Ніжинські "робінгуди" та їх марення про "циганського наркобарона"

02.03.2015   07:53 —

Перш за все, поясню свою життєву позицію: я - проти наркотиків, їх розповсюдження та торгівлі. Як адвокат, ніколи не приймаю доручення на захист громадян, причетних до наркобізнесу. А ще знаю, що слідством та правосуддям повинні займатись тільки компетентні органи - міліція, прокуратура та суд. Ніякі громадські організації та громадяни не мають на це ніякого права. Якщо ж вони це роблять, то їх дії можуть кваліфікуватися за відповідними статтями кримінального кодексу України.

Я не поділяю людей за національною ознакою. І не пов’язую будь-яку національність зі злочинністю. Хоча, як відомо, ромів завжди пов’язують з криміналом. Мабуть, через те, що вони відрізняються своєю культурою, традиціями, одягом. А ще - майже ніколи не звертаються за захистом своїх порушених прав.

Розповісти я хочу про так званих "ніжинських робінгудів", яких кілька років тому на Чернігівщині було засуджено до ув'язнення за ст.186 КК України (розбій), але згодом, у зв’язку з політичною ситуацією, звільнено як політичних в’язнів. Попри те, що більшість із них і до того мали судимості за кримінальними статтями.

Пройшов час, минув страх і "робінгуди" під прикриттям організації "Стоп наркотик" (керівник В.Попович) знову взялися за своє. У жовтні 2014 року вони заманили до підвалу одного з кафе в м. Ніжині рома Григорія Порядинського, який, нічого не підозрюючи, прямо з роботи заїхав на розмову. Там його били і примушували зізнатися в торгівлі наркотиками. Не добившись бажаного, його затягли до автомобіля та вивезли за місто в ліс. Били та катували всією "бригадою" - кулаками, ногами , прикладом пістолета, змушуючи визнати себе наркоділком. Погрожували вбити.

Не вибивши потрібних свідчень, В.Попович (з показань Г. Порядинського) особисто обшукав кишені лежачої жертви і, знайшовши там його заробітну плату (2500 грн.) та дисконтні картки, забрав їх собі. А далі, шантажуючи дітьми, наказав заплатити 5 тисяч доларів США відкупного.

Не отримавши гроші, наступного дня "борці з наркомафією" почали залякувати його дружину, а вночі кинули до господарства вибухівку, що було зафіксовано системою відеонагляду.

В лютому цього року група п’яних молодиків зустріла Григорія в одному з автогаражів та почала оточувати його автомобіль. Р.Уразгільдієв з компанії "робінгудів" став вигукувати: "Где бабки? Забери заявление из милиции!" та погрожувати йому та його дітям. Аби зупинити нападників і не допустити повторення жовтневих подій, Григорій дістав з машини карабін та один раз вистрілив угору (на зброю, яку він став носити з собою після згаданих подій, є всі дозвільні документи). Після цього хлопці розступились, і він поїхав додому.

За фактами побиття та мордування в лісі, закидання вибухового пристрою в двір та інциденту в гаражі Порядинським були подані офіційні заяви до міліції.

А що ж "робінгудівці"? Розуміючи, що знову в халепі і їм може бути пред’явлене обвинувачення за ст.186 (розбій) та іншими, вони стали публікувати замовні статті, у яких "підняли" Порядинського до рівня "наркобарона". Дуже шкода, що, переслідуючи, може, й благородну мету, вони діють не в правовому полі. А засоби масової інформації, зокрема, не перевіряють достовірності викладених у публікаціях фактів. Своїм нефаховим підходом вони вводять в оману людей та розпалюють міжнаціональну ворожнечу (за що, до речі, теж передбачена стаття в кримінальному кодексі України).

Хто ж насправді цей Григорій Порядинський і чим він займається?

Протягом останніх десяти років він офіційно працює водієм італійської фірми в Києві. Його дружина займається швейним бізнесом. Виховують двох хороших дітей та доглядають матір-інваліда. Григорій ніколи не мав непорозумінь із законом, далекий від наркоторгівлі і криміналу, і за місцем проживання та роботи про нього можна почути тільки хороші відгуки.

Наразі триває слідство. Сподіваюся, воно з’ясує хто є хто і фахово розставить усі крапки над "і".

Марія Іванова, юрист і громадський діяч