Як Фенікс з попелу – церква у Пакулі

18.11.2014   08:07 — Агенцiя

Унікальною пам’яткою народного монументального дерев’яного будівництва Лівобережної України, справжнім архітектурним шедевром вважають дослідники церкву Святої Трійці у Пакулі Чернігівського району. Її навіть порівнювали з афінським Парфеноном. Ось тільки Парфенон зберігся, а Пакульська церква — ні. У 30-х роках минулого століття її споруди розібрали, зруйнували іконостас, а дзвони відправили на переплавку.

Нова церква з’явилася у селі лише у 2004-му році. Про красу і велич її попередниці згадували хіба що старожили. А тепер цю унікальну споруду та окремі елементи її оздоблення можна побачити на інформаційному стенді, який підготували місцеві краєзнавці.

Понад 6 десятиріч прихожани Пакульської територіальної громади не мали своєї церкви, відтоді, як у 30—х роках минулого століття войовничі атеїсти розібрали тутешній Свято-Троїцький храм. Надія на повнокровне парафіяльне життя в селі з’явилася у 2004-му році, коли єпископ Чернігівський і Ніжинський Амвросій освятив відроджену церкву.

Андрій Курданов – голова Чернігівської районної організації краєзнавців: «Багато людей долучилися до того, щоб нова церква з’явилась у Пакулі. Під її приміщення місцевий вчитель географії передав громаді свою хату. В облаштуванні церкви допомогло і керівництво району, і місцеві мешканці».

Сучасна церква Святої Трійці відродилася, як казковий птах з попелу, завдяки старанням і пожертвам пакулян. А від своєї багатостраждальної попередниці їй у спадок дісталося декілька старовинних ікон. Одну з них – святих апостолів Петра і Павла подарувала прихожанка Любов Ломонос.

Отець Тарасій: «Ці ікони були пошарпані, не було видно святих ликів, та десь через два роки вони почали відновлюватись, на них проступили обличчя святих апостолів. І поступово ікони набули тієї святості, яку мали, коли знаходились у старому храмі села Пакуль».

Сучасна пакульська церква милує око і зовні, і внутрішнім своїм оздобленням. А як виглядала її попередниця, відтепер можна побачити на інформаційному стенді на церковному дворі і пересвідчитись, що недарма вона вважалася перлиною народного монументального дерев’яного будівництва Лівобережної України. Вражала і досконалими формами, і багатим начинням, насамперед надзвичайно красивим і неповторним іконостасом. Відтворити історію пакульського Свято-Троїцького храму і знайти документальне підтвердження його унікальності вдалося завдяки зусиллям і ентузіазму місцевих краєзнавців. За що і вдячні їм пакуляни.

http://chodtrk.com.ua/?p=18675