Дебюрократизація адміністративних послуг на Чернігівщині: оцінка громадськості
Прес-конференція за підсумками проекту «Підвищення ефективності діяльності Центрів надання адміністративних послуг Чернігівщини через громадський моніторинг та лобіювання пропозицій», пройшла 30 жовтня в дискусійному клубі «Експертна думка».
Наталія Дрозд, керівник громадської організації «Центр Доброчин», у своєму вітальному слові відмітила важливістьздійснення саме громадського моніторингу діяльності Центрів надання адміністративних послуг. Потрібна думка громадян, щоб реалізовувати ідею зручності користування послугами. Владу необхідно стимулювати, контролювати та допомагати виконувати законодавство України.
Презентуючи результати моніторингу, експерт проекту Наталія Максименко зазначила, що ЦНАПи, які стали об’єктами моніторингу, поки що не є «прозорими» офісами з точки зору організації надання адмінпослуг в просторі. Перехід від кабінетного способу до нового інтегрованого не відбувся: адміністратори ведуть прийом в кабінетах, відвідувачі очікують в тісних коридорах. Позитив в тому, що черг майже не буває – відвідувачам або зовсім не доводиться чекати, або ж очікування не триває довше 10 хвилин.
Опитування відвідувачів ЦНАПу виявило невибагливість споживачів послуг, мабуть звиклих до «бюрократичного» стилю обслуговування. Нарікань щодо зручності обслуговування майже не було, головне, що забезпечена можливість отримати результат. Респонденти, які взяли участь в опитуванні, залишились задоволені доступністю інформування. Оперативне обслуговування та інформування телефоном про готовність результату було відзначено, як позитивні сторони. Щодо порівняння, чи зручніше стало отримувати послуги, то відносно простих послуг споживачі говорять: яка врешті різниця в які двері віднести документи, а от якщо є певні нюанси і потрібна консультація профільного спеціаліста, деякі невдоволені, що за роз’ясненнями потрібно йти до фахівця, а документи здавати адміністратору.
У посадових осіб, які є відповідальними за організацію надання адмінпослуг через Центри, дві біди. Перша – відсутність фінансування. Відповідно під питанням матеріально-технічне та кадрове забезпечення. Під час проведення інтерв’ювання працівників ЦНАПів доводилось чути, що канцтовари вони купують за свій рахунок. Друга біда - неузгодженість законодавчо-нормативних актів, що регулюють надання адмінпослуг.
Наприклад, щодо реєстраційних послуг – профільне законодавство надає повноваження для прийому документів виключно реєстраторам, а законом про адмінпослуги передбачений прийом документів від суб’єктів звернень адміністратором ЦНАПу. Послуги реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання, які надаються міграційною службою і згідно затвердженого порядку мають надаватись у день звернення, громадяни отримують за одне звернення. Наразі вони є включеними до переліку послуг, які надаються через ЦНАП, затвердженого Кабміном. Але після передачі даних послуг до ЦНАПу для їх отримання особі доведеться звертатись до адміністратора принаймі двічі (спочатку здати документи, а потім отримати результат) – на практиці відбудеться погіршення умов для клієнта і порушення існуючих вимог до надання послуги.
Окрема, вагома і важлива проблема, яке навіть не гальмує, а унеможливлює подальший розвиток системи надання адмінпослуг та перехід її на новий рівень - це відсутність електронного документообігу та доступу адміністратора до інформаційних баз даних суб’єктів надання послуг. Відповідно принцип раціональної мінімізації кількості документів та процедурних дій не виконується, не відбувається спрощення процедур як таких, і не відбувається скорочення термінів надання послуг. Взаємозв’язок між суб’єктами надання послуг наразі забезпечується носінням стосів паперів від однієї установи до іншої.
Вирішення цієї проблеми на місцях у більшості випадків є непідйомним, а враховуючи, що в Україні 490 районів в областях, 118 райадміністрацій в містах та 460 міст – це загалом більше тисячі ЦНАПів, і якщо уявити, що на рівні кожного ЦНАПу розроблятиметься і впроваджуватиметься програмне забезпечення, то яких витрат це коштуватиме в масштабах країни. Виходить, що центральна влада, започаткувавши реформу в сфері адмінпослуг, оголосивши певні стандарти та зобов’язавши виконавців на місцях створити і ввести в дію ЦНАПи, забула про інструмент для забезпечення ефективності цього процесу.
Про інформаційну кампанію для врахування напрацьованих пропозиційта рекомендацій органами влади розповів Олександр Підгорний, експерт проекту. Лише наявність постійного зв’язку з отримувачами адмінпослуг та незалежний моніторинг можуть забезпечувати ефективну діяльність центрів надання адміністративних послуг в Україні, які б відповідали концепції «універсаму послуг» (one-stop-shop), забезпечуючи надання споживачам (фізичним та юридичним особам) найширшого обсягу необхідних адміністративних послуг належної якості.
Максименко Наталія
Останні новини Чернігівщини
Робоча група продовжує підготовку Стратегії розвитку Чернігівської громади 16:41
У Чернігові продовжується робота над розробленням проєкту Стратегії розвитку Чернігівської міської територіальної громади на період до 2027 року (з перспективою до 2034 року) та Плану заходів з її реалізації на 2026–2027 роки.
Збірна України з футзалу серед спортсменів з порушеннями зору — переможець міжнародного турніру в Севільї 16:19
З 11 до 14 червня в місті Севілья (Іспанія) відбувся міжнародний турнір з футзалу серед осіб з порушеннями зору.
Механізм проведення виплати разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у 2026 році 15:28
У 2026 році розширено перелік категорій осіб, яким грошова допомога виплачується автоматично – більшості отримувачів додатково звертатися за виплатою не потрібно.
Майже 1300 випускників Чернігівщини отримали свідоцтва з відзнакою 14:34
У 2025/2026 навчальному році випускниками 11 класів стали 5685 учнів. З них, 588 школярів отримали свідоцтва про повну загальну середню освіту з відзнакою. Серед закладів освіти регіонального підпорядкування таких випускників 79.
Увага! Інформація щодо оцифрування трудових книжок після 10 червня 2026 року 13:49
Страхувальники, які не подали на оцифрування паперові трудові книжки, застраховані особи, які не зробили цього самостійно, зможуть це здійснити й після 10 червня 2026 року.