Не Катя, а Кактус

15.01.2014   12:51 — Агенцiя

Про кізоньку Катю, яку маленькою і знесиленою підібрала в лісі Наталя, донька водія Добрянського держлісгоспу Івана Корнієнка, минулого літа дізналося не лише селище, а й мало не вся Чернігівщина.

Тваринка була дуже гарною і напрочуд товариською. Лісову гостю назвали Катею, випоювали її теплим коров'ячим молоком та годували дитячими сумішами. Кіра, півторарічна онука господаря, нерідко ділилася з "новою подругою" ласощами.

І невдовзі Катруся, набравшись сил, вже весело вистрибувала у дворі. Приходили подивитися й помилуватися кізонькою не лише діти, а й дорослі, пропонували свою допомогу вихованці Добрянського учнівського лісництва.

Невгамовне козеня підростало. І яке ж було загальне здивування, коли метка козуля виявилася… допитливим козликом. Всіх це відкриття потішило. Довелося гостю перейменовувати. Так Катя стала Кактусом.

Тепер на обійсті Івана Корнієнка можна спостерігати цікаву картину: гелгочуть гуси, качки кахкають - і поміж цим птаством походжає Кактус, немов домашній сторож. Він любить сіно й овес, із задоволенням куштує цукерки. Охайний, чистенький, козлик частенько забігає разом з котом в дім. Примоститься в кімнаті на дивані і дрімає собі. Маленька Кіра з ним охоче бавиться.

Бабуся з дідусем жартують, що Кактус став повноправним членом їхньої сім'ї.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