Як мер усі ці роки я дбаю про соціальний спокій у нашому місті, а всім своїм конкурентам бажаю здоров’я, – Олександр Соколов

03.11.2015   18:44 — Агенцiя

Про переваги децентралізації, чинні та заплановані соціальні програми для городян в інтерв’ю розповів міський голова Чернігова Олександр Соколов.

- У Чернігові вже на практиці користуються благами децентралізації. Поділіться напрацюваннями – на що плануєте скеровувати вивільнені кошти?

– Децентралізація – це насамперед можливість облаштувати наше місто, реалізувати проекти. Усе це в нас було заплановано, підготовлено проектно-кошторисну документацію, однак через брак коштів відкладалося до кращих часів. Крім того, вивільнені внаслідок децентралізації кошти ми спрямуємо на наші 37 комунальних програм, на забезпечення конституційних гарантій, зокрема фінансування медицини та освіти. Та й просто на допомогу людям, які опинились у скрутних життєвих обставинах.

- До речі, про допомогу. Як відомо, за вашої ініціативи було виділено 20 мільйонів гривень для малозахищених верств населення. Хто підтримав цю вашу ініціативу в Чернігівській міській раді, як проходило саме голосування?

- Більшість депутатів, звісно, підтримала, адже вони також живуть у Чернігові, ходять у ті ж аптеки та магазини, що й люди, про яких ми подбали. Усі, хто підтримав, розуміють труднощі нинішнього життя, розуміють, що в деяких городян низькі пенсії, не сумісні з цінами. Я щиро вдячний всім їм за підтримку, за розуміння, за бажання поліпшити життя тих, хто цього потребує. На жаль, представники групи «Рідне місто», вочевидь, вважають своїм рідним містом не Чернігів, бо як інакше пояснити їхній спротив цьому проекту? Дивує, звісно, бо вони балотувалися в депутати, планують спілкуватися з людьми… Але голосування вже в минулому. Програма діє, люди отримують допомогу – і це головне.

- Безперечно, ця ініційована вами матеріальна допомога напрочуд важлива для людей. А які ще соціальні програми ви реалізуєте в місті?

- Наразі працюють кілька потрібних і важливих програм, завдяки яким охоплено різні верстви населення Чернігова. Насамперед скажу про наймолодших чернігівців. Програма «Здоровий зір» опікується здоров’ям школярів і спрямована на раннє виявлення проблем з очима. Згідно з програмою, офтальмологи перевіряють зір просто в школах, своєчасно виявляючи можливі відхилення та надаючи корисні рекомендації. Ми запустили програму з соціальною карткою чернігівця, що передбачає 5-відсоткову знижку в магазинах та аптеках нашого міста. Малозабезпечені городяни матимуть можливість трохи заощадити на буденних покупках. Також важливим вважаю підписання меморандуму про соціальний хліб, згідно з яким у багатьох магазинах продається дешевий соціальний хліб – «Дарницький» і «П’ятак».

- Так, у багатьох регіонах України соціальні сорти хліба взагалі зникли з полиць магазинів, а вам вдалося не лише забезпечити їх наявність, а й стабілізувати ситуацію з ціновою політикою на хлібобулочні вироби у Чернігові. Чи складно було організувати підписання такого Меморандуму?

- Розумієте, патріоти – але не ті, які бігали з прапорами, а люди праці, – вони розуміють виниклу ситуацію. Вони об’єдналися всі: і хлібороби які визначили ціну на зерно, і мукомели, які теж зробили відповідні скидки, і торгова мережа. Підписання Меморандуму стало можливим завдяки тому, що люди, які забезпечують нас хлібом, поставились відповідально до моєї ініціативи, підтримали її. Я переконаний, що ця співпраця триватиме довго. Я зроблю для цього все залежне від мене.

- А на що ще можуть розраховувати люди? Які соціальні програми ви плануєте?

