Молодший сержант Майорова: "Я сьогодні служу за двох"
Дитячі спогади Ірини тісно пов’язані з армійським життям. Адже її батько був військовим, командував взводом, і служив, переважно, у віддалених гарнізонах. Останнім місцем служби батька, перед звільненням у запас, був 169-й навчальний центр у селищі Десна.
Ірина Майорова
Звичайно, військове життя внесло свої суттєві корективи і в долю Ірини. Коли виховуєшся у сім’ї військовослужбовця, щодня спілкуєшся в школі з однокласниками, батьки яких також військові, гуляєш у військовому містечку, де навколо військова техніка і люди в одностроях, поступово звикаєш і все це стає для тебе рідним, своїм.
– Я ніколи не забуду свою маленьку Батьківщину – Десну, – ділиться Ірина, – невеличке селище поблизу однойменної річки. Там все нагадує про дитинство і юність. І, коли я отримала повістку з військкомату, першим, що пригадалось, була Десна і батьки. Адже свого часу я вже служила в армії, фельдшером у госпіталі навчального центру.
Після успішного завершення навчання в Красноградському медичному училищі, що на Харківщині, Ірина працювала медичною сестрою в Морівській лікарні на Чернігівщині. Згодом, після повернення в Десну, батько – Юрій Вікторович, порадив їй укласти з командуванням навчального центру контракт і розпочати військову службу.
Згодом Ірина працювала старшою медсестрою в столичній клініці пластичної хірургії, а останні роки – рентген-лаборантом приватної фірми «Центр діагностики МРТ».
– Звичайно, у мене був вибір – каже Ірина Майорова. – Але вже з повісткою у військовому комісаріаті я прийняла своє рішення. Мій чоловік працює на авіазаводі Антонова, у нього, як кажуть «бронь» – не підлягає мобілізації, тож мені випало служити за двох, адже хоч один з сім’ї повинен захищати Батьківщину.
Вже місяць Ірина служить у військовій частині, виконує обов’язки військового медика. Можливо і не легко так швидко адаптуватися до військової служби, але дівчина не скаржиться:
– Мій вибір свідомий, я знала куди йду і що мені належить робити. Разом зі старшим сержантом Людмилою Пишею, яка прибула з Чернігівського шпиталю, ми виконуємо всі завдання і готові до будь-яких умов роботи заради миру і спокійного життя громадян нашої Вітчизни
Олександр Парій
Останні новини Чернігівщини
Анатолій Миколайович Степаненко із Срібнянської громади — Герой України. Посмертно. 16:44
Найвище звання та орден «Золота Зірка» присвоїв своїм Указом Президент Володимир Зеленський. Документ підписаний 24 лютого 2026 року, в четверту річницю повномасштабної війни.
П’ятнадцять років ув’язнення: на Чернігівщині суд виніс вирок обвинуваченому у сексуальному насильстві щодо власної малолітньої доньки 16:13
Ніжинський міський суд Чернігівської області виніс вирок обвинуваченому у сексуальному насильстві щодо його доньки. Чоловік проведе за гратами 15 років.
На Чернігівщині росіяни продовжують атаки мирного населення: поліцейські задокументували воєнний злочин 15:22
Вчора ввечері росіяни поцілили дроном по території домогосподарства в одному з сіл Новгород-Сіверського району – поранення зазнав неповнолітній хлопчик, який в цей час був на подвір’ї. Дитину госпіталізували до лікарні.
На знак вдячності та визнання мужності і стійкості Президент нагородив тих, хто боронить державу на передовій і в тилу 14:41
До четвертих роковин повномасштабного вторгнення Володимир Зеленський відзначив державними нагородами воїнів і цивільних.
У Чернігівському районі поліція притягнула до адміністративної відповідальності водія, який у нетверезому стані скоїв ДТП 13:36
Поліцейські під час встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди з’ясували, що причетний до неї водій перебував у стані алкогольного сп’яніння.
© 2005-2026