Десять бійців 1941 року знайшли свій спочинок в Єліному

31.10.2014   10:19 — Агенцiя

70 років минає з часу вигнання нацистів з України.

Вперше наша країна відзначає цю дату, перебуваючи у стані неоголошеної війни, яку веде проти банд терористів та російських окупантів, що їх всіляко підтримують. Знову в наше повсякдення входить поняття невідомий солдат.

28 жовтня в селі Єліному Щорського району Чернігівської області у братській могилі поблизу Музею історії партизанського руху на Чернігівщині Музейно-меморіального комплексу партизанської слави “Лісоград” поховали десять солдатів. Їхні останки були знайдені завдяки пошуковій роботі, яку проводить молодший науковий співробітник Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського Денис Дрозд, та підняті пошуковим клубом “Пам’ять Перемоги”. Це – бійці 21-ї армії Брянського фронту, які наприкінці серпня 1941 року у складі 117-ї та 219-ї стрілецьких дивізій тримали оборону на території Щорського району. Вони з боями загинули під Безуглівкою–Єліним (знайдено 4 бійці), Загребельною Слободою–Ількучею (5 бійців), одного бійця з 232-ї стрілецької дивізії відшукали під селом Смяч.

Разом з останками воїнів були знайдені медальйони-смертники, які, на превеликий жаль, виявилися порожніми окрім одного. Записка відкрила ім’я солдата – Шустов Василь Петрович, 1920 року народження, уродженець села Полібіно (нині Задонський район Ліпецької області РФ). Після публікації в районній газеті відгукнулися родичі воїна, які надіслали нам його фото.

Рядовий В.П. Шустов разом зі своїми дев’ятьма невідомими побратимами спочиватиме поруч з партизанами та бійцями, що у 1943 році визволяли село Єліне. Поховання воїнів відбулося зворушливо. На мітинг зібралися мешканці села, до яких звернулося керівництво району та сільської ради. Всією громадою вшанували загиблих солдат хвилиною мовчання. Відправили церковну службу, а труну, під гімн України, опустили в землю прикордонники, які нині охороняють рідний край від учорашніх союзників.

Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського вдячний керівництву Щорського району за підтримку та допомогу в організації перепоховання захисників Вітчизни. Важкі бої точилися на Щорській землі у 1941 році, тож припускаємо, що це не останні солдати, яких ми знайдемо та, віддавши належну шану, поховаємо по-людськи.

Війна триває доти, доки не буде похований останній її солдат. Поховавши десять бійців, ми хоч трохи наблизили Другу світову до завершення.

Сергій Лаєвський