Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Понеділок, 24 червня, 15:28:20

Злочинець не розрахував, що назустріч вийшла майстер із дзюдо

12.11.2013   12:03Агенцiя

У жовтні в Міністерстві внутрішніх справ України проходив заключний, фінальний, етап конкурсу «Кращий за професією» серед співробітників кримінальної міліції у справах дітей України.

Оксана Зубець

Оксана Зубець

Переможцем серед 29 співробітників-чоловіків та трьох жінок стала 26-річна чернігівка Оксана Зубець. Вона показала найкращий  сукупний результат у знанні теорії, в силових вправах із віджимання від підлоги та вправності у прийомах рукопашного бою, стрільбі з пістолета, кросі тощо.

— Ви ж наче така маленька, тендітна...

— Ще у п’ятому класі я потай від батьків записалася в секцію дзюдо. Одного разу батько, побачивши синці на моїх руках, покликав на відверту розмову: «Тебе, доця, у школі б’ють?» Довелося зізнаватися. Після першого року навчання на змаганнях у Ніжині я зайняла останнє місце. Було соромно. Особливо перед батьком. Тоді я вирішила все-таки перемогти. Ходила щодня на секцію вранці і після навчання у другу зміну. Уже через місяць тренувань я зайняла у змаганнях перше місце. У Львові, ще будучи школяркою Чернігівського колегіуму №11, виконала норматив майстра спорту.

— Чому ж не обрала фах тренера?

— Я ще у третьому класі хотіла стати або педагогом, або міліціонером. У 2004 році вступила до Київської національної академії внутрішніх справ. Моя дитяча мрія збулась, адже робота оперуповноваженого у відділенні кримінальної міліції у справах дітей Новозаводського райвідділу поєднувала і педагогічну майстерність, і тонкощі праці правоохоронця.

— Спортивний гарт згодився?

— Ще й як. Пам’ятаю, як у вересні 2008-го мене з колегою відправили в засідку. Один злочинець здійснював крадіжки, і відділ організував чергування поблизу можливого місця його перебування. Ми з’явилися біля будинку о 4-й годині ночі, змінивши колег. Я чергувала біля дверей, а мій напарник — з іншого боку. І ось о 7.30 я побачила, як грабіжник вийшов із будинку. Попереджати колегу було вже пізно. Я пішла злодію назустріч і пред’явила йому своє посвідчення. Він відштовхнув мене, щоб пройти. Та я вхопила його за пояс...

— Не втік?

— Ні. Саме нагодилася допомога.

— Ви здобули авторитет у мікрорайонах завдяки силі?

— Я про неї, свої спортивні успіхи, не секрет, розповідаю підліткам. Головне в роботі з ними — роз’яснення, як правильно жити, без порушення законів. «Важких» підлітків ми з колегами не раз возили на екскурсію до Прилуцької колонії для неповнолітніх, до Новгород-Сіверського виправного закладу, Чернігівського слідчого ізолятора. Це дає певний ефект. Організовуємо також змагання між тими, кого взяли на облік. Влаштовуємо їх у секції. Знаю одного хлопчака, який мав незадовільну поведінку в школі. У змаганнях він показав поганий результат. Аж засмутився. Я йому розповіла про власні досягнення, перемоги на міжнародних змаганнях, про те, що треба наполегливо тренуватися. І я рада, що нині він регулярно відвідує футбольну секцію і вже добре грає. Та головне — не здійснює правопорушень.

— Але ж є такі, хто не піддається впливу?

— Зрозуміло, є. Їх, однак, не полишаємо сам на сам зі своїми набутими звичками. Водночас я рада, що більшість тих, з ким співпрацювала, не здійснювали повторних непривабливих вчинків.

— У багатьох дітей нестандартна поведінка від родинних негараздів?

