Другий Святвечір або “Голодна кутя”: історія свята, заборони та традиції

17.01.2021   15:42 — Агенцiя

Другий Святий вечір – це надвечір’я перед завершальним святом різдвяно-новорічного циклу — Водохрещем.

Християни щорічно його відзначають ввечері 18 січня, щоб вшанувати Богоявлення та Хрещення Господнє. Цей Святвечір в народі також має назву “Голодна кутя”, адже протягом усього дня не можна вживати їжу аж поки не освятиться вода у храмі.

Сьогодні ми вам розповімо, звідки до нас прийшло це свято, що заборонено робити та яких звичаїв дотримуються у різних регіонах України під час Другого Святого вечора.

Історія свята

Як і більшість українських свят, Голодна кутя бере свій початок ще з дохристиянських часів. З того часу залишилось чимало ритуалів, які не пов’язані з Хрещенням Ісуса, а спрямовані на подолання злих духів зими. Наприклад, спалення “теплого” дідуха або розбивання глечиків з кутею та узваром (“Кутя, геть з покуття, узвар, геть на базар”). Згадка про вигнання куті сягає ще козацьких часів. Коли козаки повертались з війни на Голодну кутю, то з рушницями гасали й виганяли кутю разом зі злими духами.

Однак зараз Другий Святвечір пов’язаний з Хрещенням Христа у ріці Йордан та появою Святого Духа, що зійшов на Ісуса у вигляді голуба. Голодна кутя знаменує собою одноденний піст перед прийняттям Святого Духа у наші серця. Найважливішим обрядом свята стало освячення води у храмі та Свята вечеря, на яку готують виключно пісні страви.

Заборони Другого Святвечора

На Другий Святвечір християнам заборонено вживати їжу протягом усього дня. Однак, крім цього, є ще ряд речей, які заборонено робити на Голодну кутю:

1. У цей день заборонено прати будь-які речі. Це пов’язано з тим, що раніше господині полоскали білизну у ріці. Саме на Голодну Кутю вода у річці ставала свяченою, як і будь-яка вода у домі чи надворі.
2. Не можна лаятися з родиною та близькими людьми. Якщо в домі на Святий вечір будуть пролиті сльози, то варто чекати нещастя на весь рік.
3. На Другий Святий вечір заборонено запрошувати померлих до столу. На перший Святвечір на стіл кладуть додаткове столове приладдя для тих, хто вже помер, а також дмухають своє місце, щоб не сісти на гостя з потойбіччя. На Голодну кутю цього робити не можна, щоб померлі не залишались на весь рік і не шкодили живим.
4. Також не можна класти ложку на стіл, не закінчивши вечері, і вставати з-за столу раніше за інших членів родини. Якщо порушити заборону, то весь рік проведете далеко від дому і ніяк не знайдете собі місця в цьому світі.

Особливості святкування у різних регіонах

На Поділлі перед Святим вечором батько бере освячену воду і кропить нею всю рідню, оселю і навіть худобу. Вода, освячена під час вечірньої служби, за повір’ям, має навіть більшу силу, ніж Йорданська. З цієї води перед Святою вечерею жінки замішують тісто на вареники.

На Наддніпрянщині батько також освячує оселю, але не звичайним кропилом з соломи, а особливим – з васильків. Протягом кроплення діти ходять за батьком, а старший син малює на дверях і вікнах хрест крейдою, щоб захиститись від нечистої сили.

На Галичині яскравим звичаєм є щедрування. Поки по всій Україні щедрують під час Щедрого вечора, на Галичині – під час Голодної куті. Також традиційно перед вечерею уся родина молиться перед образом і лише після цього сідає за стіл.

На Київщині цікавою традицією є “розмова” з худобою. Вважається, що тварини на Святвечір можуть говорити, однак слухати їх не можна – лише розмовляти під час годівлі й дякувати за добру роботу в цьому році.

Другий Святвечір увібрав у себе багатовікові звичаї й традиції українського народу та став одним з найочікуваніших свят різдвяного циклу. Голодна Кутя та Водохреща завершують святковий період, в ці дні востаннє звучать щедрівки та колядки, а люди потроху повертаються до звичайних домашніх справ.

джерело