Чернігівські медіа-2025: у пошуках себе та ресурсів

23.12.2025   22:00 — Агенцiя

2025 рік для медіаспільноти Чернігівщини став роком виживання, адаптації та переосмислення ролі медіа в умовах війни, фінансових обмежень і безпекових викликів.

Попри втрати, скорочення фінансування та певні обмеження свободи слова, регіональні медіа продемонстрували стійкість, професійний розвиток, пошук нових бізнес-моделей і дотримання журналістських стандартів. Основними викликами для регіонального інформаційного простору залишаються політичні маніпуляції в соцмережах, зловживання воєнним станом для обмеження доступу до інформації,  необхідність професійної підтримки журналістів у питаннях безпеки та психологічного відновлення. Яким був цей рік для медіа Чернігівщини згадуємо в цьому матеріалі. 

Про гроші 
2025 рік розпочався з приголомшливої для багатьох медіа новини - “USAID пішов, а ми залишаємось”. Залишаємось без найбільшого грантодавця в Україні, зокрема, у сфері медіа.  
Припинення американського фінансування через грантові програми й проєкти вплинуло на фінансовий стан чернігівських медіа. Але не критично. Якщо за результатами опитування ІМІ, 59,2% опитаних українських медійників вважали, що зупинення програм підтримки медіа від США може мати катастрофічні наслідки й призведе до закриття або суттєвого скорочення роботи багатьох незалежних медіа, то у чернігівському регіоні медіа, які б повністю залежні від зовнішнього фінансування немає. Найбільше потерпіли від припинення американського фінансування невеликі регіональні редакції друкованих медіа, які більше залежали від зовнішнього фінансування.
Хоча після 2022 року багато редакцій почали активніше залучали міжнародну допомогу, більшість регіональних медіа отримує основне фінансування від бізнесово-політичних власників, частина будує медіа як бізнес, а хтось, як Суспільне, фінансується державою.
На цьому фоні влада Чернігівської  області також зменшила видатки на свій піар через місцеві медіа в умовах обмеженого фінансування під час дії воєнного стану. 
У бюджеті Чернігівської облради на 2025 рік   на висвітлення діяльності було  закладено лише 25 тисяч гривень. Інший порядок цифр передбачало на висвітлення діяльності ОВА. Начальник військової адміністрації В'ячеслав Чаус затвердив  Обласну програму сприяння розвитку інформаційного простору та публічних комунікацій на 2025–2026 роки, в якій на висвітлення діяльності у 2025 році передбачено мільйон гривень, зокрема, в друкованих медіа – 500 тисяч, на телебаченні та радіо – 300 тисяч та в онлайн-медіа – 200 тисяч гривень.
Чернігівська міська військова адміністрація передбачила на висвітлення своєї діяльності у 2025 році 50 тисяч гривень: на газети – 20 тисяч гривень, онлайн – 27 тисяч і ще 3 тисячі – на постери соціального спрямування. Для порівняння: 2021 року Чернігівська міська рада на піар своєї роботи в медіа закладала 730 тисяч гривень.
В умовах скорочення фінансування в Чернігові в 2025 році стартував  проєкт чернігівської медіагрупи Pechera.info. Він став першим, який запустив у регіоні створення повноцінної читацької спільноти, що має фінансово підтримувати діяльність цього медіа. Формат видання позиціонується як онлайн-журнал, що передбачає менше новин, більше колумністики, власних відео та експертних оглядів на економічну, військову, політичну, історичну і стопфейк-тематики. 

Приклад позиціонування сайту Pechera.info. Фото: сайт Pechera.info

Підписникам пропонують різні рівні підписки (від 99 до 2000 грн) з відповідним рівнем додаткових можливостей – від участі в закритому чаті спільноти до мерчу, закритих заходів та додаткових рекламних послуг від Чернігівської медіагрупи, яка, власне, запустила цей сайт. 

Втрати чернігівської медіаспільноти 
Рік приніс трагічні звістки про загибель чернігівських медійників на війні. У середині року стало відомо, що 30 січня 2025 року на фронті унаслідок російського артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання на передовій загинув журналіст телеканалу "Новий Чернігів", офіцер ЗСУ Богдан Заяць. Понад п’ять місяців рідні, друзі та колеги чекали на результат тесту ДНК, весь цей час захисник вважався зниклим безвісти.
З вересня 2023 року Богдан служив у лавах ЗСУ, був офіцером групи планування штабу аеромобільного батальйону. У лютому 24-го отримав поранення, а далі після операції, лікування та реабілітації знову повернувся в стрій. 

