Наодинці з містом

23.07.2013   12:51 — Агенцiя

Дві доби провів на вулиці 6-річний хлопчик, тож історія загиблого Артемка цілком могла повторитися

Не минуло й місяця з дня трагічного вбивства 4-річного Артема Кукурузи, про якого знає вся Україна, а історія цілком могла повторитися. Два дні на дитячому майданчику поблизу гуртожитку на Бобровиці грався без нагляду 6-річний чернігівець. На сполох забили батьки інших дітей, коли зрозуміли, що хлопчик сам і нікуди не йде з майданчика. Очевидно, у малюка надійний янгол-охоронець, адже можна тільки уявити, що могло статися з самотньою дитиною на вулиці за дві доби. Тим більше, що хлопчик виявився дуже довірливим.

Навіть не помітила, що сина нема дві доби

— Він абсолютно спокійно підійшов до нас, незнайомих людей, спокійно сів із нами в машину, вказував на кілька адрес, де нібито живе, — розповідає Катерина Науменко, начальник служби у справах дітей Деснянського району. — Нарешті ми знайшли маму. Мешкає родина у приватному будинку на самій околиці Чернігова. До місця, де грався малюк, кілометрів зо два. Жінка зловживає алкоголем і навіть не помітила відсутності дитини. Пояснила, що думала, ніби син пішов до свого батька.

За словами соціальних працівників, у свої шість хлопчик виглядає роки на три і, очевидно, на такому ж рівні розвитку. І це не дивно, адже мамі за пиятиками займатися сином було ніколи. Короткі періоди нормального життя траплялися в родині тільки тоді, коли родичі відбирали у горе-матері соціальні виплати й купували на ці гроші їжу для неї та дитини. Зараз хрещена мама хлопчика влаштовує його в один з інтернатів області, за родину взялася служба у справах дітей.

Цього разу трагедії чудом вдалося уникнути. Але чи вдасться наступного? Скільки ще в місті родин, де на дітей ніхто не зважає? І головне — хто може й повинен таким сім’ям допомогти, поки ще не занадто пізно?
У Чернігові чимало служб, що опікуються дітьми. Кожна з них працює багато й дієво. Але та ж історія Артема Кукурузи довела: взаємодіють вони між собою погано.

Чи можна нав’язати допомогу?

Насправді, у цієї трагедії дві сторони. З одного боку, родина маленького Артемка, в якій діти-дошкільнята самі граються на майданчику до пізнього вечора й по півроку не ходять до дитсадочка. Родина, в якій мама тричі «губила» дітей, за що притягувалася до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов’язків.

Чому соціальні служби не втрутилися раніше?

— Вся справа в тому, що один з основоположних принципів надання соціальної допомоги в Україні нарівні з анонімністю та безкоштовністю — добровільність. Ця родина була у нашому полі зору вже близько двох років. Але мама відмовлялася від соціального супроводу. Причому письмово. Примусово свої послуги ми нав’язати, на жаль, не можемо. Сподіваємося, якісь зміни до законодавства в цьому плані будуть, — пояснила Людмила Мазур, начальник відділу соціальної роботи міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

За словами Людмили Мазур, Ірина Дідовець, мати покійного Артемка, тільки після непоправного, нарешті, визнала, що допомога їй необхідна. Тепер родина отримає від громадської організації одяг та постільну білизну. Головне питання — влаштувати дітей. Старша донька Юлія обирає собі технікум, а шестирічну Алінку влаштовують до брата Дмитра до соціально-реабілітаційного центру.

Скоїв убивство, але не вбивця — кого беруть під нагляд?

З іншого боку, підозрюваний у злочині сам ще дитина — 15-річний Дмитро Пугач. Чому з дитиною, яка всього рік відбула у спеціальному виховному закладі після холоднокровного злочину, не продовжили працювати психологи? Більше того, чому про підлітка, який вже встиг скоїти вбивство, не знала жодна соціальна служба? Хлопець не був на жодному обліку.

— У навчально-виховному комплексі № 56, де Дмитро виховувався до інциденту, відмічали, що у нього є агресивність, яка виникає невідомо звідки. Але на облік його не ставили, бо там усі діти складні через психічні особливості, — пояснює Наталія Фара, начальник відділу виховної роботи та охорони дитинства міського управління освіти. — А от у вечірній школі № 1, де хлопець навчався останнім часом, претензій до нього не було. Сидів тихенько, як миша, на першій парті на всіх уроках, завдання виконував.

Не був хлопець на обліку і в кримінальній міліції у справах дітей, адже, хоча він і вбив людину фактично, та суто юридично злочину він не скоїв, бо не досяг віку кримінальної відповідальності та не був засуджений.

Як працювати спільно?

Щоб у подальшому таких нестиковок більше не було, щоб соціальні працівники отримували інформацію фактичну, щоб могли допомогти заздалегідь, усі служби, що опікуються родиною й дітьми, вирішили об’єднати зусилля та створити координаційний центр — міську раду у справах дітей. На першому її засіданні якраз і відпрацьовували схему обміну інформацією.

Покращити стандарти надання допомоги родинам, що опинилися у складних життєвих обставинах, а зокрема й дітям, вимагають і соціальні ініціативи Президента. На їх виконання минулого року в Україні з’явилися 12000 соціальних дільничних, які зможуть дійти до кожної родини.

— У перспективі — створення єдиної міської служби у справах дітей замість двох районних, що існують сьогодні. Такий проект є, він спрямований на підвищення ефективності роботи, координації дій між усіма установами. Звичайно, ця служба формуватиметься на базі тих підрозділів, що є. У ній працюватимуть ті ж спеціалісти, але спільно, — пояснила голова новоствореної ради Анна Романова, заступник міського голови.
Міську службу у справах дітей планують створити до кінця року.

Чижова Ольга, "Чернігівські відомості"