Чернігівська демократія: "золота середина" та "чортова дюжина". ВІДЕО

22.03.2017   08:12 — Агенцiя

Презентація результатів вимірювання Індексу демократичного розвитку областей Українина Чернігівщині відбулася 21 березня в прес-центрі "Чернігівський вибір".

У рамках проекту «Сприяння реформам та розвиток підзвітності в регіонах України» була надана комплексна оцінка демократичним процесам в регіонах, в результаті яких Чернігівська область стала як лідером, так і аутсайдером за окремими блоками методології.

Загальнонаціональний проект ініційовано та реалізовано ГО «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень» у співпраці з Асоціацією регіональних аналітичних центрів за підтримки National Endowment for Democracy (NED).

На фоні лідируючих регіонів, демократичний розвиток яких був оцінений відповідно до спеціально розробленої методології, Чернігівщина за більшістю показників тримається«золотої середини».

Так, відповідно до загальнонаціонального рейтингу Індексу демократичного розвитку областей України Чернігівський регіон посів 13 місце, набравши 3,05 балів. Це свідчить про змішаний/перехідний стан розвитку системи принципів та норм функціонування інститутів демократії.

Цікаво, що місце Чернігівщини у рейтингах різних блоків, яких відповідно до методології Центру політико-правових реформ всього було 10, варіюється. Так, Чернігівська область є лідером рейтингу за блоком “Соціально-економічний стан” (3,82 бали), а найнижчий результат спостерігається в рубриці “Безпека. Органи правопорядку: поліція та прокуратура”, де наш регіон набрав 2,15 балів та посів 14 місце з 16. Порівняно низький результат маємо і по блоку “Громадська активність і самоорганізація громадян” (2,78 бали та 11 місце з 13).Серединні оцінки були отримані в блоках “Корупція” (2,62), “Політична активність, партії, вибори” (2,93). “Децентралізація та діяльність органів місцевого самоврядування” (3,11), “Міжетнічні та конфесійні відносини” (3,57), “Стан ЗМІ” (3,0) тощо.

Як зауважив Євген Романенко, президент Поліського фонду та координатор Асоціації регіональних аналітичних центрів: «Важливо розуміти, що набрані бали відображають не ступінь розвитку окремих сфер життя регіонів, а є оцінками рівня дотримання прав і свобод у цих сферах».

Результати дослідження дозволили сформувати рекомендації щодо подальших напрямів зміцнення демократичності на місцевому рівні.

Серед основних на національному рівні – це продовження обраного курсу реформ (судочинства, прокуратури, правоохоронної системи та децентралізації) з одночасним забезпеченням інституційної підтримки у найбільш проблемних сферах; удосконалення партійного та виборчого законодавства, а також проведення загальнонаціональної антикорупційної кампанії.

На рівні Чернігівщини – це стимулювати збільшення загальнообласного валового виробництва з використанням переваг територіального розташування, впровадження кластерних технологій організації та розвитку регіональної економіки, проводити інформаційно-просвітницькі кампанії, спрямовані на підвищення рівня включення громадськості у процеси ухвалення рішень, активізувати пошук нових бізнес-моделей, способів монетизації та залучення аудиторії для локальних ЗМІ, що дозволить їм випускати якісні аналітичні продукти, одночасно знизивши залежність від місцевих суб’єктів впливу тощо.


Довідково:
Дослідження виконувалося протягом листопада 2016 року-січня 2017 року. Методологія дослідження розроблена Центром політико-правових реформ і базується на оригінальній методології Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам (International IDEA).
Оцінка рівня розвитку демократії проводилась на основі комплексного методичного підходу, включаючи: аналіз експертних коментарів; аналіз інформаційних запитів; аналіз документів, прийнятих на рівні регіону; аналіз вторинних джерел інформації. На рівні Чернігівщини респондентами експертного дослідження виступили 40 осіб.Структура за сферою діяльності: 20% - громадські активісти/волонтери; 17,5% - журналісти/працівники ЗМІ; по 12,5% - держслужбовці та підприємці; 10% - політологи/соціологи; по 7,5% - правозахисники, освітяни та політичні діячі; 5% - релігійні діячі. Структура за критерієм “статус”: 47,5% - незалежні експерти; 40,0% - представники вищої керівної ланки організацій; 12,5% - представники середньої керівної ланки організацій.