Житель Ічнянщини ще в 50-х роках минулого століття використовув енергію вітру: молов борошно і добував електроенергію
Вже не перший рік європейці працюють над впровадженням альтернативної енергетики, зокрема використання вітряків на приватних обійстях.
Навіть вигадали «зелений» тариф, за яким у їх власників закуповують лишки енергії. Здається, що у цій царині наші сусіди вважають себе першопрохідцями і рятівниками світу, нав’язуючи цю ідею іншим країнам.
Знайшли європейці чим здивувати: на Ічнянщині ще 200 років тому, а може й раніше, люди навчилися «запрягати» вітер. За письмовими згадками вже в кінці ХІХ, початку ХХ століття в Ічні діяло 109(!) вітряних млинів. Один із них – розташований на лівому березі річки Іченька, там де нині міський пляж.
В Ольшані, за переказами, вітряних млинів було близько двох десятків, а у Сваричивці, за спогадами Антона Штепи, – чотирнадцять.
У царській Росії крутилося близько 2500 тисяч вітряків із загальною потужністю понад мільйон кіловат. У 1917 році власників млинів оголосили експлуататорами і вітряки залишились без господарів, цегляні споруди розбирали на цеглу, дерев’яні – на дрова.
Антон Штепа також мало не поплатився за використання дармового вітру. За життя в інтерв’ю одному із видань народний умілець розповів, що ще у 50-х роках минулого століття на своєму подвір’ї збудував маленький вітряк. До нього прилаштував жорна і безтурботно молов борошно для потреб сім’ї. А ще «… до вітряка динаму пристроїв, вже й електрику вона давала, вже й світло у мене було, аж приїхали із району та й кажуть: крадеш електрику? Яку електрику? Хіба, що вітер». Антону Гнатовичу довелося зняти «пекельну машину», крила від вітряка він прибив на сараї, де вони певно й досі.
Нині у світі знову спостерігається бум на використання сили вітру. Друге життя млинів спонукає інженерну думку на створення різноманітних вітрових агрегатів. Ринкова вартість одного такого на 500 ват складає від 1000 доларів. Дорогувато, звичайно, і окупить себе такий агрегат не раніше ніж за 5-10 років. Проте це хороша альтернатива, якщо у мережі напруга ледь більша за 100 вольт.
Значно дешевше виготовити вітряк самотужки, для умільців це не складе труднощів, за бажання та при мінімальних затратах.
Останні новини Чернігівщини
Менше джинси та російськомовна реклама: які замовні матеріали розміщують в онлайн-медіа Чернігівщини 14:21
У чернігівських онлайн-медіа останні два роки, згідно досліджень Інституту масової інформації, чітко простежується тенденція до зменшення кількості джинси та неналежно маркованої реклами в чернігівських онлайн-медіа. Водночас на четвертому році повномасштабного вторгнення дивно бачити розміщення рекламних матеріалів російською мовою на сайті прикордонного регіону.
Підтримка ВПО: в області діють програми допомоги та адаптації 13:30
На сьогодні у Чернігівській області обліковується майже 69 тисяч внутрішньо переміщених осіб, для яких держава забезпечує проживання, соціальну й фінансову підтримку. Як здійснюється соціальний захист ВПО в регіоні, розповіла сьогодні на брифінгу в медіацентрі ОВА директорка профільного департаменту ОДА Валентина Лугова.
Семенівські поліцейські викрили нетверезого водія, рівень алкоголю в крові якого перевищував допустиму норму у понад 15 разів 13:09
Днями, під час патрулювання в одному із сіл Семенівської громади, поліцейські сектору реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності №1 (м.Семенівка) Новгород-Сіверського районного відділу поліції зупинили трактор, водій якого рухався з порушенням правил дорожнього руху.
Шість тисяч молодих дерев – внесок у відновлення лісів Чернігівщини 12:38
28 жовтня, фахівці Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської ОДА долучилися до важливої екологічної ініціативи – висадження лісу на території Мекшунівського лісництва Чернігівського надлісництва філії «Північний лісовий офіс».
Про ситуацію в енергетиці на Чернігівщині – під час зустрічі з Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні 12:14
Начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус зустрівся з головою Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белль.
© 2005-2025