У Новгород-сіверському районі відроджено Мад'ярське джерело

31.08.2012   13:53 — Агенцiя

Чого варта тільки красуня-Десна блакитні хвилі якої закохають в себе кожного, хто хоч раз побачить її. Влітку багато відпочивальників та туристів влаштовують подорожі по Десні на плотах, байдарках, тощо.

А чи знають вони, що в Новгород-Сіверському районі розташовано чимало природних водних джерел? Вони вражають своєю смачною водою, мальовничими краєвидами навколо та затишними куточками для відпочинку. Особливої уваги заслуговує джерело, що розташоване біля с. Стахорщина Новгород-Сіверського району.

Гарне місце для відпочинку, що й казати! Чудова природа, чисте насичене ароматом живиці та різнотрав’ям повітря. Погляду мандрівника відкривається чудова картина: широка долина, по якій, звиваючись змійкою, протікає невеличка Безіменна річечка (в селі її називають Мадярська або ж Кринична), а навкруги, на високих пагорбах, ліси і ліси. По праву це місце можна назвати Поліськими Карпатами. А найбільш вражаючим є джерело: прозора кришталево чиста вода, в якій відображається височінь голубого неба. В селі це місце називають мадярської криницею. Чому ж мадярська? Та тому, що першим, хто оселився поряд з криницею, був чоловік, який, перебуваючи на війні 1812 року, потрапив у полон до мадяр, а після полону повернувся у Стахорщину і отримав від односельців прізвисько Мадяр. З тих часів джерело почали називати Мадярським.

Вода била великим, дужим ключем, що з гуркотом виривався назовні. Криниця ця вважалася святою, а вода в ній цілющою. Щорічно біля криниці проходили великі пишні ярмарки. Сюди з’їздилися на торги люди з сусідніх сіл, збиралася молодь на гуляння. В переливну середу на Маковія та Водохреще тут святили воду, про що свідчить письмовий документ Семенова В.П. від 1905 року.

Старожили села розповідають про джерело чудову легенду. Нібито, як тільки вечірня зоря торкалась криничної води, з неї виходила дівчина дивовижної вроди, сідала на цямрині і в зоряному небі розчісувала гребінцем своє золоте волосся і співала. Ця тиха, чарівна пісня заколихувала, зачаровувала тих, кому відкривалося це диво. Ким була ця дівчина, ніхто напевно не знає. Одні розповідали, що це сама криниця, інші, що це – одинока русалка. Та хто б то не був, він був дійсно чарівником, бо вода в цій криниці справді зцілювала людей.
Та жив у селі один чоловік, який дуже хотів побачити дівчину-криницю, але через свою злість, жадібність, заздрість не міг. Задумав він помститися їй за те, що вона йому не показується. Одного разу він зібрав свою бруднющю білизну і подався вночі до криниці прати її.

Наступного вечора замість чарівної пісні люди почули страшний гуркіт. То обурена наругою над собою дівчина-криниця шубовснула у воду і зникла. Довго ще було чути цей стогін, що лунав з-під землі. Дівчина-криниця блукала, шукаючи собі нове місце, подалі від людей. Пішла вона назавжди, та не залишила людей без води. На її місці залишилося невелике джерело, яке і досі напуває людей прохолодною цілющою водою.
Проте з часом пагорби навколо джерела втратили свої стрункі форми, місця навколо заросли чагарниками і джерело почало поступово втрачати свою минулу силу.

Після звернення місцевих жителів до Деснянського басейнового управління водних ресурсів, спеціалісти якого вже майже 10 років займаються відродженням природних водних джерел, справа зрушила з місця. І наприкінці літа біля джерела з’явились працівники Сосницького міжрайонного управління водного господарства – професіонали своєї справи, які відродили вже не одне втрачене джерело. Робота закипіла. Почали з благоустрою навколишньої території: прибрали сміття, повикошували траву, повирубували чагарники, надали нової форми пагорбам, що оточують джерело. Біля джерела встановили бесідку для відпочинку та водоохоронний знак, на якому зазначені показники якості та хімічний склад води, обгородили новостворене місце для відпочинку парканом з лози ліщини.

Символічно, що урочисте відкриття облаштованого джерела співпало з Храмовим святом в Стахорщині. 28 серпня, на свято Успення пресвятої Богородиці, до джерела зійшлося мало не півсела. Церемонію освячення води провів отець Ілля. Всі присутні дякували водогосподарникам за те, що подарували їхньому селу таке чудове місце для відпочинку та можливість побути наодинці з природою.
Слід зазначити, що Деснянське басейнове управління водних ресурсів відродило понад 90 джерел, що знаходяться майже у всіх районах Чернігівської області, з них 3 в Новгород-Сіверському районі.

Вода – основа життя на Землі, вона дає життя всьому живому у світі. Якщо житиме жива вода, тоді й земля буде у квіті.

Н.Мишко, інженер-гідротехнік Деснянського БУВР
За дослідженнями краєзнавчо-природничого гуртка Стахорщинської школи