Богдан Заяць.  Фото: фейсбук-сторінка  телеканалу “Новий Чернігів”

21 червня загинув колишній звукорежисер “Суспільне Чернігів” Дмитро Горнов.  Дмитро загинув під час виконання бойового завдання на Сумському напрямку внаслідок атаки росіян керованою авіабомбою. 28 червня йому мав би виповнитися 31 рік. Як повідомляє “Суспільне Чернігів”, окрім роботи звукорежисером, Дмитро вів на “Українському Радіо Чернігів” власну передачу “Грати чи не грати?”, де розповідав про навчання дітей музики. Також він разом з колегами працював над створенням фільму “Битва за Чернігів”.


Військовий Дмитро Горнов. Фото із сімейного архіву Горнових / Суспільне

7 жовтня на харківському напрямку загинув оператор чернігівського телеканалу “Дитинець” Олександр Урванцев.  Під час блокади Чернігова він знімав наслідки російських ударів по місту. Завдяки їм на телеканалі з’явилася передача “Свідчення злочинів російських військ проти мирного населення Чернігівщини”. У вересні 2024 року Олександр добровільно долучився до лав ЗСУ та підписав контракт із Третьою окремою штурмовою бригадою.

Олександр Урванцев. Фото: Владислав Спешилов

Робота в блекаут 
З осені  2025 року повітряна тривога стала невід'ємним компонентом життя жителів області. Ворожі безпілотники більшу частину доби безперестанно кружляли та атакували об'єкти життєзабезпечення в області, що призводило до постійних відключень електроенергії. У цих умовах медійники області показали свою стійкість та здатність виробляти контент в найскладніших умовах. 
Так, 1 жовтня російські безпілотники  завдали удару по підстанції в Славутичі. Через це частина Чернігівської області, зокрема Чернігів, залишилася без електропостачання. Знеструмило і офіс “Суспільного Чернігів”. Тимчасово не було сигнал місцевого телеканалу та “Суспільне Культура” на Т2, мовлення Українського радіо. Попри відсутність сигналу редакція продовжила працювати та інформувати своїх читачів у соцмережах.
У коментарі регіональному представнику Інституту масової інформації Павлу Пущенку шеф-редактор Північно-східного хабу Суспільного та “Суспільне Чернігів” Андрій Тіток зазначив, що вже наступного ранку  медіа працювало  в штатному режимі завдяки потужному дизель-генератору.
“Коли сталося відключення електроенергії, ми його запустили й протягом 10 хвилин продовжили повноцінну роботу: інформування на сайті, в соцмережах та ввімкнення в загальнонаціональний ефір”, – розповів Тіток.
 
Свобода слова та права журналістів 
В умовах війни свобода слова, доступ до публічної інформації та права журналістів знаходяться на такому собі шпагаті між суспільним інтересом та обмеженнями національної безпеки. За роки повномасштабного вторгнення місцеві чиновники, подекуди, навчились справно використовувати воєнний стан для обмеження інформування медійників. На Чернігівщині хоча і не фіксується кричущих порушень прав медійників, окремі випадки не знаходять відповідного реагування з боку правоохоронців. 
Так, 3 листопада журналістка «Суспільного» в Прилуках Надія Мартишко заявила, що її не пустили до приміщення міської ради та про перешкоджання доступу до інформації. Інцидент стався під час спроби медійниці потрапити на зустріч жителів та голови громади Ольгою Попенко.
Журналістка викликала слідчо-оперативну групу, але, за її словами, правоохоронці довго вагалися та радилися телефоном щодо вирішення ситуації. Потрапити на захід вдалося лише через 40 хвилин після його початку. Вирішальним фактором стало втручання головного редактора «Суспільного Чернігів» Андрія Тітка, який зв'язався з начальником облуправління поліції.
Крім цього інциденту, журналістка скаржиться на нерівні умови роботи порівняно з комунальними медіа. Місцеві чиновники затягують надання коментарів для Суспільного та інших медіа, довго погоджуючи прості питання. 

Журналістку Суспільного Надію Мартишко не пускали  на зустріч жителів з головою громади. Скріншот: фейсбук-сторінка Надії Мартишко

