Пожежні - герої Чорнобиля

24.04.2012   06:15 —

26 років минає з того часу, коли 26 квітня страшна біда прийшла в Україну.

Вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції став однією з найбільших катастроф в історії людства. Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США, розкидавши радіацію по різних напрямках і концентраціях.

Ця трагедія вплинула на долі мільйонів людей. Прямого радіаційного ураження зазнала дванадцята частина території України, де постраждали 3,2 млн чол., серед яких понад 1 млн дітей.

Чернігівщина відноситься до найбільш уражених чорнобильським лихом областей, адже відстань від АЕС до кордонів області складає лише 40 км. Майже вся територія регіону в різній мірі зазнала радіоактивного впливу: 7 районів області, а це 246 населених пунктів, де проживає більше 110 тис. людей, віднесені до забруднених територій.

Однак, ця трагедія на ЧАЕС могла бути набагато страшнішою, адже слідом за першим вибухом, міг статися другий - ще більш потужний. Його прогнозованими наслідками були б руїни в радіусі 200 км від реактора, а в радіусі 800 км - мертва зона. Проте, цю загрозу відвернули пожежники з Прип'яті, Чорнобиля та чергова зміна станції, які не шкодуючи свого життя першими взяли на себе удар ядерної стихії, щоб зменшити масштаби катастрофи та врятували світ від біди.

Для подальшої ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС були задіяні десятки тисяч людей різних професій: пожежники, військовослужбовці, правоохоронці, будівельники, транспортники, медпрацівники тощо, яких назвуть єдиним словом - ліквідатори.

Наші співвітчизники без роздумів стали на боротьбу з грізним і небезпечним ворогом. Ціною неймовірних зусиль, власного життя та здоров'я вони зупиняли ядерну біду, що панувала над аварійним енергоблоком та далеко поширювалася за його межі. У ці суворі напружені дні вельми яскраво проявилася мужність і самовідданість, вірність обов'язку та сила духу українського народу.

В ліквідації Чорнобильської катастрофи брали участь 6217 пожежників з усіх куточків України, серед них 343 працівники пожежної охорони Чернігівщини. Нашим землякам довелося виконувати небезпечну і складну роботу по консервації АЕС, відкачці води з-під пошкодженого реактора 4-го енергоблоку. З 3 по 11 травня здійснювалася дезактивація площі під майбутню закладку фундаменту "саркофага" та прилеглої території.

Особливо небезпечним завданням в цей час було нанесення плівки спеціальної суміші - латексола на покриття та стіни третього і четвертого енергоблоків. Це зумовлювалося тим, що роботи виконувалися на значній висоті, де практично неможливо було заміряти рівні забруднення, оскільки пожежники постійно пересувалися. Рівень забруднення на покрівлі коливався від 10-15 рентген в одному місці і сягав до сотень в іншому, в залежності від того, куди потрапили викиди із зруйнованого реактора. Також в умовах спекотної погоди вони часто виїздили на гасіння пожеж у лісах, розташованих на забрудненій радіацією території.

Одна з ланок чернігівських пожежників у складі 8-ми чоловік на чолі з Анатолієм Григоренком першою почала виконувати спеціальне завдання по змиванню смертоносних графітових кусків в зоні 4-го реактора.

Незважаючи на те, що понад 70% пожежників Чернігівського зведеного загону отримали дозу опромінювання значно більше допустимої і втрачали свідомість безпосередньо на бойових позиціях, проте ніхто з них не відмовився від виконання завдань і не відступив назад. Вони знали, на що йшли і чим ризикують, але розуміли  і те, що це потрібно зробити, аби врятувати людство.

Чернігівські пожежники закінчили роботи в зоні Чорнобильської АЕС у червні 1986 року. Їх дії отримали високу оцінку з боку держави,  42 працівники були відзначені нагородами.

Внаслідок отримання значної дози радіоактивного опромінення, на превеликий жаль вже пішли з життя 31 чернігівський пожежник-ліквідатор. Вічна їм пам'ять та доземний уклін.

Щоб зберегти народну шану, як подяку за стійкість і мужність, проявлені під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в Територіальному управлінні МНС у Чернігівській області у 1996 році створено музейну експозицію "Чорнобиль", а у 2000 році побудовано "Меморіал пам'яті".

На честь загиблого пожежника-ліквідатора Анатолія Григоренка у 2003 році названо одну з вулиць м. Чернігова в районі Олександрівки, де встановлено меморіальний камінь. Його пам'яті присвячені щорічні змагання з пожежно-прикладного спорту серед пожежно-рятувальних підрозділів області.

Урок Чорнобиля виявився сумним, болісним та трагічним. Він показав, що подолання такої трагедії вимагає великих коштів, ресурсів та значного часу. Тож витрати, пов'язані з мінімізацією Чорнобильської катастрофи, ще багато років будуть лежати важким тягарем на економіці України.
Хоча Чорнобильська АЕС вже не працює, проте об'єкт "Укриття", який був створений у 1986 році в екстремальних аварійних умовах, не має достатньої герметичності і залишається джерелом потенційної небезпеки.
 
Проте, суттєве зменшення небезпеки даного об`єкту буде досягнуто в результаті будівництва конфайнменту - багатофункціонального комплексу для перетворення об`єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему. Як зазначив Міністр МНС Віктор Балога, саме завдяки міжнародній підтримці Україна разом зі світовою спільнотою виконає взяті зобов'язання і в 2015 році завершить будівництво нового безпечного конфайнменту, що накриє четвертий енергоблок Чорнобильської станції, та сховища відпрацьованого ядерного палива. Аварія, що трапилась на АЕС у Фукусімі ще раз підтвердила пріоритет безпеки і зобов'язує дуже відповідально ставитися до подібних технологій.
 
Спливатимуть роки, але в пам'яті кожного українця назавжди залишаться спогади про чорнобильський апокаліпсис і ми ще не раз будемо повертатися до подій весни 1986 року. Адже для когось вона стала останньою, для когось - перекреслила всі сподівання на щасливе і безхмарне майбуття, для когось навіки зруйнувала мрії, які вже ніколи не втіляться через незадовільний стан здоров'я і фізичну слабкість.

 
Володимир Муха, начальник Територіального управління МНС у Чернігівській області