Про реформи медицини з перших вуст: візит Уляни Супрун до Чернігова

14.11.2016   08:06 — Агенцiя

Виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я доктор Уляна Супрун, перебуваючи сьогодні, 12 листопада, з робочим візитом у Чернігові, презентувала реформи медичної галузі.

На зустрічі з медичними працівниками та громадськістю, що відбулася в міській лікарні № 3, вона озвучила бачення профільного Міністерства щодо перетворень у медицині.

У заході взяли участь народний депутат України Сергій Березенко, голова Чернігівської ОДА Валерій Куліч, Чернігівський міський голова Владислав Атрошенко.

Сергій Березенко висловив чітку позицію щодо співпраці між Міністерством та профільним комітетом Верховної Ради, зауваживши, що вони однією командою відпрацьовують всі складові реформи. Також він додав, що одним із принципів реформ має бути обов’язкове врахування специфіки територій.

Уляна Супрун окреслила три основні фактори, які можуть якісно покращити медицину. Це – забезпечення доступності послуг, здешевлення цін на ліки, гідна зарплата медичних працівників.

Одне із головних завдань медицини, на її переконання, – вчасно попереджати хвороби, забезпечувати раннє втручання, щоб зменшити ймовірність розвитку хвороб та їх ускладнень. З іншого боку, це також дозволить економити як бюджетні кошти, так і витрати самих пацієнтів. Адже 1 гривня на профілактику може заощадити 11 гривень, які витрачаються на лікування. Тож Уляна Супрун акцентувала увагу на необхідності проведення превентивної роботи.

– Має бути фокус на громадському здоров’ї, тобто здоров’ї всіх, – зауважила очільник Міністерства. – Тому необхідно проводити вакцинацію, здійснювати профілактику складних захворювань, розвивати сімейну медицину.

За статистикою, наразі лише 20% українців звертаються до сімейних лікарів та більш-менш постійно слідкують за своїм здоров’ям, коли в Європі цей показник – 80%.

Реформи, переконана Уляна Супрун, покликані підвищити якість медичної допомоги. При цьому мають бути забезпечені гідні умови праці, гідна зарплата та захист лікарів.

– Треба подолати недовіру до лікарів, зробити медицину прозорою, – наголосила очільниця Міністерства.

Вона зазначила, що перетворення у галузі охорони здоров’я змінять і фінансову складову – гроші будуть іти за пацієнтом. Це дасть значну економію бюджетних коштів та об’єктивно призведе до оптимізації мережі медичних закладів. Однак, Уляна Супрун переконувала, що мова не йде про закриття закладів, а лише про їх перепрофілювання. Тобто на існуючих медичних базах відкриватимуть реабілітаційні, перенатальні, діагностичні центри, хоспіси, центри паліативної допомоги тощо.

Цю позицію підтримав і голова Чернігівської ОДА Валерій Куліч:

– Реформи треба сприймати з урахуванням децентралізаційних процесів і майбутнього адміністративно-територіального устрою країни. Зміни у мережі закладів мають відбуватися. Адже, як приклад, наразі районні центральні лікарні на 60% надають соціальні послуги, а не медичні.

Також Уляна Супрун акцентувала на одній із важливих складових реформи – забезпеченні доступності ліків. Наразі лише 10% медпрепаратів пацієнти отримують за рахунок бюджету, інші 90% – навантаження на хворого та його родину. Тож 92% населення боїться потрапити у фінансову скруту при хворобі.

Міністерство разом з профільним комітетом Верховної Ради напрацьовують нову політику щодо лікарських засобів. Обіцяють врегулювати ціни на медпрепарати. При цьому застосовувати принцип реімбурсації, тобто відшкодування за рахунок бюджетних коштів.

Наголошувала Уляна Супрун і на необхідності запровадження уніфікованих клінічних протоколів, які існують у всьому світі. Зауважила, на необхідності модернізації екстреної медичної допомоги. На її думку, поліція та рятувальники мають бути підготовлені, щоб надавати невідкладну медичну допомогу.

Реформи розраховані на три роки. Тож змінити систему охорони здоров’я в Міністерстві обіцяють до 2019 року.

Після зустрічі з лікарями та громадськістю Уляна Супрун та Сергій Березенко поспілкувалися із журналістами.

