Інформ-агенція «Чернігівський монітор»: RSS Twitter Facebook

Інформ-агенція «Чернігівський монітор»

Неділя, 13 червня, 15:05:08

Світанок офіцерської служби

01.08.2013   10:53

Вже минуло майже два тижні, як молоді офіцери - цьогорічні випускники військових вишів прибули до своїх військових частин. Позаду напружене курсантське навчання, отримання довгоочікуваних лейтенантських погонів, перша офіцерська відпустка. Розпочалася серйозна бойова робота, закріплення теоретичних знань, накопичення практичного досвіду, здобуття авторитету у військовому колективі, реалізація знань, які довгі роки акумулювалися в майбутніх офіцерах зусиллями викладачів військових вишів.

До 1-ї окремої  гвардійської танкової бригади, що в селищі Гончарівське на Чернігівщині, нині також прибуло нове поповнення - дев'ять молодих офіцерів. Це випускники Академії Сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, Факультету військової підготовки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка та Гвардійського факультету військової підготовки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
 
В перші ж дні в клубі військової частини з лейтенантами було проведено ознайомчу зустріч з командуванням бригади та командирами підрозділів. Заступник командира бригади підполковник Сергій Маленко відрекомендував кожного лейтенанта та познайомив з офіцерами бригади.
 
Увагу присутніх привернув лейтенант Сергій Орлов, за спиною в якого вже сім років служби. Хлопець родом зі Старокостянтинова, що на Хмельниччині. Там навчався у школі, згодом в Торгівельно-економічному коледжі. У 2006 році він розпочав строкову службу в 130-му окремому полку безпілотних літальних апаратів. Після завершення строкової Сергій підписав свій перший контракт з командуванням частини - служив механіком-водієм. Його здібності помітили, тож за півтора роки, за порадою командира, він успішно склав іспити і став курсантом Факультету військової підготовки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, а на останньому курсі - Академії Сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. Зараз лейтенанта Орлова призначено на посаду командира інженерно-технічного взводу.
- Рішення стати військовим у мене визрівало поступово, - розповідає Сергій, - ще у Старокостянтинові, де дислокувалося чотири військових частини, мене приваблювала підтягнутість і впевненість у собі офіцерів, певний вплив мали розповіді про військове життя вітчима, який служить підполковником. А остаточний вибір я зробив уже під час служби - вона припала мені до душі. Тож замість торгаша став військовим інженером.
 
Командир інженерно-саперного взводу лейтенант Олександр Бурдейний навпаки стати військовим мріяв ще з дитинства. Це не дивно, адже його батько офіцер. До речі хлопець народився у Потсдамі в Німеччині. Загартовував Олександр себе з дитинства, займався бігом, легкою атлетикою, тренувався в секції з таеквондо. Після успішного закінчення 9-го класу він став вихованцем Кам'янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Ліцей знаходився на території Факультету військової підготовки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Тож з курсантським життям Олександр познайомився ще підлітком. Після завершення навчання в ліцеї сумнівів не було, став курсантом факультету, гарно навчався та й спортом продовжував займатися. А на четвертому курсі Олександр, вже навчаючись в Академії Сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, захопився армійським рукопашним боєм. Тож до труднощів офіцерської служби він повністю готовий.
 
Офіцерську династію також продовжує і командир танкового взводу лейтенант Микола Куценко. Його батько служив офіцером інженерно-технічного забезпечення винищувальної авіації. Спочатку в Грузії, а після розпаду Радянського Союзу в Україні. Микола об'їздив з батьком три гарнізони, тож добре знав, що таке армія і військова служба. Після успішного закінчення школи склав вступні іспити до Академії Сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. Навчався на факультеті бойового застосування військ. Коли дізнався про розподіл до танкової бригади то дуже зрадів.
- Я з дитинства захоплююся танками, і навчання мені давалося легко, адже мені це подобається. Що в Гончарівське потрапив зовсім не шкодую, на відміну від хлопців, яких лякають віддалені гарнізони, мені тут подобається, я виріс в невеличкому селі на Миколаївщині. Мені подобається ліс, чисте повітря, та й колектив з перших днів сподобався - чудові досвідчені офіцери і солдати-контрактники.
 
Зрадів розподілу саме до 1-ї танкової бригади і командир гаубичного самохідно-артилерійського взводу лейтенант Олексій Семенов. Родом він з Чернігова до якого з Гончарівського рукою подати, всього 40 кілометрів. У вихідні можна провідати близьких і кохану дівчину. Служитиме Олексій також за фахом, хлопець навчався в Академії Сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного на факультеті ракетних військ і артилерії. Як кажуть, на рідній землі й служиться краще. У шкільні роки Олексій захоплювався туризмом. З іншими членами клубу він за п'ять років обійшов мало не всі куточки Чернігівщини, також тренувався і в Карпатах. Було трошки лячно, зате цікаво. Лазили по натягнутих канатах через річки, з альпіністським спорядженням долали скелі, проходили через болота. Мабуть ця наполегливість в доланні труднощів стане в нагоді Олексію і під час військової служби.
- Я проживаю в гуртожитку "Зірка-1", - розповідає Олексій, - побутові умови мене задовольняють, до військової частини 10 хвилин ходу, тож встигаю спокійно пообідати і навіть трошки відпочити. Тут дуже гарна природа і люди. Мій наставник майор Геннадій Сердюк, начальник штабу дивізіону, чудовий офіцер. Багато в чому допомагає мені у підготовці до зборів, зокрема вивченні керівних документів і засвоєнні закріпленої бойової техніки.
 