Також у Чернігові під час засідання виконкому Чернігівської міської ради  10 листопада начальниця фінансового управління Чернігівської міської ради  Олена Лисенко не надала журналісту Чернігівської МедіаГрупи Сєргєю Карасю інформації про суми, які планують спрямувати на ключові видатки міського бюджету на 2025 рік. 
 “Навіщо вам це? Я не хочу озвучувати суми, які будуть спрямовувати на пальне. У нас воєнний стан. Я не називала суми, тому що я не хочу їх називати. Потім їх перекручують. Зараз йде спрямування саме на безпекову ситуацію, по безпековим напрямкам. Я не буду озвучувати суми”, — відповіла Олена Лисенко. 
У більшості випадків місцеві медійники не оскаржують ненадання інформації. Виключенням є ситуація між Суспільним Чернігів та Чернігівською  міською  військовою  адміністрацією. Начальник МВА Дмитро Брижинський відмовляється від спілкування і коментарів для “Суспільне Чернігів”, тому вони пишуть десятки інформаційних запитів. 
На один з таких запитів Чернігівська МВА відмовилася оприлюднити прізвища та імена своїх співробітників, тож, “Суспільне Чернігів” звернулося до уповноваженого Верховної Ради з прав людини.  Хоча і це не допомогло і МВА так і не оприлюднили прізвища. Втім, до суду Суспільне вже не зверталося. 
Як прояв тиску на медіа можна вважати і ситуацію з комунальним телеканалом “Новий Чернігів”. Ще у червні 2024 року начальник Чернігівської військової адміністрації Дмитро Брижинський ухвалив рішення про скорочення фінансування комунального телеканалу "Новий Чернігів" на 3,5 мільйона гривень. Свої дії він пояснив використанням комунального телебачення міською радою для власного піару та необхідністю переспрямувати кошти на потреби Збройних сил України.
У коментарі представнику ІМІ директорка телеканалу Наталія Левочко зазначила, що телеканал «Новий Чернігів» в 2025 році  існує фактично за рахунок власних коштів. З бюджетних коштів, передбачених цільовою програмою фінансування виділили з лише на телекомунікаційні послуги (Зеонбуд), а також частково на комунальні послуги. Водночас головні гарантовані статті витрат - зарплата та нарахування на неї - відсутні. 
“Це ставить під загрозу питання існування медіа громади. У прикордоному регіоні, в умовах воєнного стану та різкого скорочення ринку рекламних послуг забезпечити стабільне функціонування телеканалу без належного фінансування неможливо. Але попри ці виклики Телеканал "Новий Чернігів" продовжує працювати”, - заявила Наталія Левочко.
Бюджет Чернігова на 2026 рік поки не затверджений, тому яка буде ситуація з фінансуванням комунального телеканалу надалі невідомо.  

Старі журналістські справи - без зрушень 
В 2025 році безрезультатно тягнеться розслідування справи щодо перешкоджання роботи телеканалу “Дитинець”. Ще  30 березня 2023 року знімальній групі місцевого телеканалу “Дитинець” бізнесмен та екскандидат у депутати Сергій Берестовий зламав камеру та перешкоджав проводити знімання. І хоча чернігівська поліція одразу в день нападу відкрила кримінальне провадження за статтею “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”, після більш ніж двох з половиною років розслідування нікого не притягнули до відповідальності. У відповідь на запит чернігівського представника ІМІ в чернігівській поліції відповіли, що все ще розслідують цю справу. 
Загалом за 2025 рік поліція відкрила два провадження щодо перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, але вони були закриті “у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення”.

Про політичне і медійне протистояння  
У чернігівському медіапросторі і у 2025 році найактуальнішим залишається протистояння всередині міської влади між військовою адміністрацією та командою відстороненого міського голови Владислава Атрошенка на чолі з колишнім секретарем ради Олександром Ломако.
У чернігівських медіа головними виробниками маніпуляцій стали посадовці, що сваряться. Сторони шукають будь-яких приводів, щоб звинуватити одне одного в боротьбі за вплив на місцеві рішення та думку чернігівців. Односторонні та маніпулятивні публікації з’являються в лояльних до сторін медіа або підконтрольних соціальних мережах.
Нагадаємо, міську військову адміністрацію в Чернігові створили в лютому 2023 року. Це відбулося після відсторонення з посади міського голови Владислава Атрошенка за адміністративне правопорушення на підставі рішення Львівського апеляційного суду. Певний час міську раду очолював наступник Атрошенка, секретар ради Олександр Ломако. Начальником військової адміністрації, за поданням очільника Чернігівської ОВА В’ячеслава Чауса, призначили полковника запасу ЗСУ, командувача обороною Чернігова у 2022 році Дмитра Брижинського.
Відтоді триває протистояння між командою відстороненого голови та начальником міської військової адміністрації. Взаємна боротьба супроводжувалася судовими позовами та публічними звинуваченнями опонента в корупції, тиску, бездіяльності й блокуванні рішень. Гучні та часто агресивні заяви сторін з’являються в соцмережах, звідки їх “підхоплюють” окремі медіа.
Про досягнення 
Попри всі складнощі чернігівські медійники мали й досягнення. Так, команда “Суспільне Чернігів” отримала в 2025 році срібну кнопку від відеохостингу YouTube. Позначки в 100 тисяч підписників вони досягли ще в жовтні 2022 року. Зараз канал налічує 488 тисяч підписників, а медійники мріють про золоту кнопку, для якої необхідно мати  мільйон підписників. 

