У Чернігові проведено круглий стіл "Пам’ять народу неубієнна. До 79-х роковин Голодомору в Україні"
19 листопада у Чернігівському обласному історичному музеї імені Василя Тарновського проведено круглий стіл «Пам’ять народу неубієнна. До 79-х роковин Голодомору в Україні».
У Чернігові проведено круглий стіл "Пам’ять народу неубієнна. До 79-х роковин Голодомору в Україні"
Відкриваючи захід, директор музею Сергій Лаєвський привернув увагу до символічності місця його проведення – в експозиційному залі, присвяченому саме цій сумній тематиці.
Тамара Демченко, доцент Інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, кандидат історичних наук, зробила огляд досліджень про Голодомор і оцінки цієї гуманітарної катастрофи. У цьому контексті розповіла про Рафаля Лемкіна, науковця-правника єврейського походження, який був першим із фахівців міжнародного права, що визначив злочини сталінського режиму проти українців як геноцид та проаналізував геноцид в Україні в контексті міжнародної конвенції.
Ігор Соф’їн, заступник начальника управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації поінформував про обласні меморіальні заходи до Дня пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років. Зокрема, він офіційно запросив небайдужу громадськість взяти участь 24 листопада у м. Чернігові біля П’ятницької церкви у меморіальному заході (початок о 15:45 год.), учасники якого долучаться до загальноукраїнської хвилини мовчання та акції «Засвіти свічку пам’яті». У той же день обласний мітинг-реквієм за участі керівництва області проходитиме у м. Мена (початок о 9:45 год.) проводитиметься біля пам’ятного знаку жертвам Голодоморів (міський парк).
Віталій Огієнко, старший науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук, розповів про меморіальну топографію Голодомору в Україні на основі аналізу візуальних репрезентацій пам’ятників. Дослідник підкреслив, що Голодомор був одним із тих глобальних травматичних фактів в нашій історії, який закарбувався в пам’яті народу. Він наочно показав особливості відображення цієї трагедії в пам’ятниках і пам’ятних знаках в різних регіонах та областях країни. Вшанування жертв голодової катастрофи в монументальному мистецтві представлено різноманітними хрестами (стародавнє позначення Вічного Дерева Життя, стародавній знак (символ) життя, істини і спасіння, взятий стародавніми християнами (людьми хреста, людьми життя), зображеннями жінки (часто з дитиною), меморіальними дошками тощо. До речі, учасники круглого столу звернули увагу, що пам’ятні хрести Чернігівщини є найбільшими в Україні.
Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті наголосив, що пам’ять про Голодомор 1932—1933 рр. в Україні та інші подібні трагедії повинна постійно підтримуватися і збагачуватися конкретним знанням подій. Так, уявлення про кількість голодових жертв села Іванівка Чернігівського району відновлено істориком і краєзнавцем Сергієм Горобцем на основі дослідження документів, але майже не представлено у спогадах людей. Водночас із спогадів жителів Чернігова, Ніжина і Прилук та документальних джерел ми бачимо, що голодували і міста.
Організатор: Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського за сприяння Чернігівської облдержадміністрації та Українського інституту національної пам’яті.
Останні новини Чернігівщини
365 пожеж в природній екосистемі Чернігівщини з початку року: чому виникають та як запобігти 18:11
«До речі, це майже в два рази більше, ніж за аналогічний період минулого року (186 надзвичайних ситуацій), – повідомив на брифінгу в офіційному медіацентрі ОВА Олександр Бобро, заступник начальника Головного управління із запобігання надзвичайним ситуаціям ГУ ДСНС України в області. – 356 із них – суха трава та сміття на відкритих територіях, а 9 пожеж – це лісові масиви та насадження».
Бізнес, який постраждав під час ракетних ударів 17 квітня, може отримати грант на відновлення від МОМ 18:08
Міжнародна організація з міграції (МОМ) в рамках проєкту «Життєздатність+ Економічна інтеграція внутрішньо переміщених осіб та постраждалих від війни», що фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) через Банк розвитку KfW, допоможе чернігівським підприємцям.
На Чернігівщині до 11 років позбавлення волі засуджено двох російських військових, які катували та жорстоко поводились з цивільним 18:03
Поліція завершила досудове розслідування та скерували до суду провадження, щодо двох російських військовослужбовців, які 6 березня 2022 року затримали цивільного місцевого мешканця у селі Слобода Чернігівського району. Чоловіка тяжко побили та погрожували спалити живцем.
Майстер–клас для спортивної спільноти Чернігівщини від володаря першої олімпійської медалі на Чернігівщині Олександра Батюка 18:01
Цьогоріч виповнюється сорок років з часу проведення XIV Зимових Олімпійських ігор у місті Сараєво (на той час Соціалістична Федеративна Республіка Югославія). Тоді у далекому 1984 році на цих престижних міжнародних змаганнях наш земляк, відомий український лижник Олександр Батюк виборов срібло у складі команди з лижної естафети 4х10 км.
На Чернігівщині запрацювали одразу дев’ять поліцейських станцій 11:39
Сьогодні в Остерській ТГ та ще у восьми громадах області розпочали роботу нові поліцейські станції. Допомагати, дбати про безпеку і захищати місцевих мешканців відтепер будуть дев’ять поліцейських офіцерів громад.
© 2005-2024