Чернігівські прикордонники повернулися з Донбасу. ФОТОрепортаж

12.08.2014   15:20 — Агенцiя

Рівно шістдесят діб чернігівські прикордонники охороняли східні рубежі України.

Військовослужбовці Чернігівського прикордонного загону перебували на кордоні Луганської області з Російською федерацією, на заставі «Станично-Луганська». Виконувати бойове завдання 9 червня вирушило шістнадцять прикордонників, організовано додому повернулося чотирнадцять, двох військових госпіталізували ще на початку їхнього відрядження на Схід – одного з пораненням, іншого за станом здоров’я.

Урочистості з нагоди повернення прикордонників відбулися на їхній базі в Чернігові і почалися з виконання Державного Гімну України. Начальник Чернігівського прикордонного загону полковник Олександр Птиця нагородив бійців почесними грамотами «За мужність, витримку та високий патріотизм».

«Прикордонники з Чернігівщини з честю пройшли всі випробування, - зауважив полковник прикордонної служби. – Це підтверджують приклади мужності та професіоналізму. У складних умовах жоден прикордонник не зрадив Батьківщини та військової присяги, не проявив елементів боягузтва та малодушності. Вони зі зброєю в руках з честю виконали свій військовий обов’язок. З нами честь та за нами держава!»

Керівником загону чернігівських військових був майор прикордонної служби Андрій Камак. Він очолював другу мобільну прикордонну заставу резерву Північного Регіонального Управління. За його словами, додому повернулися всі 16 бійців. «На «Станично-Луганській» прикордонній заставі обстріли починалися, як правило, з 21.00 і тривали до четвертої ранку, - розповідає майор. – Ми відпочивали лише вдень та й то мало, переважно рили окопи та зводили бліндажі».

За словами Андрія Камака, найважче все-таки бійцям було психологічно. Щодо ставлення місцевого населення до наших військових, то, за словами військових, воно різне. «Одні нас підтримують і приносять їжу та воду, інші звинувачують у тому, що це ми розпочали війну», - каже майор.

Старшину Сергія Неруса зустрічати прийшов його маленький син Ілля. Він плаче на руках у батька. Дитя до останнього дня не знало, де був його тато. «На війні головне - мати надійний тил, знати, що тебе вдома чекають, - каже старшина. – А ще – такого командира як наш. Завдяки йому ми всі повернулися до своїх родин живими».

Прикордонники привезли з Луганщини ікону Божої матері. Її бійцям подарували житомирські афганці, до неї вони молилися і як пам'ять про страшну війну привезли в рідний прикордонний загін.

Віталій НАЗАРЕНКО, "День"

Фоторепортаж Віктор Кошмал