Заступник командира танкової роти з озброєння лейтенант Андрій Балдін родом з оспіваної Миколою Гоголем Диканьки, що на Полтавщині. Мабуть щось магічне тут є, тому що з дитинства дуже любив малювати пейзажі рідної природи. Згодом захопився спортом. Особливо легкою атлетикою. Щоденний крос, підтягування на перекладині стали гарною звичкою. На районних змаганнях у складі шкільної команди неодноразово займав перші місця. Стати військовим йому порадив рідний дядько, полковник. Він багато цікавого розповідав племіннику про військову службу, перспективи офіцерської кар'єри тощо. Хлопець зацікавився і склав вступні іспити до Гвардійського факультету військової підготовки Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". І не помилився. Зрозумів, що служба йому по плечу. Під час навчання продовжував посилено займатися спортом. А у 2011 році під час виконання військово-спортивного комплексу в складі команди здобув звання кандидата в майстри спорту. У власному заліку він мав 175 балів, до речі на смузі перешкод Андрій здобув перше місце з результатом 1 хвилина 57 секунд.
- Зустріли нас дуже добре, - ділиться Андрій, - можна сказати приязно, показали усе та допомогли прийняти посаду. Це дуже приємно, коли колектив зацікавлений у тому, щоб ми стали його повноцінною часткою. А досвід, який я отримав у Харкові, мені допомагає більш швидко адаптуватися до першого місця служби.
 
До прибуття лейтенантів командування готувалося заздалегідь, особлива увага акцентувалася на забезпеченні житлом. У гуртожитку "Зірка-1" були підготовлені й обладнані всім необхідним кімнати. Тож в перші дні прибуття молоді офіцери були розселені, а бажаючі мали змогу винаймати квартири у будинках селища за відносно помірними цінами. Наприклад, троє лейтенантів планують переселитися до двокімнатної квартири, яка їм обійдеться у 500 гривень, тобто з кожного по 160-170 гривень. Адже умови в квартирі, звісно, кращі ніж в гуртожитку.
 
В перші дні лейтенанти були призначені на посади командирів взводів та заступників командирів рот з озброєння. Також молоді офіцери були забезпечені всіма нормами постачання і отримали зброю. За кожним з них були закріплені досвідчені офіцери, які як наставники познайомили їх з розташуванням об'єктів у військовому містечку, військовослужбовцями підрозділів, інфраструктурою селища тощо. Наставники допомагали лейтенантам під час прийняття посад, особливо військової техніки та озброєння, розкривали тонкощі командирської роботи, знайомили з розпорядком дня у бригаді та багатьма іншими важливими речами.
- Поспілкувавшись з молодими офіцерами, - підсумовує ТВО заступника командира бригади з виховної роботи майор Валерій Кулик, - можу сказати, що хлопці до нас прийшли хороші, надійні. Перші враження дуже приємні - ввічливі, енергійні, бадьорі й впевнені у собі. Лейтенанти вже прийняли посади, познайомились з колективом і гарнізоном. Попереду в них важливий етап - участь в загальних навчально-методичних зборах на базі 30-ї окремої механізованої бригаді, що в Новоград-Волинському. Сподіваюся, що завдяки хорошій підготовці та допомозі наших офіцерів-наставників, наші лейтенанти будуть одними з кращих.

 

Останні новини Чернігівщини

13 червня - День працівників текстильної і легкої промисловості

13 червня - День працівників текстильної і легкої промисловості 12:08

Це свято, що існує вже більше 25 років, було засноване Указом Президії Верховної Ради СРСР від 01.10.80 г. «Про святкові і пам’ятні дні».

Оркестр “Філармонія”, Андрій Савчук, Владислав Назаренко: ХХ “Сіверські музичні вечори” продовжуються

Оркестр “Філармонія”, Андрій Савчук, Владислав Назаренко: ХХ “Сіверські музичні вечори” продовжуються 19:51

11 червня 2021 року ХХ Міжнародний фестиваль класичної музики “Сіверські музичні вечори”, присвячений 250-річчю Людвіга ван Бетховена, повернувся на сцену Чернігівського обласного філармонійного центру — втретє. Двічі його переривали наступи пандемії.

Піротехніки ДСНС Чернігівщини знищили 65 вибухонебезпечних предметів

Піротехніки ДСНС Чернігівщини знищили 65 вибухонебезпечних предметів 19:44

Аби запобігти виникненню надзвичайних ситуацій, пов’язаних з вибухами боєприпасів часів минулих війн, загибелі й травмування людей від них