На Прилуччині поховали загиблого на Донбасі свободівця Віктора Лавренчука

12.12.2014   13:49 —

11 грудня в селі Рудівка громада і побратими провели в останню путь Віктора Лавренчука, який загинув 8 грудня внаслідок артилерійського обстрілу позицій його мінометного розрахунку. Попрощатися з націоналістом приїхали друзі Віктора з його військової частини, побратими-націоналісти з усієї країни.

Зранку до будинку сім'ї Лавренчуків з'їхалося кількасот місцевих жителів, друзів і побратимів по партії. Попрощатись із націоналістом прийшли лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок та свободівці Андрій Мохник, Ігор Швайка, Андрій Міщенко, Ігор Мірошниченко, Руслан Марцінків, Костянтин Лубенцов, Іван Тютюнник, Юрій Ботнар та багато инших однопартійців. Відспівування провів близький друг Віктора – протоієрей Віталій Юрочко, який давно допомагає Прилуцькій районній організації ВО "Свобода". Віктора Лавренчука поховали на сільському цвинтарі Рудівки. На честь загиблого громада влаштувала мітинг-реквієм, на якому виступили найближчі друзі та побратими героя.

"Він ніколи не стояв осторонь від проблем України. З перших днів Революції гідности Віктор був в епіцентрі подій, у кожній сутичці з беркутівцями він був на передній лінії боротьби. Але він був вільний від пихи й просто робив свою справу – робив згідно з власними переконаннями. З першого дня війни він пішов у військкомат і воював за Україну, щоб його співвітчизники жили в мирній незалежній країні. Це приклад справжнього патріота. І вся українська нація завжди буде в неоплатному боргу перед його батьками, що виховали такого захисника. Наш святий обов'язок – зробити Україну могутньої і незалежною, якою її бачив наш побратим Віктор. Слава українському героєві Віктору Лавренчуку!" – сказав під час мітингу-реквієму Олег Тягнибок.

Свободівець Ігор Мірошниченко поділився своїми спогадами про загиблого героя: "Я зустрічався з ним біля Щастя три тижні тому. І тоді я здивувався надзвичайні скромності й впевненості Віктора. Це була людина, яка ніколи нічого не просила. Не потребувала камер чи прославляння. Він надихав тих, хто його оточував, вселяв упевненість, що ми обов'язково виграємо цю війну. Найкращі з нас, часто нічого не вимагають від країни, а просто служать своїй нації, Віктор був саме таким. Він поклав своє життя на вівтар нашого спокою, заради майбутнього свого народу. Так, він помер. Але він герой, а герої не вмирають! Маємо пам'ятати його героїчний чин. І маємо помститися за смерть великого лицаря Віктора Лавренчука!"