Без вагань долучився до лав ЗСУ: історія воїна з Чернігівщини

25.11.2024   17:39 — Агенцiя

Іван - родом з Новгород-Сіверщини, яка на початку повномасштабної війни була в оточенні росіян.

Після звільнення Чернігівщини від окупантів чоловік без вагань долучився до лав ЗС України, тож самостійно прибув до місцевого ТЦК та СП, а далі - вибув до навчального центру на підготовку. Свій бойовий шлях Іван розпочав на посаді сапера 48-ї Кам'янець-Подільської інженерної бригади:

У 2022 році ми спочатку вирушили у Гуляйполе, що на Запоріжжі. Далі - Пологівський район та Оріхове, а також Кліщіївка й Бахмут. Крім того, разом з гірсько-штурмовою бригадою тримали Соледар. Найгарячіше було, звичайно, на Бахмутському напрямку, а також у Кліщіївці. Там по нас працював танк, а у Бахмуті - і фосфором травили, і щоночі КАБи кидали.
Найбільше воїну запамʼятався бій у Берестове, що під Соледаром:

Того разу наші позиції викрили й почали "крити" то мінометами, то ПТУРом, а потім ще й з посадки почали виходити росіяни... Після цього бою кожен сапер мого підрозділу почав носити з собою не менше 9 магазинів.
Після останньої з численних контузій у воїна почався тремор рук, а подальше виконання бойових завдань на посаді сапера стало неможливим. Нині  Іван продовжує проходити службу, тепер вже - у ТЦК та СП Чернігова. Окрім виходів на бойові чергування Захисник ділиться набутим у боях досвідом з побратимами та зізнається, якби міг - хотів би й надалі продовжувати службу у бойовому підрозділі, щоб пліч-о-пліч звільняти Україну від окупантів:

Якби у мене не було обмежень - я б залишився у себе в підрозділі. Після реабілітації ще кілька разів пробував виїжджати на бойові позиції, але коли почав встановлювати ОЗМ, а в цій справі треба бути максимально обережним - вкотре почався тремор рук. Хлопці мене, звичайно, підмінили... Не дивлячись на це, на позиції я виїздив до останнього, хоч міни вже не встановлював, але все одно їх носив.

Чернігівський обласний ТЦК та СП