Дії керівника підприємства в разі призову або вступу працівника на військову службу

29.04.2014   10:57 —

Пунктом 4 ст. 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено види військової служби.

Призов або вступ працівника на військову службу в мирний час

За пунктом 3 ст.36 КЗпП трудовий договір підлягає розірванню в разі призову або вступу працівника на військову службу, направлення на  альтернативну (невійськову) службу.

Підставою для розірвання трудового договору є повістка військового комісаріату про призов або вступ на військову службу. Ця норма законодавства є чинною в мирний час.

Вихідна допомога в разі призову або вступу працівника на військову службу не виплачується, оскільки норма щодо виплати вихідної допомоги в розмірі двох мінімальних заробітних плат визнана Конституційним Судом України неконституційною (рішення від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008), крім випадків, коли виплата такої допомоги передбачена колективним договором підприємства, установи, організації.

Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист війсь-ковослужбовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на підприємствах, в установах й організаціях незалежно від форм власності і господарювання, зберігається під час звільнення з військової служби право на працевлаштування їх у тримісячний строк на те саме підприємство, в установу чи організацію або до їхніх правонаступників на посаду, не нижчу за ту, яку вони обіймали до призову на військову службу. Вони користуються за інших рівних умов переважним правом на залишення на роботі під час скорочення чисельності або штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці впродовж двох років з дня звільнення з військової служби.

Призов або вступ працівника на військову службу під час мобілізації

За статтею 40 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та де-яких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.

Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація — це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ й організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою, проводитися відкрито чи приховано.

Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ й організацій.
Часткова мобілізація може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини національної економіки, Збройних сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ й організацій.

З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або-в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ й організацій.

Особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ й організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів, Збройних сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту та підприємств, установ й організацій покладається на відповідних керівників. Посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Указом Президента України від 17.03.2014 р. №303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України від 17.03.2014 р. № 1126-VIІ, оголошено проведення часткової мобілізації.

Законом України від 27.03.2014 р. № 1169- VIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» (набрав чинності з 1 квітня 2014 р.) внесено зміни до КЗпП України, законів України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» окремим видом служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на строкову військову службу, громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, або день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації.

Закінченням проходження військової служби вважається день вилучення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) в порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу у зв'язку з мобілізацією та звільнення з військової служби у зв'язку з демобілізацією проводяться в порядку, визначеному Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (ст.39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
За громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більш як один рік зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форм власності.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9.04.2014 р. № 111 установлено, що з 18 березня 2014 р. військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, грошове забезпечення виплачується в порядку та розмірах, установлених для осіб офіцерського складу, осіб рядового сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.

Таким чином, починаючи з 1 квітня 2014 р. громадяни, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, не підлягають звільненню, вони увільняються від роботи (звільняються від виконання посадових обов'язків) відповідно до ст.119 КЗпП. При цьому за ними зберігається середній заробіток на період до одного року.

Якщо трудові відносини із працівником були розірвані на підставі п.3 ст.36 КЗпП у разі призову або вступу на військову службу працівника до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації», після оголошення часткової мобілізації наказ про розірвання трудових відносин, може бути скасований за згодою сторін трудового договору.