихованням  онуків».
 
Бабуся трьох онучок з Чернігова додає: «Медики госпіталю вже стали для мене начебто  другою родиною. Так як вони лікують та доглядають мене тут, мабуть, в жодній з інших лікарень не буває. Я люблю цих людей і зичу їм  терпіння».
 
76-річний прилучанин говорить: «У  госпіталі мене все влаштовує – наявність ліків, фізпроцедур, телевізори в палатах і  хороше  харчування. Ми, старі люди, знаємо – якщо до нас так ставляться  лікарі – значить, ми ще комусь потрібні!».