У Чернігові чествували найстарішого пошуковця України Герарда Кузнєцова

14.05.2013   08:18 — Агенцiя

У Переддень 68-ї річниці Перемоги, 8 травня 2013 року, члени Чернігівського Пошуково-дослідницького клубу «Патріот» відвідали та привітали з Днем Перемоги відому і шановану людину, почесного громадянина міста - Герарда Олексійовича Кузнєцова. Партизан, пошуковець, краєзнавець, письменник - все це про Герарда Кузнєцова, який у свої 87 років продовжує залишатися людиною активної громадянської позиції, у якого слово ніколи не розходиться з ділом.

Починаючи з 1974 року, він займається дослідженням новітньої історії рідного краю, і сам є свідком багатьох подій цієї історії. Поштовхом до початку пошукової роботи послужило партійне доручення, дане йому в 1974 р. - зайнятися вивченням діяльності чернігівського антифашистського підпілля під час фашистської окупації Чернігова. З цього моменту почалося вивчення архівних матеріалів, пошуки вцілілих учасників та свідків тих подій, їх опитування. Все треба було задокументувати, щоб кожне слово мало юридичну вагу.

Але знайти сліди підпільної діяльності через 30 років виявилося дуже складно. Незабаром була утворена ціла комісія з вивчення історії антифашистського підпілля Чернігова, яка працювала під керівництвом Г.А. Кузнєцова протягом 16 років. Раніше було відомо про існування 7 підпільних груп. В результаті роботи комісії було встановлено наявність в роки окупації ще 15 підпільних груп і безліч фактів їхньої діяльності. У 1966 році створюється «Українське товариство охорони пам'яток історії та культури». Працюючи на комбінаті «Хімволокно», Герард Олексійович створює таку організацію в себе на комбінаті. Незабаром вона розростається до 27 первинних організацій по цехах та об’єднує 3000 осіб, що працюють у кількох секціях: краєзнавчій, спелео-археологічній, екскурсійному бюро та бюро охорони пам'яток.

Спелео-археологічна секція незабаром перетворюється на загальноміську та стає «інкубатором» для виведення еліти чернігівських (і не тільки) археологів та істориків, таких як Сергій Лаєвський, Володимир Руденок, Володимир Коваленко, Олена Веремейчик, Юрій Ситий, Людмила Ясновська і багато інших.

Обстежуючи райони області, Герард Кузнєцов протоколює розповіді старожилів села Виблі про героїчний подвиг льотчика бомбардувальника, який в 1941 році бомбив німецькі наступаючі частини і, будучи підбитий німецькими зенітками, пішов на таран ворожої переправи через Десну. При підході до переправи льотчик був убитий, його літак впав на острів Брекель і з часом був замитий піском.

У 2000 році Герард Олексійович розвиває бурхливу діяльність з організації експедиції на острів для пошуку залишків літака з подальшим завданням - відновити ім'я героя. І він домагається здійснення цієї експедиції, яка закінчилася успішно. Були знайдені уламки швидкісного бомбардувальника і останки двох членів екіпажу, які були пізніше поховані з військовими почестями.

Протягом року вдалося через Подільський архів МО РФ дізнатися імена членів екіпажу, а на день міста в 2001 році на запрошення пошуковців до Чернігова приїхали рідна сестра льотчика з двома своїми синами. До цього часу льотчик Комачков Михайло Павлович вважався зниклим безвісти. Нині його ім'ям названа одна з вулиць міста. У 2003 році Герард Олексійович стояв біля витоків організації пошуково-дослідницького клубу «Патріот», який займається пошуком безіменних могил загиблих воїнів та їх перепохованням. До теперішнього часу таких перепоховань знайдено більше 100. Імена деяких воїнів вдається встановити і навіть розшукати їхніх родичів. Кожна така зустріч залишає глибокий слід у душах пошуковців.

Залишаючись заступником голови «Українського товариства охорони пам'яток історії та культури», Герард Олексійович вважає своїм обов'язком брати участь в увічненні пам'яті про трагічні подій Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. Так, він став учасником встановлення пам'ятного знака в урочищі Минаївщина, на кордоні Ріпкинського та Городнянського районів, де вів останній бій у листопаді 1941 року найрезультативніший загін партизан України початку війни - загін ім. Ворошилова.

З його ініціативи за підтримки адміністрації м. Славутича був споруджений поминальний хрест біля Кривої річки, де загинули і були поховані 60 партизанів загону ім. Коцюбинського. З ініціативи Г. А. Кузнєцова встановлені пам'ятники на місці поховання бійців 5-ї армії, загиблих від ран у польовому госпіталі на Подусівці, а також на місці розстрілу і поховання військовополонених Подусівського концтабору. З його участю зведено гранітний обеліск на місці загибелі в оточенні захисників Чернігова - 45-ї і 62-ї стрілецьких дивізій 5-ї армії в районі с. Шестовиця. Герард Олексійович ініціював також встановлення пам'ятного знаку на території 1-ї міської лікарні, де фашистами були знищені хворі психоневрологічної клініки, а потім знаходився табір радянських військовополонених. Всього там загинуло близько 2,5 тисяч осіб.

Накопичені знання з історії Чернігівщини Герард Олексійович намагається передати молоді. Ним написані 4 книги, видано збірку статей, численні брошури, буклети і безліч публікацій в різних періодичних виданнях. Все, що виходить з-під його пера, відрізняється жвавістю викладу, дохідливістю, ясністю позиції автора і свіжістю сприйняття подій. А що вже говорити про його діяльність як екскурсовода, лектора і просто співрозмовника. Недарма він - частий гість у навчальних закладах, і молодь тягнеться до нього.

Герард Олексійович Кузнєцов займає гідне місце серед почесних громадян Чернігова - двічі Героїв Радянського Союзу льотчика Олександра Гнатовича Молодчого і космонавта Петра Ілліча Климука, маршала Сергія Гнатовича Руденка і академіка Бориса Олександровича Рибакова та інших видатних земляків. Його внесок у розвиток рідного краю та збереження його історії неоціненний.

Вітаючи ветерана і пошуковця з Днем Перемоги, члени клубу «Патріот» подякували Герарду Олексійовичу за його величезну роботу і побажали йому міцного здоров'я і довгих років життя. «Ми повинні дякувати долі за те, що можемо бачити цю людину, спілкуватися з нею, жити в одному місті! Наше завдання - зберегти все, що він створив, і гідно продовжити його справу», - зазначив керівник пошуково-дослідницького клубу «Патріот» Михайло Балан.

http://www.unm.org.ua/У-Чернігові-вшановували-найстарі/