Способи просування лікарських засобів. Чи потрібна реклама?

01.08.2013   14:52 — Агенцiя

Щодня з’являються нові види ліків і нові їх найменування. Серед них є такі, без яких порятунок сотень тисяч людських життів було б неможливо, або такі, які значно покращують якість життя мільйонів людей. Але для того, щоб застосувати грамотно той чи інший препарат, лікар повинен як мінімум знати про його існування і, звичайно, про його фармакологічні властивості.

Великого значення набуває система просування ліків на ринок. Завданнями просування фармацевтичної продукції є:

– ознайомити з лікарським препаратом або торгівельною маркою лікарського препарату і привернути увагу фахівців;

– зафіксувати у свідомості фахівців ексклюзивної пропозиції лікарського препарату;

– створити позитивний імідж торгівельної марки лікарського препарату з метою викликати довіру до неї з боку фахівців, які в майбутньому призначатимуть пацієнтам рекламовані ліки;

– надати інформацію про властивості і переваги лікарського препарату, нейтралізувати рекламу конкуруючих лікарських препаратів;

– зробити упізнаваними упакування або торгівельні знаки;

– сформувати стратегії підприємства для введення нових лікарських препаратів.

– У зв’язку з цим особливого значення набуває реклама лікарських засобів, завдання яких – допомогти і лікарю, і пацієнту (кінцевому споживачеві) зорієнтуватися в потоці інформації і прийняти обгрунтоване рішення про призначення або купівлю потрібного препарату. Від того, чи враховані в рекламі психологічні особливості споживачів, морально-етичні норми певного суспільства, вид лексики і способи оформлення інформації (лінгвістичні прийоми), залежить, наскільки повно буде сприйнята ця реклама, які вона викличе емоції, і в підсумку, чи захоче людина придбати той чи інший препарат.

– Реклама відповідно до чинного законодавства – це інформація про особу чи товар, яка розповсюджується в будь-якій формі та будь-яким способом з метою сформувати або підтримати обізнаність та інтереси споживачів реклами до такого товару або особи На сьогодні виробники не дають забути кінцевим споживачам про свої товари, нагадуючи про них у різноманітних джерелах: на телебаченні та радіо: в друкованих ЗМІ; зовнішній рекламі на бігбордах; в інформаційних буклетах, листівках; Інтернеті; сувенірній продукції і т.д. Для методів просування лікарських засобів також характерні наукові доповіді на конференціях, семінарах; інформування медичних і фармацевтичних фахівців про препарати; інформування споживачів у місцях продажу за допомогою банерів, брошур, листівок і навіть коротких відео роликів про товар (його упаковку, показання до застосування тощо).

З 13.01.2012 почав дія ти Закон № 4196-VI, який вніс суттєві зміни до одного з найважливіших для фармацевтичного ринку законів – Закон про Лікарські засоби, зокрема, до ч.4 ст.26, яка зараз декларує: “дозволяється реклама лікарських засобів, які відпускаються без рецепта лікаря та внесені до переліку заборонених до рекламування лікарських засобів. Перелік лікарських засобів, заборонених до рекламування, затверджується центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я. Критерії, що застосовуються при визначенні лікарських засобів, рекламування яких заборонено, затверджується центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я відповідно до вимог закону. Рішення про віднесення лікарського засобу до лікарських засобів, рекламування яких заборонено, приймається під час державної реєстраціі (переєстрації) лікарського засобу з внесенням відповідної інформації до Державного реєстру лікарських засобів України. Реклама лікарських засобів, застосування та відпуск яких дозволяється лише за рецептом лікаря, а також тих, що внесені до переліку заборонених до рекламування лікарських засобів, забороняється”.

Більшу частину препаратів, реклама яких заборонена, складають рецептурні препарати. Крім того, до цієї категорії також належать препарати без рецептурні заборонені Міністерством охорони здоров’я України до рекламування (наказ від 17.06.2013р № 514). Перелік містить 300 торгових найменувань (за формую випуску) як іноземних, так і вітчизняних лікарських засобів.

Згідно ст 15 Закону України “Про захист прав споживачів”: “Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуг). Інформація про продукцію не вважається рекламою… Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводиться до нього за допомогою засобів дистанційного зв’язку”.

Отже, розміщені в аптечних закладах відомості про вироби медичного призначення, лікарські засоби рецептурної групи та без рецептурні лікарські засоби, включені до Переліку, не є рекламою Відповідно до ст.1 Закону про рекламу споживачами реклама є невизначене коло осіб, на яких вона спрямовується, то не вважається рекламою надання фармацевтичними працівниками інформації про лікарські засоби відвідувачам аптечних установ. Також не є рекламою спілкування медичних чи фармацевтичних представників із фахівцями системи охорони здоров’я.

Які зміни чекають рекламне законодавство в майбутньому і яка з моделей законодавчого регулювання реклами лікарських засобів найбільш придатна для фармацевтичного ринку України, може показати тільки час. Підсумовуючи вищевикладене хочется звернути увагу громадян, щоб не зважаючи на реламу вони частіше зверталися за консультацією до лікарів, користуватися послугами закладів охорони здоров’я та не займалися самолікуванням адже здоров’я людини – безцінний дар природи, який дається йому в подарунок з першого дня народження.

За повідомленням Державної служби з лікарських засобів у Чернігівській області