Колектив “Cуспільне Чернігів” зі срібною кнопкою YouTube. Фото “Суспільне Чернігів”

Ще одне досягнення - документальний фільм журналістки Суспільне Чернігів Аліни Коржинської “Грає оркестр Анатоліча” відзначили на престижному європейському конкурсі для регіональних мовників Prix CIRCOM Regional 2025. Фільм розповідає про зразковий дитячий духовий оркестр із Тупичева на Чернігівщині. Після деокупації Чернігівщини Олександр Барташ, якого діти звуть Анатоліч, організував безкоштовний гурток для дітей. Виступати поза межами села оркестр кличуть лише на поховання воїнів до Городні.

Про тенденції в медіа - моніторинг ІМІ 
Інститут масової інформації впродовж 2025 року провів серію досліджень медіасередовища. Зокрема дослідження показують тенденцію до зменшення кількості джинси та неналежно маркованої реклами у чернігівських онлайн-медіа. На це впливає два основних чинники. По-перше, норми Закону “Про медіа” – чернігівські сайти, які офіційно зареєструвалися в Нацраді телебачення та радіомовлення, почали маркувати рекламні матеріали відповідно до законодавства. По-друге, відсутність виборчого процесу в Україні в умовах воєнного стану, бо саме під час виборів різко зростає кількість політичної джинси в медіа.  
Також чернігівські онлайн-медіа дотримуються гендерного балансу у своїх матеріалах  Зокрема, за результатами дослідження, кількість експертів в матеріалах становить 57%, а експерток – 43%. Найчастіше жінки були представлені в ролі експерток у тематиці культури, медицини та соціальної сфери, а чоловіки – у сферах війни та політики. Своєю чергою, кількість героїнь новинних матеріалів становить лише 24%, тоді як героїв – 76%. Жінки переважають як героїні новин у темах місцевої політики, охорони здоров’я та медицини, соціальної сфери та спорту. Чоловіки як герої новин домінують у сферах кримінальної хроніки та  війни.

Презентація моніторингу ІМІ. Фото Світлани Білоус

Більш глибоко тему фейків та маніпуляцій в чернігівських медіа останні чотири місяці 2025 року досліджував проєкт Infocrime Чернігів, який реалізується за підтримки ІМІ та CzechAid. Моніторинг охоплював 10 регіональних інформаційних майданчиків - п’ять сайтів та п’ять телеграм-каналів. Результати щотижнево оприлюднювались  на сайті Pechera.info.


Приклад маніпуляцій в місцевих медіа та телеграм каналах. Скріншот з сайту Pechera.info 

За чотири місяці було зафіксовано 872 маніпулятивних матеріали та 19 фейкових. Головними джерелами маніпуляцій і фейків стали місцеві телеграм-канали. А ключовими тенденціями є маніпуляції з емоційними оцінками в текстах та заголовках, прихована реклама інших каналів, політична та комерційна  джинса. 
Водночас, на відміну від багатьох прикордонних регіонів, на чернігівських інформаційних майданчиках майже немає проросійських вкидів чи дезінформації.
Також ІМІ досліджував чернігівський медійний YouTube, який виділяється якісною  документалістикою  та гіперлокальним контентом. Водночас чернігівський YouTube не можна назвати флагманом в інформуванні та впливу на суспільно-політичну ситуацію. Це радше допоміжний інструмент, майданчик для розміщення відеоконтенту, як частина ширшої стратегії місцевих медіа.  

Підтримка медійників під час війни – Медіабаза Чернігів 
У листопаді 2022 року в Чернігові, як і в десяти інших регіонах України, за підтримки Інституту масової інформації розпочала роботу Медіабаза Чернігів як центр підтримки місцевих журналістів для роботи в умовах воєнного стану. 
У 2025 році чернігівський  хаб продовжив підтримувати медійників, зокрема,  через організацію тренінгів з домедичної допомоги, відновлення психоемоційного стану, роботи з інструментами ШІ, мобільної відеозйомки та правової допомоги. 

Член Нацради Олександр Бурмагін на Медіабазі Чернігів. Фото Павла Пущенка

Також завдяки діяльності Медіабази редакції змогли отримувати захисне обладнання для виїзду в прифронтові громади – каски, бронежилети, тактичні аптечки.  
А в умовах частих блекаутів медійний хаб залишався “пунктом незламності” для журналістів - завжди зі світлом, кавою та теплом. 

Павло Пущенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Чернігівській області