Меняни вже заплели коси Cонцю

28.02.2017   13:23 — Агенцiя

Дружно і весело прогнали зиму на святі «Зустріч весни», ініційованому головою районної ради Олександром Мисником, що відбулося на місцевому стадіоні.

Задум Олександра Петровича підтримали народний депутат Вaлерій Дaвиденко, місцеві підприємці, територіальні громади району.  Отож дійство було різноплановим і веселим.

Аматорські колективи додавалипубліці настрою жартівливими піснями й запальними танцями, ігри й конкурси відволікали дорослих і дітвору від мінусової температури, гарячі млинці, куліш і чай зігрівали тіло й душу, а лотерея кожному дарувала надію на супер-приз.

«СВІТИ СОНЦЕ ВЕСЕЛІШЕ!»

Років з п'ятнадцять у Мені так урочисто не відзначали Масляну, не стрічали гуртом весну. Отож вітальні слова Вaлерія Дaвиденка,якому довірили офіційно відкрити свято, про відродження народних традицій меняни й гості схвалили заповзятими оплесками.

Жителі міста, дальніх і ближніх сіл йшли та їхали родинами, з друзями, колегами, сусідами. На стадіоні зібралися всі, хто любить веселощі й сміх, смаколики й розваги.

- Свято гарне, як ніколи. Люди давно так не веселилися. Ми усією родиною тут – батьки, чоловік, я і син, - розповідала Людмила Велігодська. – Синові сподобався куліш. Дома я такого не варю – з пшоном і підребринкою, наваристий і запашний.

Чиста тарілка Дмитрика засвідчує, що страва хлопчині справді сподобалась.

Черги – за глінтвейном, чаєм, млинцями й варениками, всілякою смажениною і печениною, салом і ковбасами.Величківські куховарки прибули на свято із пересувною піччю. Завідувачка клубом Віра Падалка не встигала на всіх охочих напекти млинців, а бібліотекар Ольга Горбач - частувати.

Золоті, мов сонце, млинці були й у Синявських кулінарок із клубу «Господарочка».  Мала нагоду поспілкуватися з його Президентом – пенсіонеркою Зінаїдою Рубан.
- З борошна другого сорту печемо, на дріжджах і воді замішуємо. - Гречаного борошна не знайшли цього разу, але людям наші млинці смакують.

Млинці смажилися, куліш булькав, сало шкварчало, народ чаркувався. Тим часом дівчина-весна з імпровізованої сцени закликала весноньку й наказувала сонечку світити веселіше. Хоча довкола красуні вихором танцювали сніжинки. Зима ще впиралася зо останніх сил, але  опудало (таке, по – моєму симпатичне) намагалися смикати хлопчаки. Згодом - як фінальний акорд дійства - воноспалахне очисним вогнем.

Публіка веселилася, малеча каталася на санчатах, запряжених у трійку коней. Стадіон гудів, мов вулик. Юнки заплітали з барвистих стрічок-«променів» коси сонцю. Сміливці стрибали через скакалку, що швидко вертілася в дужих чоловічих руках. Наталія і Олег таки застрибали приз – шампанське і цукерки.

Попри веселощі всі потайки чекали розіграшу призів.

ХОЛОДИЛЬНИК – ДЛЯ ОНУКІВ

Доки самодіяльні аматори виспівували про нерозумну Галю, котра поїхали з козаками, про хлопців, що розпрягали коней, про дядька Яшу, народ тягнувся до гаманців і продовжував купувати лотереї. Купа призів вабила і малечу (особливо ж великі торти), і їх батьків. Загалом  було куплено аж 1898 квитків. Зібрано на лікування маленького менянина Сашка Бабича майже 19 тисяч гривень.

Авторка цих рядків приїхала на свято з надією виграти порося. Та не було такого дива серед призів. Були живий баранець, селфі–палки, планшети, флешки, праски, чайники… Місцеві підприємці Володимир Булавка (очільник районної організації партії «Наш край»), Володимир Литвиненко, Анатолій Паршин, Сергій Євус, Віктор Скиба, Анатолій Скиба і Михайло  Хамула стали фінансовими спонсорами свята.

- Люди хотіли свята, і ми не поскупилися, – коротко скаже Володимир Булавка, коли спіймаю на хвилинку в гурті менян.

Діанка Первакова аж світилася, пригортаючи планшет. Один квиточок придбала – і фортуна посміхнулася. Дівчинку відразу оточили допитливі дітлахи.

Медсестра Менської ЦРЛ Марія Плясунова, вже знайома мені по шоу «Кохання з першого погляду», виграла великий торт і поспішала, щоб поділитися ним із друзями.

- Ми з чоловіком Сергієм купили аж десять лотерей,- зізналася вчителька із села  Куковичі Тамара Рогова. – Звісно, новенька праска в домі буде не зайва. Але купували квитки не задля призів – хотіли підтримати хвору дитину.
 
Щирим прагненням прилучитися до порятунку Сашка керувалися й  інші учасники дійства.  Вaлерій Дaвиденко придбані лотереї подарував Наталі Ільченко та Оксані Носенко. Мабуть, за спечені жінками  смачненькі млинці -  з димком, з пилу – жару.

-Як не радіти? – дивується Олена Мироненко. – Тепер і я маю  великий персональний планшет.

Менянці Тетяні Чичкан пощастило найбільше- саме вона виграла двохкамерний холодильник, що муляв око  власників лотерейних квитків.
 
-Трохи щаслива, бо завжди виграю, - не таїть радості Тетяна Іванівна. –Думала, що хоч маленьке щось та буде моє. Аж тут – холодильник. Подарую дочці Юлії й онукам. Двійко хлопчиків у неї.
«Везучу» лотерею  витягав  онук Владислав Нагорний. Правда, хлопчина мріяв про планшет. Відтак був трохи розчарований, хоча радів за бабусю щиро. Коли ж зрозумів, що виграш стоятиме на їхній кухні – повеселішав. Втішений і зять Валерій, якому треба цінний виграш доставити додому.

Свято скінчилося, а враження вируватимуть довго.  У Прощену неділю меняни серцем сприймали вітання – побажання миру й доброго здоровя від народного обранця, від очільників району. Зичили гараздів одне одному й перепрошували за ймовірні провини. Весна настане за календарем, а душевний спокій – від любові до ближнього й готовності громадою зарадити чужій біді.

Ольга Чернякова.
Фото автора