Формування патріотизму через гаманці батьків

22.02.2013   14:25 — Агенцiя

На останній сесії Прилуцької міської ради мною було проголошене депутатське звернення до керівництва нашого міста щодо акції “Подарунок місту”, в рамках якої останнім часом збирають побори з дітей та бюджетних працівників.

Сумнівна репутація організаторів цієї акції та не обліковані кошти навели мене на певні роздуми про правомірність і доцільність цього заходу. Тому в моєму зверненні були задані конкретні запитання до організаторів, а саме 1. Хто і де виступив з ініціативою цієї акції (протокол засідання, зборів)? 2. Який якісний та кількісний склад ініціативної групи (поіменно)? 3. Який кошторис закладений у цій акції, а саме скільки коштує виготовлення й установка однієї лавочки (вказати підрядчика)? 4. Хто відповідає за фінансовий контроль акції? Які банківські рахунки відкриті, хто головний розпорядник цих коштів, яким чином ведеться облік зданих коштів? 5. Хто є суб’єктами цієї акції?

Відповідь я отримала від заступника міського голови Григорія Мисана. Цей документ від 07. 02. 2013 р. за №01-30/6 не дав відповідей на мої запитання, а навпаки додав інші. Цитата із цього документа: “Благодійна акція “Подаруй лаву місту”, – пише Григорій Мисан, – оголошена відповідно до доручення міського голови Ю. В. Беркута, даного на робочій нараді міського голови…”.

Ну, по-перше, незрозуміло, як усе ж таки називається акція – в різних джерелах ця назва різна. По-друге, що значить мер дав доручення провести благодійну акцію, її повинні були організувати громадські організації чи прості громадяни на своїх зборах. Невже Юрій Беркут таким чином вирішив “латати дірки” своєї бездіяльності? Думаю, що наступною благодійною акцією потрібно оголосити акцію “Заасфальтуй сто метрів дороги”, так як її стан у місті дуже плачевний.

Те, що ця акція добровільна, як пише у своїй відповіді на моє звернення пан Мисан, я коментувати не буду. Ви й самі розумієте, що за цим стоїть зовсім інше, а саме “добровільно-примусові” побори, але це вже не та тема.

Наступне речення із вищезгаданого документа звучить таким чином: “Збір, оприходування та контроль за цільовим використанням коштів здійснюють члени батьківських комітетів та члени рад навчальних закладів”. Знову запитання: чому немає жодних прізвищ, як саме вищезгадані люди збирають кошти в закладах культури, медицини, а також серед працівників виконавчого комітету, які також здають кошти на цю авантюру? Акцію зробили загальноміською, і слухняне “ТБ Прилуки” озвучує її з екранів наших телевізорів, та залишилось незрозумілим, куди пересічному прилучанину, який не працює в учбових закладах міста, але хоче долучитися до доброї, як він думає, справи, нести свої кошти? Врешті-решт, кожні фінансові надходження потребують законного обліку та певного оподаткування, але в документі, який прислав мені Григорій Мисан, про це немає жодного слова. Тоді вже запитання до правоохоронних та податкових органів: наскільки все, що відбувається, узгоджується з вимогами сучасного законодавства?

Залишилося загадкою: хто ж є суб’єктом цієї акції? Згідно відповіді заступника міського голови, акція проводиться в освітніх закладах міста, тому й кошти збирають саме там. Тож яким чином до неї долучаються всі інші учасники – незрозуміло.

Цитую далі документ, який отримала: “На даний час, – пише пан Мисан, – управлінням економічного розвитку міської ради вирішується питання щодо розміщення замовлення на виготовлення лавок на одному із підприємств міста, відповідно до ціно-якісних пропозицій”. Тобто акція вже йде майже місяць, а її організатори ще досі не знають, ні скільки коштуватиме одна лавка, ні хто її буде виготовляти. Одразу на думку спадає, що, певно, на щось терміново була необхідна готівка, ось її швиденько й зібрали.

І нарешті те, що мене обурило найбільше. Цитую: “Саме через участь у подібних акціях у дітей формуються почуття патріотизму та любові до рідного краю, міста, свого мікрорайону, бережливого ставлення до комунального майна”. І знову запитання: як саме гроші із гаманців батьків, які діти в черговий раз повинні здати для школи, часто чуючи часто негативну реакцію на чергові побори від своїх батьків, впливають на розвиток усіх тих високоморальних якостей, про які написав пан Мисан? Дивно, що ті “заслужені” працівники освіти, які організовували цю оборудку, не здогадалися, що ці гроші можна було б дати можливість дітям заробити.

Наприклад, зв’язатися з фермерськими господарствами чи іншими підприємствами міста та району, щоб дітям було де заробити у вільний від навчання час чи щось подібне, а не вимагати принести їх із батьківських гаманців.

Останнє запитання вже до нашої влади: скільки ще ви своє недолуге правління будете рятувати меценатськими коштами?

З повагою, депутат Прилуцької міської ради Світлана Яременко

http://gradpryluky.info/index.php?newsid=2503