Субсидії по-новому: кому буде краще

11.10.2014   10:39 — Агенцiя

Різке підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги примушує державу шукати шляхи компенсації населенню витрат виробників цих послуг.

З урахуванням того, що доходи населення практично заморожені, державою з 1 липня запроваджені компенсації додаткових виплат на оплату послуг газопостачання, централізованого опалення та гарячого водопостачання у зв’язку з підвищенням цін і тарифів на ці послуги.

Черговим кроком у цьому напрямку стала зміна порядку нарахування житлових субсидій, яка набрала чинності з 1 жовтня 2014 року.

А до цього Кабмін прийняв постанову з довгою назвою: «Про встановлення деяких соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування (соціальні норми житла і соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами, для оплати яких держава надає пільги і встановлює субсидії)», яка змінює нормативи, що встановлені для нарахування субсидій.

Щодо порядку нарахування субсидій, то він зазнав і інших змін, крім соціальних нормативів. Насамперед, це зміна отримувача субсидій. Тепер субсидія призначається не власнику приміщення, а одному з членів домогосподарства, на якого відкритий особовий рахунок за місцем реєстрації.

Змінений порядок визначення доходу громадян для призначення субсидій. Раніше, якщо дохід працездатних членів сім’ї був нижче прожиткового мінімуму, враховувався фактичний дохід, а коли дохід був відсутній узагалі — 17 гривень. Тепер в обох випадках враховується дохід на рівні прожиткового мінімуму для працездатних — 1218 грн. на сьогодні.

І найцікавіша зміна. Відтепер уже нема фіксованих відсотків платежів населення за житлово-комунальні послуги для отримувачів субсидій — 10 та 15%, а обов’язкова плата буде для кожного розраховуватись за спеціальною формулою.

Утім, нагадаємо, що було раніше. 10% щомісячного доходу мали право платити сім’ї, якщо в їхньому складі були інваліди І—ІІ груп або діти віком до 18 років. В останньому випадку дохід такої сім’ї не мав перевищувати прожиткового мінімуму на одного її члена.

Крім того, право на оплату 10% мали сім’ї, що складались виключно з пенсіонерів, та сім’ї, що мали дітей-інвалідів.

Тепер порядок розрахунку такий: середньомісячний сукупний дохід сім’ї за попередні 6 місяців ділиться на кількість членів сім’ї, визначається місячний дохід однієї особи.

Далі цей дохід ділиться на середній прожитковий мінімум, ділиться на 2 і множиться на 15%. Такий алгоритм застосований тому, що за базовий варіант узято обов’язкову плату за послуги в розмірі 15% доходу сім’ї при доході одного її члена на рівні двох прожиткових мінімумів. Тому відсоток плати в кожної сім’ї різний.
Можна перевірити, але чим вищий дохід, тим більше доведеться платити, навіть за наявності права на субсидію. Безумовно, виграють сім’ї з низькими доходами. Наприклад, при доході на одного члена сім’ї 1000 грн. відсоток обов’язкового платежу складає 6,38. Раніше — не менше 10%.
Тепер повернемось до встановлених соціальних нормативів.
Соціальна норма житла, яка діє з
1 жовтня, — 13,65 м2 загальної площі на одну особу плюс 35,22 м2 на домогосподарство — значно «полегшує» життя одиноким громадянам, які мешкають у двокімнатних (і навіть трикімнатних) квартирах, бо раніше норма складала 21 м2 плюс 10,5 м2 на родину. Тобто субсидія розповсюджується на площу, більшу на 17,37 м2. Особливо це відчутно для опалення. Але є і мінуси. Норма газу на одну особу до
1 жовтня становила 9,8 м3, а тепер — 6 м3.
Аналогічно зменшені нормативи споживання холодної та гарячої води і водовідведення. Норматив холодної води становив 5,5 м3 на місяць, тепер — 2,4 м3. Тобто на добу було 180 літрів, тепер — 80. Добре, якщо є лічильник і платити тільки за себе, а не «за того хлопця». Гарячої води за нормою було 3,5 м3, а за соціальним нормативом — лише 1,6 м3. На щоденний душ не вистачить.
Норма на водовідведення для субсидерів зменшується з 9,1 м3 до 4,0 м3. За решту субсидії не нарахують.
З 11 до 7 м3 на 1 м2 площі зменшений норматив газу на опалення. Це стосується приватних будинків і квартир у багатоповерхівках з індивідуальним опаленням.
Щоправда, є загадковий коригувальний коефіцієнт. Він становить для приватних будинків 1,134, а для багатоповерхівок — 0,553, тобто в підсумку соціальна норма зменшується відповідно до 7,938 м3 та 3,871 м3.
У цілому держава не може виділити коштів більше, ніж має. А в бюджеті на субсидії та компенсації закладено 8,8 млрд грн. Тому загальна кількість отримувачів субсидій може зрости, і база останніми змінами в законодавстві створена, але розмір субсидій завдяки новим соціальним нормам суттєво не зміниться.