Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Неділя, 24 жовтня, 17:52:00

Гострі кути земельної реформи

23.04.2014   10:57Агенцiя

Селяни вважають, що на Чернігівщині оцінку угідь провели докорінно неправильно

Земельна реформа в Україні загалом і на Чернігівщині зокрема нагадує велику скриньку Пандори, вщерть заповнену конфліктами економічного та соціально-політичного плану. Це неузгодженості між інтересами власників паїв, орендарів, фермерів, сільгосппідприємств та державних органів влади. При цьому йдеться не лише про сільськогосподарські угіддя, а й про розвиток сільських територій. Земля ж як головний продукт аграрного ринку має працювати з повною віддачею. А для цього потрібні молоді робочі руки та нові робочі місця.

Чия дорога між наділами?


За словами експерта Інституту розвитку аграрних ринків Сергія Шуміхіна, одна з головних проблем сьогодні — деградація сільських територій. Багато населених пунктів віддалені від економічних, адміністративних центрів більш ніж на 15 кілометрів, що суперечить міжнародним стандартам, за якими час доїжджання не повинен перевищувати 20—30 хвилин. Ці та інші питання в рамках земельної реформи потребують ретельного вивчення і всебічного розгляду.

У департаменті агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації аграрії, котрі зібралися за круглим столом, окреслили коло проблем, що стають на заваді більш ефективному використанню угідь. Це, приміром, нерозпайовані землі. У зв’язку з розмежуванням земель і введенням нової системи реєстрації неможливо розпорядитися землями господарських дворів, польовими шляхами між наділами, польовими лісосмугами, гідротехнічними спорудами, які містяться на земельних ділянках. І якщо це питання не буде вирішено, то, відповідно, не буде й сенсу купувати земельні ділянки, оскільки все вищеозначене перешкоджатиме використанню придбаних земельних масивів.

Ще є таке невирішене питання, як консолідація земель. Тобто придбання 3-4 невеличких наділів усередині земельного масиву практично унеможливлює його господарську діяльність. Із цим аграрії стикаються навіть під час орендування землі. Наступна ситуація, що потребує втручання, — захист прав тих товаровиробників, котрі мають в оренді земельні ділянки, які, можливо, продаватимуться. Це теж чітко не обумовлено. Слід говорити й про землі, які не використовують. Найбільше їх на Чернігівщині (308,5 тисячі гектарів), найменше — у Чернівецькій області (23,7 тисячі гектарів).

Корупційні ризики

— Показники експертної ринкової оцінки грунтів свідчать, що інвестиційний потенціал, приміром західноукраїнських земель, у п’ять разів нижчий від вартості нормативно-грошової оцінки. Це означає, що ринок, який не враховує регіональні аспекти, може спричинити гірші можливості для АПК на окремих територіях через брак інвестиційного ресурсу, — вважає експерт Сергій Шуміхін. — Для цієї проблеми принциповим є регулювання укрупнення сільськогосподарських угідь для рентабельного виробництва та зміна цільового призначення земель для можливості їхнього використання в неаграрному секторі економіки, наприклад туризмі та рекреації.

Проект закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» передбачає обмеження приватизованої площі до 3 гектарів та орендної площі до 6 тисяч гектарів на район, в іншій редакції — усього 20% земельних угідь району, що погіршує становище великих підприємств, які обробляють землю, — великих агрохолдингів.

Тобто за новою редакцією закону вони не зможуть мати в оренді й у власності великі ділянки землі. Тож змушені будуть шукати вихід і ті норми закону, які нині можна якимось чином обходити. Знову ж таки ці процедури пов’язані з корупційними ризиками і з можливістю залучення коштів — кредитних, банківських чи інвесторів. Майже тисяча підприємств великих агрохолдингів мають у своєму підпорядкуванні угіддя понад 6 тисяч гектарів. 14,5 тисячі підприємств використовують землі понад 100 гектарів.