Медійників області цікавило багато питань. Ось відповіді керівника Міністерства на основні з них.

Чи працюватимуть у селах ФАПи?

Первинна ланка – надзвичайно важлива, але лікар не може бути у кожному селі. ФАПи – частина цієї ланки. На моє переконання, саме цим пунктам варто приділити чимало уваги. Зокрема допомогти працівникам підвищувати кваліфікацію та створити максимально комфортні умови.

Пацієнти мають знати, що за потреби можуть звернутися до ФАПу. Там у певні дні прийматимуть і вузькопрофільні спеціалісти.

Хочу розвіяти міф про те, що всіх на селі переведуть у ранг сімейних лікарів чи терапевтів. Потрібні різні спеціалісти, а особливо педіатри.

Чернігівщина – регіон з дуже високим відсотком населення похилого віку. Найближчим часом пенсіонери можуть залишитися без допомоги «Червоного Хреста». Що далі?

«Червоний Хрест» надавав більше соціальні послуги, а не медичні. Наразі ви знаєте про ситуацію, яка склалася навколо державних коштів, що виділялися цій організації.

По будь-яких грошах з державної казни має бути якісний аудит. На жаль, «Червоний Хрест» необхідних відомостей не міг надати.

Варто зауважити, що у світі ця спільнота працює завдяки добровільним внескам, міжнародним грантовим пропозиціям і, навіть, сама заробляє (наприклад, продає вживаний одяг).

Здешевлення ліків – ідея хороша, але хто контролюватиме цей процес?

Порядок цього механізму уже прописаний. Система така: найнижча ціна на перелік ліків у п’яти країнах-сусідах — як найвища ставка в Україні.

Реімбурсація буде відбуватися, враховуючи найнижчу ціну на препарат, що зареєстрована в нашій країні. Планується скоротити список таких ліків з 1200, що є в Україні, до 300 – це світова практика.

Щоб знизити ціни на всі препарати у державі, треба зробити чимало кроків. Зокрема і врегулювати законодавство. Варто зазначити, що уже прийнятий закон про спрощення процедури реєстрації лікарських засобів. Раніше ліки, що мають дозвіл на використання в ЄС, досить важко потрапляли до українського пацієнта. Така ситуація створювалася штучно. Наразі препарати, що застосовуються в Європі, за 10 днів реєструються в Україні. Таким чином пацієнт отримує більший вибір ліків, а на фармацевтичному ринку створюється конкуренція, яка сприяє зниженню цін.

Щодо якості препаратів: уже два роки Державний експертний центр застосовує підвищенні вимоги під час реєстрації ліків.

На жаль, проаналізувати якість уже зареєстрованих ліків центр може лише за зверненням пацієнтів або лікарів, і то лише тоді, коли зафіксований негативний вплив препарату.

До слова, держава відшкодовуватиме вартість ліків, враховуючи їх якість.

Яке місце в системі реформування займає паліативна допомога?

Варто розмежовувати поняття «паліативна допомога» та «підтримка орфанних» хворих.

Перше — допомога дорослим та дітям, які мають невиліковні хвороби. Друге — забезпечення ліками дітей з рідкісними хворобами. Наголошую, що в Україні всі вони стовідсотково забезпечуються необхідними ліками.

Для дітей, які потребують паліативної допомоги, — теж повна підтримка від держави.

Нещодавно нам вдалося внести до державної програми закупівель та привезти першу партію морфіну-сиропу. До цього він був лише у формі ін’єкцій.

Ще одна проблема паліативної допомоги в Україні — відсутність чіткої статистики. Адже лікарі почасти не хочуть визнавати пацієнтів невиліковними.

Як плануєте боротися з такою проблемою, коли лікар спеціально призначає препарат, аби отримати з його продажу відсотки?

Я двадцять років працювала лікарем у США. Там у 1980-х роках теж була така проблема. Що зробили в країні? Професійні асоціації заборонили лікарям спілкуватися з фармацевтичними компаніями, брати участь у їх конференціях і, тим паче, отримувати будь-які подарунки. До того ж, податкова почала відстежувати доходи лікарів.

Однак, головний важіль впливу, який ми сподіваємося запрацює на повну в Україні, — це професійна етика.

Цього ж дня доктор Уляна Супрун відвідала Чернігівський військовий госпіталь, центр екстреної медичної допомоги.