- Насамперед я планую продовжувати те, що ми вже зробили та запровадили. Крім того, переконаний, що подальші соціальні програми Чернігова будуть спрямовані на захист здоров’я городян, на розвиток спорту та комп’ютеризацію наших шкіл, дитячих садочків. Планую і реконструкцію наших скверів, парків, щоб у місті було дійсно зручно жити, працювати.

- У багатьох містах України захмарні тарифи, зокрема й через те, що комунальні підприємства приватизовані. А які справи з приватизацією й тарифами в Чернігові?

- Я категорично проти приватизації комунальних підприємств. Це неправда, що лише приватне підприємство може продуктивно працювати та розвиватись. Дивіться, ми довели всій Україні, що комунальні підприємства можуть працювати, якщо складено відповідний план, якщо там працюють професіонали. Ми показали, що звичайне комунальне підприємство може взяти кредит Світового банку і повністю – від «А» до «Я» – реалізувати свої проекти. Як господарник я впевнений: підприємства теплоенергетики, водопостачання, транспорту повинні бути комунальними, тоді для них існує перспектива розвитку, бо вони працюють і розвиваються для громади.

- До речі, в Чернігові проводять опитування громади стосовно можливої приватизації ТЕЦ і водоканалу. Чи є вже проміжні результати?

- Більшість городян, безперечно, за те, щоб комунальні підприємства залишалися комунальними. Мабуть, так вони так вважають через те, що за останні 12 років у місті без перебоїв подається гаряча вода, успішно проходить реконструкція мереж, підприємства активно звітують на сесіях міської ради. Це свідчення того, що комунальні підприємства ефективно працюють, і – що важливо - працюють не тільки на сьогодення, а й на майбутнє, на розвиток. Тож лише одиниці вважають, що приватизація потрібна. Можливо, ці одиниці й хочуть якимось чином приватизувати, загарбати ці підприємства.

- Це перспективні плани, безперечно. Але наразі в Чернігові триває запекла боротьба за посаду чернігівського міського голови. Технологи вашого опонента вдаються до чорного піару, наклепів. Мета – отримати контроль над фінансовими ресурсами, які прийдуть до Чернігова внаслідок децентралізації. Що ви можете сказати?

- Я хочу побажати їм здоров’я. Навіть із тими, хто вдається до таких речей, як чорний піар, я все одно вітатимусь і бажатиму здоров’я. Бо ми живемо в одному місті, ходимо одними вулицями… А вибори закінчаться. Крім того, я хочу сказати їм, що децентралізація дає, так би мовити, вудку, але рибу треба ловити самому і знати, як це робити. Це ж не просто падають гроші з неба, їх треба заробити, треба виробити механізми діяльності всіх сфер нашого життя і міста. І я, і моя команда маємо комунальні програми, розробили проекти, створили програми розвитку. Це все робота не одного дня. Ми йдемо на вибори, бо знаємо, що робити далі, як закінчити старі та втілити нові проекти. Ми маємо напрацювання з міжнародними фундаціями і усталене реноме, ми маємо відповідальність перед громадою і думаємо про майбутнє міста. На жаль, деякі наші опоненти прикриваються гаслами, за якими немає реальних справ, немає майбутнього.

- Ви маєте слушність. Вибори закінчаться, а життя в місті триватиме. За що у вас найбільше болить серце зараз, за кілька днів до фінішу виборчої кампанії?

- Серце болить за те, що стосується не тільки виборів. Як мер усі ці роки я дбаю про соціальний спокій у нашому місті. У нашій державі тривають великі процеси, перед нами стоять великі виклики, ми повинні бути згуртованими, громадою, однодумцями. Я вважаю так: якщо від тебе, від твоєї праці, від розуму та досвіду щось залежить, ти повинен докласти зусиль, щоб забезпечити економічний розвиток, соціальну стабільність, зручне і комфортне життя городян. Усіх городян – і старих, і малих. Оця щоденна турбота про місто і відповідальність за його добробут – ось що мене хвилює кожен день.

PR