3 липня - День пам'яті князя Святослава
3 липня - день славлення князя Святослава Ігоревича (близько 942 -972). У слов'ян в цей день було прийнято проводити ритуальні поєдинки, військові посвяти і славити Перуна.
календар
Російський історик Н. М. Карамзін назвав його «Олександром (Македонським) нашої давньої історії». За словами академіка Б. А. Рибакова: «Походи Святослава 965-968 років являють собою як би єдиний шабельний удар, прокреслити на мапі Європи широке півколо від Середнього Поволжя до Каспію і далі по Північному Кавказу і Причорномор'я до балканських земель Візантії».
Святослав, Великий князь Київський, — син Ігоря і Ольги, значною мірою що правила при сині державою (до своєї смерті в 969 році ), оскільки князь увесь час проводив у військових походах. У 964-66 роках Святослав здійснив перший самостійний великий похід: звільнення в'ятичів від влади хазар і підпорядкування їх Києву. Потім пішли походи на Волгу та Північний Кавказ, розгром Хозарського каганату.
У 967 або 968 роках, використовуючи пропозицію Візантії, яка прагнула послабити своїх сусідів Русь і Болгарію, зіштовхнувши їх один з одним, князь Святослав вторгся до Болгарії і влаштувався в гирлі Дунаю, в Переяславці. Візантійський уряд, щоб перешкодити затвердженню Святослава в Болгарії, послало до Києва печенігів. Він повернувся на захист столиці, але, відбивши печенігів, знову прийшов до Болгарії.
Близько 971 року Святослав в союзі з болгарами і угорцями почав воювати з Візантією. Після бою з переважаючим за чисельністю візантійським військом у Великого Преслава і Доростола, витримавши зі своїм військом тримісячну облогу, Святослав Ігорович уклав в 971 році світ з Візантією. На зворотному шляху до Києва князь Святослав у дніпровських порогів загинув у бою з печенігами, яких візантійський уряд попередило про його повернення.
Святослав увійшов в історію Стародавньої Русі, як яскравий приклад військової доблесті. Його промову перед останнім вирішальним боєм з візантійцями під Доростолом - свідчення високого розуміння значення військової честі в давньоруському суспільстві: «Не посоромимо Землі Руської, ляжемо тут кістьми. Мертві сорому не мають. Якщо побіжимо, осоромимо себе. Станом само міцно. Якщо моя голова ляже, промишляйте про себе». Дружинники йому відповідали: «Де твоя голова ляже, там і ми свої голови складемо».
На відміну від своїх попередників, зберігали скандинавські традиції, Святослав був першим слов'янським російським князем.
Останні новини Чернігівщини
Просив неправомірну вигоду за непроведення перевірок ДАБІ – посадовця засуджено до 5 років за ґратами 17:48
За публічного обвинувачення прокурорів Чернігівської обласної прокуратури визнано винним колишнього начальника відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області у проханні та одержанні неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище (ч. 3 ст. 368 КК України).
За працевлаштування молоді можна отримати компенсацію 17:26
Служба зайнятості допомагає молоді зробити перші кроки в кар’єрі, а роботодавцям — отримати фінансову підтримку за працевлаштування молодих спеціалістів.
Рятувальники Чернігівщини 100 разів залучалися до ліквідації пожеж та проведення інших невідкладних робіт 17:05
Упродовж минулого тижня (з 27 жовтня по 03 листопада 2025 року) вогнеборці ліквідували 43 пожежі, з яких: 24 - у житловому секторі, 7 - на об’єктах, 5 – на транспорті, 4 - у природних екологічних системах та 3 - інші.
“RetroHits” — енергія добра крізь час 16:34
Найяскравіша музика минулих десятиліть 1-го листопада 2025 року звучала зі сцени Чернігівського обласного філармонійного центру. Солісти філармонійного центру представили глядачам наповнені драйвом, емоціями та неповторною атмосферою популярні пісні 80-90 років у програмі “RetroHits”.
Співпраця з роботодавцями триває 16:10
«Зустрічаємося з роботодавцями, щоб не лише чути потреби бізнесу, а й діяти разом — оперативно та ефективно задля розвитку підприємств та працевлаштування людей». Про це сказала директорка Чернігівського обласного центру зайнятості Людмила Ключник під час робочого візиту до Ніжина.
© 2005-2025