Станіслав Прокопенко: "Збираюся перемогти чесно!"

14.09.2012   11:29 — Агенцiя

Я чудово розумію, що гасло, винесене у заголовок, може викликати у багатьох скептичне ставлення. Я очікував ці сумніви, і готовий розвіяти їх під час виборчої кампанії.

Станіслав Прокопенко

Я щиро налаштований на боротьбу програм, на дискусію навколо шляхів розвитку Чернігівщини, Полісся та України в цілому. Я готовий в чесній конкуренції доводити виборцям округу № 206, що буду найбільш гідним їх представником у Верховній Раді нового скликання.

Я доведу, що мої слова не розходяться з ділом, навіть коли мова йде про такі несумісні для декого поняття, як «чесність» та «вибори». Так само два з половиною роки тому, при моєму призначенні на посаду першого заступника голови Чернігівської обласної державної адміністрації, було чимало тих, хто багатозначно посміхався, коли я стверджував: «Висока посада несумісна з корупцією!»

Для цивілізованого світу, частиною якого ми прагнемо стати, це твердження - аксіома. Для сьогоднішньої України це - стратегічне завдання, без вирішення якого неможливий стабільний розвиток нашої держави. Для мене це стало теоремою, яку я доводив щодня протягом двох років перебування на посаді першого заступника голови Чернігівської ОДА.

У мене не було ані бізнесу, ані фінансових інтересів, ані нерухомості - приватної чи комерційної - коли я два роки тому був призначений на цю посаду. Нічого цього в мене немає і сьогодні. Мені нічим порадувати збирачів компромату, жовту пресу та інших шукачів «скелетів у шафі».

Зате мені є чим відзвітувати перед жителями Чернігівщини.

Логіка всіх моїх рішень, як першого віце-губернатора була проста:
- максимум бюджетних коштів мають розподілятися на низовому рівні;
- послуги соціальної сфери мають бути максимально наближені до тих, хто цього потребує;
- селянин та фермер мають бути захищені від монополізму як переробників, так і посередників.

І, в цілому, життя українського громадянина повинно, в результаті прийнятих чиновником рішень, ставати комфортнішим. Це – головний критерій правильності адміністративних рішень.
Діючи саме в цій логіці, ми передали сільським громадам кошти на обслуговування комунальних доріг, школам - на ремонт до початку навчального року. Саме в цій логіці ми відкриваємо нові відділення в лікарнях і відновлюємо дитячі табори відпочинку, сільські клуби та будинки культури. Саме в цій логіці ми домагалися підвищення закупівельної ціни на молоко у селян, - ведучи переговори з місцевими переробниками і, одночасно, направляючи настійні і економічно обґрунтовані звернення в Кабмін.

Заради зручності жителів Чернігівщини ми вже не перший рік будуємо дороги і реконструюємо мости, проводимо воду і газифікуємо віддалені населені пункти, зберегли Лікарню №4 на Шерстянці, облаштовуємо фельдшерські пункти і закуповуємо і шкільні автобуси для сільських шкіл.
І я особисто бачу, як багато можна зробити потрібного і корисного, якщо у своїй високій посаді бачити інструмент допомоги людям, а не механізм особистого збагачення.

Чому я йду до Верховної Ради?
Тому що, отримавши депутатський мандат, я зможу зробити для жителів Чернігівщини ще більше. Мій досвід роботи в адміністрації Чернігівської області свідчить: депресивний характер північних територій Чернігівщини може бути подоланий тільки в разі отримання ними статусу Зони пріоритетного розвитку. Такий статус передбачає пільгове оподаткування суб'єктів господарської діяльності та можливість одержання ними пільгових кредитів.

Також особливого статусу потребують сільськогосподарські землі Чернігівщини і Полісся в цілому.
Крім того, потребує серйозних законодавчих змінах бюджетна система України – в бік більш справедливого розподілу бюджетних коштів між Києвом і регіонами.

Скільки я даю передвиборчих обіцянок?
Рівно стільки, скільки можна виконати за 5 років депутатського терміну в ВР. Крім вищевикладеного, я буду домагатися прийняття законів про перше робоче місце для молоді і гарантії зайнятості для осіб передпенсійного віку, - саме ці дві категорії працівників найбільше потерпають від необґрунтованих звільнень і відмов у працевлаштуванні.

У медичній сфері буду домагатися перегляду принципів фінансування лікувальних закладів - від нинішнього бюрократичного «за кількістю ліжко-місць» до цивілізованого і логічного «за кількістю пацієнтів, що обслуговуються».

Школи, особливо в сільській місцевості, навпаки, не повинні фінансуватися за кількістю учнів, як це робиться зараз, – це шлях до знищення сільського вчителя і середньої освіти на селі. Фінансуватися повинна школа, як освітня одиниця.    

Крім того, я буду домагатися прийняття закону «Про гарантії доступності медичного обслуговування в сільській місцевості», яким буде передбачено обов'язковий рівень оснащеності сільських лікарень, поліклінік та фельдшерських пунктів засобами першої допомоги та транспортування хворих.
Я не прагну дати більше обіцянок, ніж мої конкуренти. Бо впевнений - виборець оцінює кандидатів не за кількістю обіцянок, а за здатністю їх виконувати.

PR