Грузинський досвід для українських реалій

04.12.2015   14:19 — Агенцiя

У останні роки відбулося багато схожого в історії двох держав - України і Грузії: у обох пройшли революції громадянської свідомості, обидві відчули на собі російську агресію, стали на шлях реформ.

Але Грузія у прагненні змін на кілька кроків попереду. Активна і плідна боротьба з корупцією на усіх рівнях, розвиток туристичної галузі, реформування медицини – те, чим відома на сьогодні у світі держава.  Сьогодні в Україні кілька відповідальних посад високого рівня обіймають грузини. За грузинським зразком відбувається реформування правоохоронних органів. Ми лише на початку цього шляху, а як стверджують експерти, результати від реформ у Грузії стали відчутними лише через 3 роки, у Польщі – 5 років, а в Сингапурі, який є прикладом успішного економічного реформування – взагалі – через 15.

Тож як досвід кавказької держави  може допомогти Україні знає депутат Чернігівської обласної ради Сергій Сергієнко, який нещодавно вивчав досвід реформ у Грузії.

- Сергію Федоровичу, чи варто по-новому вигадувати колесо, якщо поруч є досвід, і причому вдалий,  реформування країни?

- Саме тому я поставив собі завдання побувати у Грузії, побачити, які зміни там відбулися. І чи відбулися взагалі. Перші три дні провели в столиці – Тбілісі. Зрозуміло, що мегаполіси більш комфортабельні для проживання, кращий соціальний захист. Можливо, подалі від центру картина дещо інша. Але ось що ми дізналися. Старе місто, яке побачили одразу по прибутті, особливих емоцій не викликало. Але вже ввечері, коли пішли знайомитися з Тбілісі, враження змінилися. І головну роль в цьому зіграла грузинська кухня. Справа поставлена дуже серйозно. Видно, що на туриста чекають. У закладах, де вдалося побувати, відчувається європейський підхід.

Вечірній Тбілісі порадував око безліччю вогнів, підсвічуються навіть дитячі майданчики. Побував на мосту Дружби – сучасна  скляна  споруда, що вся виграє вогнями. Туристів дуже приваблює, адже красиво, яскраво, демонструє нове слово у будівництві та модернізацію  країни.

Хочу відмітити, що усюди дуже чисто. Коли працюють комунальні служби, я не помітив, але робота їх на вищому рівні.
Слід сказати, що весь цей блиск був наведений за часів Саакашвілі. І видно, що вкладені в справу не тільки кошти, а й душа. Коротше кажучи, зроблено з розумом і для людей, з розрахунку на туризм,  який Грузія взяла за основу.

- Туристи задоволені, а як справи у місцевих?

- Так, я запитував про це. В розмові з’ясувалося, що Грузія живе небагато. Пенсіонери, наприклад, отримують приблизно 150 ларі, а за курсом валют це близько 75 доларів. Тобто небагато. Мінімальна заробітна плата десь 300 ларі. Скаржаться грузини, що це малувато, що не вистачає робочих місць. Один з докорів, який пролунав на адресу Михаїла Саакашвілі, що свого часу він не створив достатньо робочих місць. Хоча зараз люди змінюють своє ставлення до Саакашвілі.
 
- Що ж є з позитивних нововведень?

- В Грузії запрацювала страхова медицина. І самі грузини жартують, що у них тепер вдесятеро більше хворих. Медицина стала доступною. Всі операції, вся медикаментозна допомога за рахунок держави. А це показує реальну турботу про здоров’я нації. У нас, наприклад, медицина на разі доступна не усім. Я роблю такий висновок з прохань про допомогу, з якими до мене звертаються.  Розумію, що така модель медицини досить дорога, але Грузія зробила цей крок і взяла на себе значні матеріальні витрати заради здоров’я громадян.

- Ви говорите, що у Грузії зроблений великий крок уперед в медичному забезпеченні, а у нас грузинський міністр не прижився. Чому ж так?

- Швидше за усе він не зміг побороти ті корупційні схеми, що на сьогодні повністю оплутали українську систему охорони здоров’я. Адже починаючи із закупок і тендерів на ліки, усюди «сидять» люди, і люди непрості, які наживаються на злочинних схемах. Найжахливіше те, що цей бізнес поглинає не тільки аптеки, а й розуми лікарів, які працюють з цими медикаментами і отримують відповідні бонуси. Хоча ми лише починаємо цей шлях. Як відомо, Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк  заявив, що наступного року пріоритетними будуть, зокрема, два напрямки: освіта і охорона здоров’я. Зокрема Уряд планує здійснити реформу медичної галузі, коли нарешті вдасться відмовитися від радянської системи організації медичних послуг –  гроші будуть виділятися на пацієнта, а не на койко-місце.
 
- На Вашу думку, чи є інший шлях розвитку окрім шляху болючих реформ у державі?

- Іншого шляху не має, і не може бути, наведу приклад із грузинського досвіду. Коли Шеварнадзе йшов з посади, бюджет держави був близько одного мільярда доларів, коли йшов Саакашвілі, бюджет склав 9 мільярдів. Про що це говорить? Йому вдалося змусити крупний бізнес виконувати свої конституційні обов’язки – платити податки.

У нас ситуація була ще складніша, і тут я маю віддати належне діям нашого Уряду. Адже, не зважаючи на всю складність ситуації, війну на Сході, втрату територій, втрату 20 відсотків економіки, фінансову кризу, йому вдалося втримати ситуацію під контролем. Згадайте, після втечі Януковича, коли державна скарбниця була порожньою, а уряд Арсенія Яценюка втримав державу від економічного колапсу. На рахунках казначейства знаходиться зараз більше 45 млрд. грн., при тому, що у лютому 2014 року на рахунках було лише 108 тис. грн. Хіба це не досягнення?

