Як послідовники святої Анастасії цілували землю у Яськовому
Багаті на дари природи красиві ліси сховали у своїх шатах залишки колись хоч і не велелюдних, однак гарних сіл – Червоні Гори та Яськове. Без болі в душі і щему в серці неможливо йти зарослими вулицями хутірців, а без сліз не можна дивитися на залишки осель, які завершує руйнувати матінка-природа.

Єдина ознака життя
Дорога до Яськова і Святих Гір (історична назва села) добре торована. Мабуть, мисливці та любителі природних дарів не дають зарости їй бур’янами.
Яськове поміж собою люди називають ще й Пеньками, бо будували свої оселі колишні його жителі серед лісу, на місці зрізаних дерев. З часом у селі утворилася одна вуличка, хоч і не рівна, однак хата до хати тулилися тут близенько.
Були у селі свій клуб, магазинчик, на якому висіла поштова скринька. І своя листоноша у Яськовому працювала – добра і щира Лідія Козачок. Взагалі-то тут жили хороші люди – раділи кожному, хто завітав до Яськового.
Ось, приміром, бабуся Мар’яна усіх, хто проходив мимо її скромного обійстя, загукувала до себе в гості. Літньої пори щедро пригощала соковитими полуницями і напувала такою смачною водою – і холоднющою, аж зуби зводило, і солодкою водночас.
Відійшла бабуся в інший світ, царство небесне її добрій душі. Забулося, на жаль, прізвище ще не старого чоловіка, який показував заїжджим грибні і ягідні місця, нічого не беручи і не просячи взамін. Та ж Лідія Козачок теж завжди до хати гукала, пригощала усім, що мала, а на дорогу яблук давала, горіхів лісових, пиріжків…
Вірою-правдою служила ясківчанам старенька конячка Машка, яка дивом залишилася після розвалу колгоспу у Ленінівці і подальшого його розпаювання. Доглядали її гуртом, берегли і годували, охороняли від злодіїв і хижої звірини. Вона ж вірно і чесно їм віддячувала – городи орала, дрова привозила, сіно, у Ленінівку у магазини возила…
Нема вже конячки. Нема нікого живого у Яськовому. Напіврозвалені хати, уцілілі паркани, провалені колодязі і похилені хліви… Нині ледь не всі яськівчани спочивають вічним сном серед вічнозелених сосон. Когось діти забрали до себе доживати віку, а хтось сам переселився поближче до цивілізації. Серед хат-розвалюх стоїть добрячий стіг пахучого сіна – хтось накосив і склав. Значить, буває у Яськовому, хоч і не щодня, жива душа.
Без людей
– Здається, торік приїздили у це село віруючі, назвалися наступниками святої Анастасії, – розказує секретар Ленінівської сільської ради Лариса Мироненко, – падали на коліна, цілували землю… Казали, що насадять тут кедрів і оселяться у цьому благодатному краї. Нема їх і чи виконають свою обіцянку – хтозна.
Хоча і нема у Яськовому жодного будинку, придатного для проживання, однак село з державного обліку не зняте, бо офіційно у ньому зареєстровані два жителі. А насправді один з них живе у Ленінівці, а інший – у Луговому.
– Не маємо права подавати документи про зняття Яськового з держобліку, – каже Лариса Федорівна, – усе може статися – відремонтують чи збудують нове житло та й повернуться у рідне село, де народилися. Кілька хат городяни придбали як у Горах, так і в Яськовому. Як і належить, оформили договори купівлі-продажу, однак ніхто з них тут не живе і городів не обробляє. Приїздять влітку по ягоди і гриби, на полювання, просто відпочити і подихати цілющим повітрям.
Так Гори курортом і не стали
Ще за головування у Ленінівці Петра Солов’я було на державному рівні вирішено у Червоних Горах побудувати завод по виготовленню силікатної цегли. Навіть проект уже був – із підвідною залізничною колією від станції “Низківка”. Але з розпадом Радянського Союзу рухнули всі плани і сподівання на майбутній завод.
Приїздили багаті люди з Чернігова, планували побудувати якусь базу відпочинку. Звели навіть кілька приміщень – під їдальню, адмінкорпус. Не вийшло, всі ті будівлі розвалились.
Були ще одні, які бажали наставити велетенських теплиць і на промисловій основі вирощувати цілорічно огірки. Щось і ті почали робити, але так і не продовжили.
А люди у Горах, як і в Яськовому, відходили у Вічність, переселялись в інші села. Дачники, правда, є, але тільки на літо. Двоє зареєстрованих на хуторі живуть у Ленінівці. Може, не полишають надію повернутися? Душа їх не спроможна забути шовкові трави, по яких бігали босоніж. Вони сюди іноді навідуються, аби з’їсти яблуко з рідного саду.
Навесні і Гори, і Яськове потопають у кущах бузку – червоних, білих, синіх. То – німі свідки колишніх осель трударів-яськівчан і невтомних до праці святогорян.
Раїса Михайленко
http://nslovo.com/blog/yak-poslidovnyky-svyatoji-anastasiji-tsiluvaly-zemlyu-u-yaskovomu
Останні новини Чернігівщини
Поки триває відновлення електропостачання, всі критичні служби діють за відпрацьованим планом – В’ячеслав Чаус про ліквідацію наслідків обстрілів енергосистеми 10:19
Ліквідація наслідків обстрілів енергооб’єктів російськими терористами – з цього питання начальник ОВА В’ячеслав Чаус провів термінове засідання обласної комісії з питань з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Залучено і всіх комунальні служби міста Чернігова.
«Вистояли. Вижили. Переможемо»: у Чернігові презентували фільм про захисників і захисниць та вручили почесні нагороди 09:38
Традиційно 1 жовтня українці відзначають День захисників і захисниць. В обласному центрі вітали військовослужбовців, рятувальників і правоохоронців.
День захисників та захисниць України: у Чернігові вшанували воїнів та підняли «Прапор Надії» 09:16
Учора у Чернігові біля Катерининської церкви замайорів «Прапор Надії». Це символ віри у повернення українських полонених і зниклих безвісти. Його підняв колишній військовополонений, воїн 119 окремої бригади Регіонального управління Сил ТрО «Північ» Сергій Маценко.
2 жовтня: цей день в Україні і світі 09:12
2 жовтня відзначають Міжнародний день боротьби проти насилля, Міжнародний день соціального педагога, Всесвітній день без алкоголю, Всесвітній день сільськогосподарських тварин, Всесвітній день повітряної кульки, Всесвітній день гри, День аудіофіла.
Прилуцькі поліцейські затримали чоловіка, який завдав смертельних тілесних ушкоджень власній матері 11:31
Оперативники Прилуцького районного відділу поліції затримали 45-річного мешканця Линовицької громади, який завдав своїй 70-річній матері тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до її смерті. Чоловікові загрожує до 10 років позбавлення волі.