Як соціальні мережі відволікають нас від реальних справ
Slacktivism (від slack – «ледар» і activism – «активізм»). Термін зараз в основному використовується при засуджуючій оцінці мережевого активізму – онлайн-петицій, флешмобів і масових розсилок.
Соціальні мережі дали нам помилкове відчуття співпричетності: поширити «суспільно корисну» інформацію, підписати інтернет-петицію або взяти участь у флешмобі – дуже просто, це роблять тисячі користувачів Мережі і відчувають, що зробили щось важливе. При цьому найчастіше ніяких відчутних результатів на практиці ретвіти та лайки не приносять. Основна ж проблема – в тому, що подібна громадянська активність в соціальних мережах для багатьох замінила вчинки в реальному житті.
Подібну інтерпретацію терміна запропонував американський публіцист і кіберскептик Євген Морозов. У своїй книзі The Net Delusion: The Dark Side of Internet Freedom він посилається на експеримент датського психолога Андерса Колдинг-Йоргенсена як яскравий приклад сучасного слактивізму. Дослідник створив у Facebook групу, в якій закликав городян захистити від знесення історичний фонтан в центрі Копенгагена.
За кілька місяців кількість захисників фонтану в групі перевищила 27 тисяч осіб. При цьому насправді фонтану нічого не загрожувало. За весь час експерименту користувачі не спробували вжити жодних реальних дій щодо захисту фонтану і, відповідно, навіть не з’ясували, що сама інформація про загрозу помилкова.
Про слактивізм як соціальне явище вперше заговорили в середині дев’яностих, причому тоді термін не ніс негативних конотацій. Вважалося, що політикою молоді люди займаються від неробства – таких слактивістів закликали відмовитися від акцій прямої дії, мітингів, демонстрацій і страйків, і зайнятися «малими справами» – подбати про благоустрій свого подвір’я, зайнятися волонтерством.
Втім, конкретних досліджень про користь чи явну шкоду слактивізму немає до цих пір. У слактивізма є захисники. Вони кажуть, що люди, які ведуть активне громадянське життя в соцмережах, більш схильні робити пожертвування на благодійність, заохочують ці прагнення в інших і створюють навколо активізму позитивний імідж. Зрештою, перевести гроші на благодійність зараз простіше, ніж зробити покупку в онлайн-магазині, тому масове поширення інформації про нужденних йде їм тільки на користь. З іншого боку, очевидно, що підписи під численними петиціями в інтернеті або флешмоби по зміні юзерпік в соціальних мережах навряд чи приведуть до якихось якісних громадських змін.
За матеріалами: apparat.cc
Останні новини Чернігівщини
Увага! Чернігівська поліція розшукує неповнолітню дівчину 08:03
Чернігівським районним управлінням поліції розшукуються зникла Дончак Анна Євгеніївна, 2009 року народження, мешканка села Старий Білоус, садове товариство «Астра».
«Легкий заробіток в Інтернеті»: поліція Чернігівщини застерігає громадян від шахрайських схем 17:23
Поліція закликає громадян не довіряти заманливим оголошенням в інтернеті про «легкий заробіток».
В Чернігові внаслідок російської атаки пошкоджені житлові будинки: поліція документує наслідки 16:52
Сьогодні росіяни атакували ударними безпілотниками Чернігів.
Судитимуть працівницю суду, яка висміювала на кладовищі загиблих воїнів та чекала знищення міста 16:19
Прокурори Чернігівської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовнопрацівниці судуміста Чернігова за фактами пособництва державі-агресору, поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії рф проти України (ч. 1 ст. 111-2, ч. 2, 3 ст. 436-2 КК України).
© 2005-2025