ПРЯМА МОВА

Сергій ШУМІХІН,
експерт Інституту розвитку аграрних ринків:


— Нині катастрофічним є скорочення показників легальної і соціально захищеної зайнятості в аграрному секторі. За 10 років затягування із земельною реформою з 2000-го по 2010 рік кількість найманих працівників сільськогосподарських підприємств скоротилася з понад двох мільйонів осіб майже у чотири рази. При цьому фермерські господарства надають робочі місця лишень для 57,7 тисячі найманих працівників. Усього в сільському господарстві працює 3,1 мільйона осіб, що майже втричі менше офіційно зайнятого населення на селі.

Анатолій ТИЩЕНКО,
керівник господарства «Смолянка-Агро»:


— Не треба винаходити велосипед. Найбільший бич українського ринку землі — це те, що тепер землею розпоряджається Держземагентство, а має нею розпоряджатися сільська громада. Коли засідає 20 депутатів сільради — ніхто хабара не візьме. Не заважайте нам — дайте волю, і ми зробимо все на своїй землі.

Олексій ЛИМАР,
керівник фермерського господарства «Лимар»:


— Я, фермер з 20-річним стажем, у державній програмі себе не бачу. Схоже на те, що землю у народу куплять за гривні, а продадуть за тією ж самою ціною, але в євро. Оцінку землі провели на базі ще радянської урожайності. От і вийшло, що в одному з чернігівських господарств із бідними грунтами вартість землі вища, ніж у Полтаві з її чорноземом. Оцінку землі провели докорінно неправильно, а її хочуть узаконити. Зараз я бачу своє завдання не в тому, аби збагатитися, а в тому, щоб виростити урожай та нагодувати армію і народ. Мені нині не вистачає кредитного ресурсу, а приміщення не можна заставити. Тож замість того, щоб працювати в полі, 60% свого часу я займаюся земельним оформленням.

Василь ЛЕВИЦЬКИЙ,
директор крохмального заводу:


— Дуже бідні землі в нашій зоні. Але ціну легким порухом руки можна підняти удвічі. Наше підприємство на буртовому полі збудувало завод — хотіли, щоб була переробка. Ціна землі на цих двох з половиною гектарах навіть за завищеними показниками становить 35 тисяч гривень. Ми нині платимо накручені через якісь коефіцієнти 508 тисяч гривень за гектар, і ні в кого не можемо отримати роз’яснення. У Монако дешевша земля, ніж наші піски! Це при тому, що ми лишилися єдиним промисловим підприємством у районі.

Євдокія Тютюнник, "Урядовий кур'єр"

Останні новини Чернігівщини

Як називаються українські стародавні прикраси: салби, баламути, кризи та інші

Як називаються українські стародавні прикраси: салби, баламути, кризи та інші 14:05

Український народний костюм важко уявити без прикрас, адже такі аксесуари не лише збагачують образ, а й мають певний закодований сенс.

Варто включити в раціон: 6 продуктів, багатих на залізо

Варто включити в раціон: 6 продуктів, багатих на залізо 13:58

Один з найважливіших мікроелементів в організмі людини – залізо. Він потрібен для вироблення гемоглобіну, який відповідає за доставку кисню до тканин і органів.

Як з’явився шоколадний фондан? Історія десерту

Як з’явився шоколадний фондан? Історія десерту 13:40

Про походження цього десерту, який з’явився порівняно недавно, але швидко завоював популярність, дотепер не вщухають суперечки. У будь-якому випадку виграли ми, адже шоколадний фондан — справжній шедевр кулінарного мистецтва.

Смачні рецепти вихідного дня: осінній пиріг з яблуками

Смачні рецепти вихідного дня: осінній пиріг з яблуками 13:21

Осіння пора — час смачної та ароматної випічки. Пропонуємо вам освоїти приготування соковитого яблучного пирога з додаванням гарбуза.

Гороскоп на тиждень з 25 до 31 жовтня 2021 року

Гороскоп на тиждень з 25 до 31 жовтня 2021 року 12:15

Для початку цього тижня характерна невпевненість і певна плутанина у стосунках, а також будьте обережними з фінансовими вкладеннями.

АНОНСИ ПОДІЙ

Всі новини