Ще приклад, згадайте в якому стані наші Збройні Сили стали протидіяти російській агресії. Якою була армія на момент анексії Криму та захоплення Донбасу сепаратистами і росіянами? А сьогодні Україна витрачає на Збройні Сили 5% ВВП – це 90 млрд. грн.

- Але ж люди цього не помічають?

- Результати роботи уряду можуть бути непомітні для пересічних громадян. Однак, уряд Яценюка – «рятувальний» Кабмін, якому вдалося зберегти фінансову й бюджетну системи України в умовах війни й падіння світових цін на ключові статті українського експорту: продовольство, метал та залізну руду. В країні виплачуються пенсії й зарплати. Валовий внутрішній продукт України в 1-му кварталі 2015-го року зріс на 0,7%, хоча за аналогічний період минулого року він впав на 14%.

Команда Яценюка вперше в історії гарантувала енергетичну безпеку України, підготувала вже два опалювальні сезони. І це – після втрати Україну 65 з 90 шахт на Донбасі та різкого загострення кризи неплатежів. Нині в газосховищах України накопичено 17 млрд. куб. м. газу, а на складах ТЕС - більше 2 млн. тон вугілля. Ціна імпортного газу зменшилася з $458 до $250, а наступного року  очікується зменшення взагалі до $200 за тисячу кубометрів. Інший аспект ефективної енергетичної політики - реальна реформа житлових субсидій. Нині 4,2 мільйони українських сімей (кожен третій українець) отримують субсидію, а порядок її оформлення суттєво спрощено. В 2016-му на субсидії планується виділити понад 40 мільярдів гривень.

- Сергію Федоровичу, зараз в Україні чимало чиновників-грузинів. На Вашу думку, чи виправдано залучення легіонерів  в українську політику?

- Ви знаєте, я запитував про це в Грузії. І отримав відповідь, що ви скоро відчуєте. Прикладом позитиву є робота поліції. У Грузії на сьогодні немає розбою і бандитизму. Тих, хто цим  промишляв, просто видалили з країни. Поліція працює чітко. Якщо раніше за випивку за кермом були великі штрафи, до 1000 доларів, то тепер правопорушник одразу позбавляється права керувати строком на три роки. Я запитував, чи не було спроб відкупитися. Справа в тому, що як тільки пропонуєш правоохоронцеві гроші, одразу є підстави для порушення карної справи. Тобто можуть і посадити. Робота поліції стала підґрунтям для боротьби з корупцією, а відповідно і запорукою наповнення бюджету, про що ми вже говорили.

Дійсно, сьогодні здійснюються безпрецедентні для України реформи в антикорупційній сфері, але для їх вирішення, потрібні об’єднані зусилля не тільки влади і суспільства, але й реформи в судочинстві. Хоча зроблено немало. Вітриною реформ в Україні взагалі стало створення поліції. Ви знаєте, що створенням поліції займалася заступник Міністра внутрішніх справ саме грузинка Ека Згуладзе, а очолює зараз нову поліцію України її землячка Хатія Деканоїдзе.  Києві, Львові, Одесі, Харкові, Ужгороді, та інших містах поліція поєднує функції патрульної служби, ДАІ та дільничних інспекторів. Така підрозділ створено і в Чернігові  зараз. Як відомо, на кожне з 200 місць у цьому підрозділі претендувало майже два десятка бажаючих.

- Та чи може лише одна поліція побороти корупцію державі?

- Для цього необхідне серйозне реформування усього державного апарату і судової системи. Цей процес зараз запущено, хоча й здається, що реформи йдуть занадто повільно.

Сьогодні відбувається регуляторна реформа: вже обмежені умови для корупції через відкриття інформації та запровадження електронної взаємодії між громадянами та чиновниками (загальнодоступні в Інтернеті реєстри Мінюсту, електронні закупівлі тощо). Відкритий доступ до майнових реєстрів – це справжня антикорупційна революція.

Нагадаю, що в рамках антикорупційних заходів у жовтні було відкрито інформацію про власників земель по всій території України. Це значно посилить контроль громадянського суспільства за використанням та обігом земель в країні.  До того ж, Уряд України відкрив повний доступ до інформації про власників нерухомого майна. Насамперед дана ініціатива спрямована на відкриття даних про власність державних службовців, що дозволить українцям здійснювати додатковий антикорупційний тиск. До боротьби з корупцією та злочинністю фактично залучено тисячі добровольців: нотаріусів, адвокатів, журналістів, – які можуть за допомогою відкритих реєстрів швидко перевіряти підозрілі угоди, об’єкти, документи.

Відбувається масштабна структурна реформа виконавчої влади та держпідприємств. Зокрема, проведено скорочення держапарату більш ніж на 20%. Скорочено кількість контролюючих органів виконавчої влади з 56 до 27 та контролюючих функцій держави.     

Головне, щоб ці реформи стали успішними, необхідно об’єднання як влади, так і суспільства. Без взаємодії Президента України, Уряду, Верховної Ради, нам цей шлях не подолати.

Сьогодні ми обрали собі шлях цивілізованого суспільства, де говорять правду, де немає напівмір, а є главенство Закону.

Нас чекають зміни, можливо, не завтра і навіть не післязавтра, але вони будуть. Тому прикладом є Грузія.

Іван Олексієнко