«В основі моєї мотивації – бажання захистити від агресора і свою сім’ю, і всю країну», – боєць батальйону «Стрілецький» поліції Чернігівщини Андрій

25.10.2024   10:01 — Агенцiя

Життя Андрія пов’язане з правоохоронним органами ще зі строкової служби у війську, а воює він вже 10 років – відколи росія розпочала свою агресію в Криму та на Донбасі. Перший бойовий досвід він здобув восени 2014 року у складі добровольчого підрозділу «Чернігів», а нині служить у батальйоні поліції Чернігівщини «Стрілецький».

– Я родом з міста Сновськ на Чернігівщині, неподалік від кордону з агресором. Але життя склалося так, що чимало його епізодів пов’язано з Донбасом. Саме у Донецьку я проходив у 2012-2013 роках строкову службу у внутрішніх військах МВС України. Саме там визріло бажання після демобілізації піти працювати в правоохоронні органи, – пригадує Андрій.

Ця мрія здійснилася, проте трохи інакше, ніж наш колега собі уявляв. Щойно він звільнився у запас – розпочалася Революція Гідності, на яку росія відразу відповіла спочатку гібридною агресією. Для відсічі ворога в Україні утворилося чимало добровольчих батальйонів. До одного з них – батальйону міліції особливого призначення «Чернігів» – охоче вступив Андрій. Після нетривалого, але дуже змістовного та інтенсивного навчання Андрій у 2014 року потрапив на Донбас знову, вже як захисник суверенітету і територіальної цілісності України.

– Доля закидала у Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Станицю Луганську. Саме там прийняв свій перший бій з росіянами та їхніми пособниками з місцевих. Там познайомився зі своїм нинішнім командиром батальйону: він був старшим на передовому блокпості, куди мене з кількома побратимами направили на підсилення. Там же, у Станиці, пережив першу втрату товаришів, які загинули у бою з російськими терористами, – розповідає Андрій.

Нова фаза російсько-української війни – повномасштабне вторгнення військ агресора – також застала поліцейського на Донеччині, у Маріуполі. Там Андрій ніс службу у тривалому відрядженні, разом з іншими бійцями роти патрульної служби поліції особливого призначення «Чернігів». Після кількох днів участі в обороні міста, пліч-о-пліч з бійцями «Азову», чернігівський підрозділ перевели в інше місце. Поліцейські допомагали обороняти Попасну та Рубіжне, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Золоте, Бахмут. Згодом їх повернули на Чернігівщину, обороняти прикордоння, де вони несли службу ще понад рік. А зі створенням батальйону поліції «Стрілецький» на Чернігівщини Андрій та його побратими стали до лав цього підрозділу.

– Не сприймаю закиду, який досить часто чую – мовляв, «поліція не воює». Як це? Так кажуть тільки диванні експерти, які самі фронту не бачили, бо інакше обов’язково там би з нами перетнулися і нищили ворога разом. Чи то зі штурмовою бригадою Нацполіції «Лють», чи з численними поліцейськими бойовими полками, чи зі стрілецькими батальйонами поліції, як-от у нас. Поліція воює, і дуже добре воює! І наша спільна Перемога неодмінно настане!

Відділ комунікації поліції Чернігівської області