14 березня - День українського добровольця

14.03.2020   08:51 — Агенцiя

Хоч це Свято і є новим для національного календаря України, проте явище, якому воно присвячено, споконвіку супроводжує дружній український народ. Яскрава національна риса, благословення і традиція українського народу - бути небайдужим до свого сьогодення та майбуття, до долі своїх дітей, честі і пам’яті своїх славних батьків.

календар

Череда сучасних подій, які підштовхнули офіційні державні структури до створення цього Дня, ще далека від завершення. Вони мали свій початок з глибокої підготовки "братнім" північним сусідом чергової агресії і окупації українських земель. "Робота", яку він провів у цьому напрямку була майже успішною. З кінця 2013 року і особливо з 20-х чисел лютого 2014 року це вже було неможливо приховати. Почалася окупація Кримського півострова.

Офіційна державна машина демократичної України, яка ще не оговталася від системної кризи кремлівських резидентів, як втім і широке міжнародне співтовариство, відчула справжній шок. Да і держава агресор знаходилася в числі "гарантів" суверенітету і територіальної цілісності України.

Часу на повноцінну офіційну координацію для повномасштабної протидії цій агресії просто не було, тим більш агресор став шантажувати світове співтовариство нанесенням ядерних ударів по території Європи та України. У цей, один з найскладніших для країни і світу моментів історії, Україні першими на допомогу прийшли саме прості українські добровольці.

У пояснювальній записці до Постанови Верховної Ради України № 4261 «Про встановлення Дня українського добровольця» повідомляється, що саме в цей день - 14 березеня 2014 року на полігоні в Нових Петрівцях вже більше 500 бійців самооборони Майдану (Народного Віче) почали підготовку до участі в боротьбі за суверенітет і територіальну цілісність України.

Військовими патріотами України по всій країні в найкоротщі терміни відкривалися буквально імпровізовані, життєво необхідні для збереження держави Україна підготовчі навчальні центри, створювалися величезні черги в військкомати, приводилася в бойову готовність техніка, налагоджувалися шляхи постачання і т.і. Саме добровольці першими виступили проти агресора, зіткнувшись з російськими силами ССО, ГРУ і ФСБ лицем до лиця.

Агресор став стрімко втрачати ініціативу, а захоплені населені пункти східної України стали звільнятися від загарбника. Це дало необхідний час нашим доблесним українським військовим частинам і державі організувати ефективну систему і лінію оборони від регулярної російської армії на лінії кримського перешийка і більш ніж 400 кілометрів східних кордонів, через які і почалося криваве військове вторгнення. Агресор був зупинений, захопивши тільки частину донецької та луганської областей.