— Справді, це так. Усім своїм підопічним я даю номер телефону, щоб вони мені дзвонили, коли в них на душі погано і хочуть втекти з дому. Телефонують не тільки о 24-й, а й пізніше. Нещодавно ось дзвонила дівчинка-підліток о 3-й годині ночі. Я пішла на кухню і довго з нею розмовляла про її маму, життя...

— Ваш чоловік — міліціонер?

— Ні, будівельник. Ми з ним познайомилися на Валу. Хоча я була не в формі, він якось інтуїтивно вгадав мій фах. Це заінтригувало і, очевидно, вплинуло на подальший розвиток наших стосунків. На першому побаченні так нагодував мене морозивом, що я захворіла на ангіну...

— Із майстром спорту йому не важко?

— У цьому плані ні. Хоча, бува, його колеги, коли він поспішає додому, жартують. Але робота в мене така, що доводиться вже о 8-й ранку бути на службі, а повертатися пізно ввечері. Тому я вдячна своєму чоловіку, що він може приготувати смачну вечерю, забрати з дитсадка нашого сина Святослава.

— Мрієте стати полковником?

— Я поки що капітан міліції. Якщо чесно, разом із чоловіком насамперед мріємо заробити на власну квартиру...

— Улітку ви стали старшим оперуповноваженим сектору кримінальної міліції у справах дітей обласного управління УМВС. Не розчаровані? Адже тут більше роботи з паперами, ніж із підлітками...

— Це зовсім не так! Я постійно у школах, училищах. До того ж мене вже добре знають директори навчальних закладів і спеціально запрошують, щоб я виступила перед учнями. Побувала вже в усіх районах області!

— Кажуть, ви дали згоду брати участь у складі миротворчої місії в одній із країн.

— Поки що проходить відбір. Але я добре знаю англійську мову, тому могла б спробувати себе і в такій ролі.

— А родина не проти?

— Ні. Ми це питання обговорили.

— Що ж, успіху вам!

Інтерв’ю провів Сергій ПАВЛЕНКО, "Голос України".

Останні новини Чернігівщини

На Чернігівщині майже 267 тис. пацієнтів отримали ліки проти серцево-судинних захворювань за програмою “Доступні ліки” 15:25

“Доступні ліки” – це програма, за якою українці з хронічними захворюваннями можуть отримувати необхідні ліки та медичні вироби безоплатно або з частковою доплатою. Їх вартість напряму аптеці відшкодовує Національна служба здоров’я України. Програма дозволяє зменшити фінансове навантаження на пацієнтів та збільшити доступність ліків.

Конфлікт “двовладдя” в Чернігові: яку участь в цьому приймають локальні медіа 15:18

Низка чернігівських медіа та пабліків в соціальних мережах вже понад півтора роки втягнута у протистояння між Чернігівськими міською радою та міською військовою адміністрацією. Це відображається на матеріалах видань, які присвячені висвітленню позицій сторін. Хто на чиєму боці, - розбираємося у цьому блозі.

Директорка центру реабілітації ветеранів Ксенія Возніцина: “Невидиме поранення потребує лікування так само, як і фізичне”

Директорка центру реабілітації ветеранів Ксенія Возніцина: “Невидиме поранення потребує лікування так само, як і фізичне” 15:11

Психічні травми у військових та цивільних, постраждалих від війни, — проблема масштабна, яка не зникне після завершення бойових дій. Радше варто очікувати, що насліки невидимих поранень тільки посилюватимуться та набуватимуть інших проявів. На цьому наголошує директорка Центру психічного здоровʼя та реабілітації ветеранів “Лісова поляна” Ксенія Возніцина.

Від фізичної до продовольчої безпеки: начальник ОВА відвідав Бахмацьку громаду 15:05

Свій робочий візит до Бахмацької ТГ начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус у супроводі начальника Ніжинської РВА Григорія Ковтуна та голови громади Павла Шимка розпочав із одного з навчальний закладів.

АНОНСИ ПОДІЙ

Всі новини