Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського мандрує Полтавщиною

20.06.2013   07:40 — Агенцiя

Чернігівський історичний музей імені В.В. Тарновського продовжує свій проект “Мандруючий музей”. 15–16 червня 2013 року музейні співробітники побували на Полтавщині. Нас гостинно приймали колеги – колектив Полтавського краєзнавчого музею на чолі з його директором Катериною Фесик, якій принагідно висловлюємо щиру вдячність.

Мандри забезпечувала профспілкова організація музею, яка, до речі, отримує належні їй 0,3%, та подорожуючі. Поїздка здійснювалася автобусом, тому, долаючи чималі відстані, мандрівники мусили набиратися терпіння.

Метою “Музейних мандрів” є ознайомлення з музеями, пам’ятками архітектури, обмін досвідом та здобутками. І цього разу чернігівці насолодилися чудовою колекцією Полтавського краєзнавчого музею, розташованого в чарівному за своєю красою будинку. Нині колектив працює над повною реекспозицією, тож наступного разу ми зможемо заново відкрити для себе цей музей.

У суботній програмі гостин були Музей-садиба Івана Котляревського та Історико-культурний заповідник “Поле Полтавської битви”, Сампсоніївська церква та Хрестовоздвиженський монастир.

Саме на території монастиря у 1890 році була похована Єлизавета Іванівна Милорадович, без перебільшення видатна громадська діячка, одна із засновників Наукового товариства імені Шевченка у Львові, життя, діяльність та коріння якої тісно пов’язані з Чернігівщиною. Свого часу Чернігівським історичним музеєм імені В.В. Тарновського були видані листи Є.І. Милорадович до Г.О. Милорадовича “До тебе прихильна, дарма, що кавалергард”. Дивом вціліла лише частина надгробка Є.І. Милорадович після руйнувань часів радянської доби.

Переночувавши в готелі “Алмаз”, зранку ми вирушили мандрувати Полтавщиною. Цього недільного і дуже спекотного дня побували в Національному музеї українського гончарства в Опішному, де оглянули експозицію просто неба, Музей мистецької родини Кричевських, Садибу родини Пошивайлів та Садибу Леоніда Сморжа.

Після цього був переїзд до Диканьки, де, на жаль, не вдалося потрапити до Миколаївської церкви, яка пов’язана із близькими чернігівцям Лазарем Барановичем та родиною Кочубеїв, бо, попри попередню домовленість, її двері були зачинені.

В Диканьці ми розпрощалися з нашим екскурсоводом – старшим науковим співробітником Полтавського краєзнавчого музею Наталією Кузьменко, яка два дні була з нами. Мандрівники Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського вдячні їй за цікаві та змістовні екскурси в різні періоди історії Полтавщини.

Останнім пунктом подорожі стало село Гоголеве та Національний музей-заповідник М.В. Гоголя.

Повернення додому відбувалося під громовиці. Автобус пробирався між двома потужними грозовими фронтами, інколи обганяючи їх, інколи підставляючи рясним потокам дощу свою спину та боки.

Подорож вийшла чудовою, а проект Чернігівського історичного музею імені В.В.Тарновського “Мандруючий музей” триватиме й надалі.

Лаєвський Сергій