Безбар’єрність як стандарт: досвід закладів культури Чернігівщини

29.04.2026   09:07 — Агенцiя

Про розвиток безбар’єрності в культурній сфері області говорили сьогодні на брифінгу в медіацентрі Чернігівської ОВА.

    «Для нас важливо, щоб кожен житель Чернігівщини, незалежно від віку чи стану здоров’я, мав рівний доступ до культурних надбань. Це завдання набуває особливої актуальності в умовах війни — з огляду на постійні ризики та необхідність долати її тяжкі наслідки для суспільства», — зазначила директорка Департаменту культури і туризму, національностей та релігій ОДА Людмила Замай.

Вона розповіла про позитивні зміни в інфраструктурі закладів культури області. Йдеться про облаштування безоплатних паркомісць для людей з інвалідністю, пандусів, підйомників, інклюзивних санвузлів, а також використання інформаційних табличок зі шрифтом Брайля.

Понад 110 бібліотек та близько 90 клубів вже мають доступні входи та базову інфраструктуру для відвідувачів з інвалідністю. У частині закладів забезпечено вільний доступ до внутрішніх приміщень, адаптовано шляхи до укриттів та маршрути евакуації.

Лідером у формуванні доступного культурного середовища є Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана.

За підтримки благодійних фондів та громадськості в закладі встановлено два підйомники, що забезпечують зручний і безпечний доступ до цокольного поверху, де розташовані мистецький простір «ПідВал» та укриття. У межах міжнародного артпроєкту МОТ облаштовано інклюзивні вбиральні, триває ремонт фоє центрального входу.

Окрім того, музей став платформою для розвитку соціальної інклюзії та діалогу про безбар’єрність. Тут регулярно проводяться форуми і тренінги з ветеранської політики та інтеграції внутрішньо переміщених осіб, а також заходи з арт-терапії та майстер-класи тощо.

    «Усе почалося з мрії – створити музей, який буде доступним і цікавим для кожного. Саме ця ідея стала основою для поступових змін і впровадження принципів безбар’єрності в діяльність закладу. Паралельно з фізичною доступністю ми розвиваємо напрями інформаційної та цифрової безбар’єрності – оцифрування культурної спадщини та впровадження сучасних технологій для розширення аудиторії, встановлення інформаційних табличок і вказівників зі шрифтом Брайля», – розповідає директор музею Юрій Ткач.

Наразі, за словами спікера, триває робота над проєктно-кошторисною документацією для реставрації частини будівлі. Заплановані роботи також дозволять забезпечити безбар’єрний доступ до експозиційних залів.

Заходи для забезпечення рівного доступу до культурних послуг реалізуються і в театральних та освітніх музичних закладах.

У межах обласної Програми сприяння функціонуванню української мови як державної регіональні бібліотеки разом із «Суспільне Чернігів» здійснюють професійне озвучування творів місцевих авторів. Аудіокниги публікують на YouTube-каналах закладів та платформі MEGOGO.

Окремий напрям — робота з людьми, які не можуть відвідувати заклади особисто. На базі обласної бібліотеки імені Русових діє центр обслуговування користувачів з особливими потребами. Минулого року його послугами скористалися близько пів тисячі осіб, яким видано майже 10 тисяч документів.

Також тут працює мобільне обслуговування: торік майже 1700 книг доставили підопічним Чернігівського геріатричного пансіонату та маломобільним категоріям населення.

Ще одна ініціатива — буккросинг у реабілітаційному центрі RECOVERY. Це відкритий простір для обміну книгами, зокрема для військовослужбовців, які проходять реабілітацію.

«На шляху до повної інклюзії є виклики. Передусім це дефіцит фінансування та складність модернізації історичних будівель. Водночас завдяки співпраці з міжнародними партнерами та громадським сектором ми рухаємося вперед. Наша мета — зробити культуру Чернігівщини справді відкритою та комфортною: такою, де кожен може бути присутнім, почутим і залученим», — наголосила Людмила Замай.
 
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації