Як чернігівським громадам здобути “європейські” гроші

18.07.2017   11:51 — Агенцiя

В Україні діють десятки європейських програм підтримки реформ в Україні, які покликані наблизити країну не лише до виконання пунктів Угоди про Асоціацію, але, найперше, запровадити європейські стандарти, приклади, роботи, покращити матеріально-технічну базу місцевих муніципалітетів.

І якщо великі міста, в більшій чи меншій мірі, користуються такою нагодою залучити додаткові кошти, то новостворені об’єднані територіальні громади лише на початку цього шляху.
Саме питанню пошуку підтримки для своїх громад був присвячений круглий стіл “Вирішення актуальних проблем місцевих громад через залучення додаткових ресурсів”, який відбувся на почату липня в Чернігові зі ініціативою Чернігівського громадського комітету захисту прав людини.

Відкриваючи захід, керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Наталія Кулікова наголосила, що в рамках процесу децентралізації важливим аспектом розвитку територіальних громад є існування стратегічного плану громади, пріоритетних напрямків діяльності, існування “карти проблем” та механізмів їх вирішення. Для цього потрібно системно проводити моніторинг проблем для з’ясовування актуальних потреб громади. Оскільки донорські структури орієнтуються на наявність цих базових документів, приймаючи рішення про співпрацю .

Чернігівська область, на жаль, на сьогодні не є лідером в напрямку залучення грантових коштів та участі в міжнародних програмах.

Так Наталія Гудок, представник Департаменту економічного розвитку Чернігівської облдержадміністрації наголосила, що в Чернігівській області досвід участі місцевих громад в проектах розпочався ще з 2008 року за підтримки Програми розвитку ООН.
А загалом, за словами представниці адміністрації, обласна виконавча влада виступає беніфеціаром по трьох програмах міжнародної технічної допомоги.

Це програма ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”, це проект Європейського Союзу “Українська регіональна платформа громадських ініціатив”, що спрямована на підтримку громадських ініціатив на сільському рівні, виконавцем цієї програми в області є громадська організація МАРТ.

Також в місті Мене реалізовується проект ЄС по модернізації вуличного освітлення в рамках програми “Планів дій зі сталого енергетичного розвитку” в рамках угоди мерів. До речі, розмір фінансування (гранту) для Мени за цією програмою складає 500 000 євро.

Також Чернігівська область стала учасником проекту “Підвищення інвестиційної привабливості України та конкурентоспроможності регіонів” в рамках польської програми допомоги. Програма передбачає роботу за п’ятьма напрямками, зокрема, залучення іноземних інвестицій, стратегічне планування, допомога малому бізнесу.
Кіптівська ОТГ в 2017 році стала учасником великого проекту USAID “Підтримка аграрного та сільського розвитку”

Представник Офісу реформ при регіональному відділенні Асоціації міст України Микола Силенко вважає, що Чернігівщина не достатньо співпрацює з міжнародними фондами:
“У нас досить непогано працює ПРООН, по містам обласного значення працює НЕФКО, що видає кредити на енергоефективні проекти, є проекти з програмою енергоефективні міста – по місту Мена, але системна робота в цьому напряму не ведеться.”

За словами експерта, раніше в цьому напрямку працювали районі державні адміністрації. Але сьогодні кожна об’єднана громада повинна мати структурний підрозділ або фахівця яким міг би реалізовувати залучення інвестицій.

За приклад такої роботи Микола Силенко приводить місто обласного значення з Полтавської області Миргород. Там працює одночасно понад 10 міжнародних програм, таких як ПРООН, DESPRO, USAID, Європейський банк реконструкції та розвитку і так далі. Все завдяки тому що в місті працює потужний окремий структурний підрозділ з трьох осіб, який замається залученням проектних коштів. Паралельно вони ще встигають писати проектні заявки і на українські урядові програми подавати, такі, як Фонд регіонального розвитку та конкурси обласних проектів.

І хоча на сьогоднішній день на Чернігівщині на рівні невеликих міст реалізується всього кілька проектів за підтримки міжнародних фондів, Микола Силенко впевнений, що зі збільшенням кількості ОТГ та залученням більшої кількості фахівців до цієї роботи, ця співпраця буде поглиблюватись а кількість залучених донорів буде розширюватись.
В цьому контексті експерт закликає керівників ОТГ звертати увагу не лише на грантові міжнародні структури, але й на міжнародні кредитні організації, як Європейський банк реконструкції та розвитку чи програма НЕФКО. Вони надають кредити під 2 -3 відсотки, або дають можливість отримати компенсацію кредитів на енергозберігаючі проекти.

Консультант з економічного розвитку чернігівського Офісу реформ Валерій Воробей, вважає, що першими кроками органів місцевого самоврядування повинно стати створення структурних підрозділів, проведення інвентаризації та передачі майна, розроблення Стратегії економічного розвитку ОТГ.

Можливості, які Чернігівщина може використовувати
Серед відомих фондів та програм, які можуть стати в нагоді для представників чернігівських муніципалітетів можна виділити наступні.
Агентство США з міжнародного розвитку USAID, DESPRO – це швейцарсько-український проект “Підтримка децентралізації в Україні”, проект “Децентралізація приносить кращі результати та ефективність (ДОБРЕ)”, проект Ради Європи “Децентралізація і територіальна консолідація в Україні”, міжнародний фонд “Відродження”, програми ПРООН тощо. Також треба звертати увагу на конкурси, які оголошують іноземні посольства в Україні.
Загалом вся інформація про конкурси, гранти та програми можна отримати на кількох загальновідомих порталах, що діють в Україні, таких як Гурт, Громадський простір та Децентралізація влади.


Павло Пущенко